ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140475663

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 686/26880/23

Провадження № 4-с/686/116/26

**УХВАЛА**

****09 жовтня 2026 року М.Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Козак О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за скаргою ОСОБА\_1 на дії державного виконавця щодо примусового стягнення виконавчого збору після передачі виконавчого документа приватному виконавцю,

встановила:

05\.10.2026 року ОСОБА\_1 звернувся Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на дії державного виконавця щодо примусового стягнення виконавчого збору після передачі виконавчого документа приватному виконавцю.

В обґрунтування скарги ОСОБА\_1 вказує, що виконавчий лист №686/26880/23-ц від 17.04.2026р. про стягнення з нього коштів на користь CENTRAL INTERNATIONAL INC перебував на виконанні у Другому відділі ДВС у м. Хмельницькому. У межах цього виконання державним виконавцем винесено постанову від 13.05.2026 про стягнення з нього виконавчого збору (10%): №80877740 та 29.09.2026р. відкрито ВП №82063529 (317,43 грн) про стягнення цього збору .

29\.09.2026р. приватний виконавець Джубаба Д.О. відкрив ВП №82071576 за тим самим виконавчим листом (3 174,32 грн.) і визначив основну винагороду 317,43 грн.

Отже, щодо тієї самої суми 3174,32 грн. за одним виконавчим документом одночасно існують виконавчий збір державного виконавця (317,43 грн) і основна винагорода приватного виконавця (317,43 грн).

Постанова про відкриття ВП №82063529 не створює нового боргу: це примусове виконання постанови про виконавчий збір у ВП №80877740. Таким чином, продовження примусового виконання постанов державного виконавця фактично створює ситуацію подвійного 10-відсоткового майнового навантаження за виконання одного й того самого виконавчого документа.

Предметом оскарження ОСОБА\_1 зазначає дії державного виконавця щодо відкриття та ведення ВП №82063529 для примусового стягнення виконавчого збору в сумі 317,43 грн після того, як виконавчий лист було повернуто стягувачу, а потім прийнято до виконання приватним виконавцем.

Законність самої постанови про стягнення збору від 13.05.2026 на момент її винесення та дії приватного виконавця він не оскаржує.

З врахуванням наведеного ОСОБА\_1 просить:

1\. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Дяка О.М. щодо відкриття та ведення ВП №82063529 з примусового стягнення виконавчого збору 317,43 грн за постановою у ВП №80877740 після передачі виконавчого листа №686/26880/23-ц приватному виконавцю.

2\. Скасувати постанову про відкриття ВП №82063529 від 29.09.2026 і зобов\`язати закінчити це виконавче провадження.

3\. Зобов\`язати державного виконавця скасувати заходи примусового виконання, застосовані в межах ВП №82063529, а в разі стягнення коштів — повернути їх йому.

4\. Визнати неправомірним покладення на нього мінімальних витрат ВП №82063529 (370,00 грн) і скасувати відповідну постанову; у разі відмови — зобов\`язати здійснити перерахунок з урахуванням лише фактично вчинених дій.

Суд, ознайомившись із поданою скаргою та доданими до неї документами в межах, необхідних для вирішення питання про відкриття провадження у справі, приходить до наступного висновку.

Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Закон України «Про виконавче провадження» встановив спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного, державного виконавців або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання постанов про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження. Згідно з цим порядком відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів, і їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду виклала правові висновки, згідно з якими імперативним правилом ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов\`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов\`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні..

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов\`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов\`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов\`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції (п.п.70-71 постанови).

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов\`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Звертаючись до суду із скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України, ОСОБА\_1 не погоджується із діями державного виконавця щодо відкриття та ведення ВП №82063529 для примусового стягнення виконавчого збору в сумі 317,43 грн після того, як виконавчий лист було повернуто стягувачу, а потім прийнято до виконання приватним виконавцем.

Проте рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз\`яснено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за скаргою ОСОБА\_1 на дії державного виконавця щодо примусового стягнення виконавчого збору після передачі виконавчого документа приватному виконавцю, слід відмовити та роз\`яснити ОСОБА\_1 його право на звернення з вказаними вимогами до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 447, 447-1, 451 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»,

постановила:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА\_1 на дії державного виконавця щодо примусового стягнення виконавчого збору після передачі виконавчого документа приватному виконавцю.

Роз\`яснити ОСОБА\_1 , що спори щодо оскарження дії державного виконавця щодо примусового стягнення виконавчого збору віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п\`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п\`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: