Справа № 576/985/24
Провадження № 1-кп/577/447/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 від 12 жовтня 2026 року про повернення справи на додаткове розслідування у кримінальному провадженні №12024200620000047 від 30 січня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 152 КК України та ОСОБА_7 , за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 152 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання, в якому просить повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, які, на його думку, неможливо усунути в судовому засіданні.
На обґрунтування обвинувачений посилається на порушення його права на захист під час досудового розслідування, зокрема здійснення одним захисником захисту двох підозрюваних, інтереси яких, за змістом клопотання, суперечили один одному. Крім того, обвинувачений зазначає про отримання показань без належного роз`яснення права відмовитися від їх надання, використання показань свідка, який надалі набув статусу підозрюваного чи обвинуваченого, та недопустимість доказів. Він також стверджує про фальсифікацію доказів і вбачає в діях органу досудового розслідування ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 374 КК України.
Захисник ОСОБА_9 підтримав клопотання.
Прокурор заперечує задоволенню клопотання, тому як навдені підстави не ґрунтуються на вимогах ст. 291 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання.
Захисник ОСОБА_8 покладається на розсуд суду.
Вирішуючи заявлену вимогу про повернення справи на додаткове розслідування, суд виходить із такого.
КПК України 2012 року не передбачає повернення судом кримінального провадження на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового розслідування. Відтак суд не наділений повноваженням ухвалити рішення, про яке просить обвинувачений, з наведених ним підстав.
Повернення обвинувального акта прокурору, передбачене пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України, є окремим процесуальним рішенням, яке може бути прийняте в підготовчому судовому засіданні у разі невідповідності такого акта вимогам КПК України. Цей механізм не є поверненням справи для проведення додаткового розслідування та не призначений для усунення недоліків доказування. Клопотання обвинуваченого за своїм змістом стосується порушень під час отримання доказів та забезпечення права на захист.
За частиною першою статті 46 та пунктом 1 частини другої статті 78 КПК України участь захисника є несумісною з наданням правової допомоги іншій особі, інтереси якої суперечать інтересам його підзахисного. Для оцінки наведеного доводу необхідно встановити, яких саме осіб захищав адвокат, у чому полягала суперечність їхніх інтересів, які процесуальні дії проводилися за його участю та як це позначилося на реалізації права на захист. Сам факт надання одним адвокатом допомоги двом особам не дає достатніх підстав автоматично визнати всі докази недопустимими.
Порушення права на захист і отримання показань чи пояснень без повідомлення особі про право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання або з порушенням цього права передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 87 КПК України. Пункт 1 частини третьої цієї статті стосується доказів, отриманих із показань свідка, який надалі набув статусу підозрюваного чи обвинуваченого в тому самому кримінальному провадженні.
Застосування цих норм потребує ідентифікації відповідного доказу та перевірки обставин його отримання. Посилання на зазначені порушення саме по собі не створює повноваження суду повернути справу на додаткове розслідування. При цьому відсутність такого повноваження не звільняє суд від оцінки належно конкретизованих доводів щодо недопустимості доказів.
Відповідно до статті 89 КПК України питання допустимості доказів вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення. Якщо під час судового розгляду встановлено очевидну недопустимість конкретного доказу, суд вирішує це питання на цій стадії, що виключає дослідження такого доказу або зумовлює припинення вже розпочатого дослідження. Сторони мають право подавати відповідні клопотання та заперечення.
Посилання обвинуваченого на статтю 88 КПК України також не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Застосування цієї статті залежить від змісту конкретних відомостей про особу та мети їх використання у доказуванні.
Твердження про фальсифікацію доказів і вчинення службовими особами кримінального правопорушення не можуть вважатися встановленими лише на підставі їх викладення у клопотанні. У межах вирішення заявленої вимоги суд не встановлює винуватість таких осіб. Обвинувачений не позбавлений права звернутися з відповідною заявою в порядку статті 214 КПК України.
Питання доведеності обвинувачення, достатності сукупності допустимих доказів, а також наявності передбачених законом підстав для виправдання чи закриття кримінального провадження вирішуються у встановленому КПК України порядку. Вони не можуть бути підмінені поверненням справи на додаткове розслідування.
Отже, заявлена вимога про повернення справи на додаткове розслідування не підлягає задоволенню через відсутність передбаченого КПК України повноваження суду прийняти таке рішення з наведених підстав. Цей висновок стосується виключно обраного обвинуваченим способу процесуального реагування та не означає визнання допустимими оспорюваних доказів або встановлення відсутності порушень права на захист.
Керуючись статтями 9, 22, 26, 46, 78, 87–89, 94, 350, 369–372, 392 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання ОСОБА_7 від 12 жовтня 2026 року про повернення справи № 576/985/24 на додаткове розслідування — відмовити.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя
Суддя