ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140570458

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 990/254/26

провадження № 11-402заі26

Суддя Великої Палати Верховного Суду Мартинюк Н. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2026 року в справі № 990/254/26 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1975 року № 3961-УIII,

УСТАНОВИЛА:

22 червня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою до Верховної Ради України, у якій просив визнати незаконною та скасувати в повному обсязі постанову Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1975 року № 3961-УIII про увільнення ОСОБА_1 від обов`язків народного судді Долинського районного суду, як такого, що скомпрометував себе, з часу її прийняття 25 червня 1975 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1975 року № 3961-УIII повернув особі, яка її подала.

Позивач не погодився із таким судовим рішенням та надіслав засобами поштового зв`язку до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, за змістом якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 жовтня 2026 року автоматизований розподіл справи № 990/254/26 не відбувався з підстави «не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 жовтня 2026 року суддею-доповідачкою для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі визначено Мартинюк Н. М.

Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача суддя виходить з такого.

Статтею 296 КАС України установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, за правилами пункту 1 частини п`ятої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено в розмірі 3 328,00 грн.

Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією скаргою, становить 3 328 грн.

Позивач до апеляційної скарги доказів сплати судового збору не додав, однак у вступній частині скарги твердить, що є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Перевіривши доводи скаржника щодо наявності означеної підстави для звільнення його від сплати судового збору, суддя Великої Палати Верховного Суду зазначає таке.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 53 КАС України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Отже, зазначена стаття визначає коло осіб та державних органів, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як уже вище йшлося, позивач оскаржує постанову Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1975 року № 3961-УIII про увільнення його від обов`язків народного судді. Тож предметом спору є правовідносини, що стосуються виключно особи позивача, а заявлені ним вимоги спрямовані на захист його власних прав та інтересів.

За таких обставин, позивач у цій справі не діє як суб`єкт, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України, а тому пільга щодо сплати судового збору, визначена пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на нього не поширюється.

Ураховуючи наведене, суддя Великої Палати Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Реквізитами для сплати судового збору є:

отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.);

рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету - 22030102;

призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України і виявлений судом недолік перешкоджає прийняттю її до провадження, то така скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 169, 296 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2026 року в справі № 990/254/26 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1975 року № 3961-УIII, - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме:

- надати документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом, а у випадку наявності підстав для звільнення від сплати судового збору - повідомити про такі і надати належним чином оформлений документ (його копію), підтверджуючий такі підстави.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду в установлений судом строк апеляційна скарга разом з доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду Н. М. Мартинюк