ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140475562

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

09 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №990/441/26

адміністративне провадження №П/990/441/26

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 04 жовтня 2026 року подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» адміністративний позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 04 серпня 2026 року №426/ас-26, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді;

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 19 травня 2026 року №211/ас-26, яким визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 673 бали;

- зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного суду та повторно розглянути питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 і розглянути питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом.

За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку, відповідно до частини першої статті 122 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини восьмої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, ВККС під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу (дня), коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому формулювання «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Приписами частини шостої статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом оскарження у межах поданого позову є два рішення ВККС:

- у складі колегії від 19 травня 2026 року №211/ас-26, яким вирішено: встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність ОСОБА_1 вимогам до кандидата на посаду судді; визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 673 бали; внести на розгляд ВККС у пленарному складі питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді;

- у пленарному складі від 04 серпня 2026 року №426/ас-26, яким вирішено визнати ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Водночас із позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 04 жовтня 2026 року, тобто з пропуском установленого частиною восьмою статті 122 КАС України строку звернення до суду.

До позовної заяви, сформованої у підсистемі «Електронний суд», позивач додав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду. Проте ця заява додана до позову як звичайний додаток і не сформована через вбудований редактор підсистеми «Електронний суд».

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення КЕП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

Отже, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не можна вважати підписаною ОСОБА_1 і поданою в установленому законом порядку.

Необхідно також звернути увагу на те, що у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 навів причини пропуску строку звернення до суду лише щодо оскарження рішення ВККС від 04 серпня 2026 року №426/ас-26 та надав копію листа Комісії від 10 вересня 2026 року №36-6116/26. При цьому не зазначив причини пропуску строку звернення до суду щодо оскарження рішення ВККС від 19 травня 2026 року №211/ас-26 та не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Так, у вказаній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на приписи частини шостої статті 161, частин першої, третьої та восьмої статті 122 КАС України, зазначив, що 04 серпня 2026 року ВККС у пленарному складі проводилась співбесіда про підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді. Оскільки станом на 03 вересня 2026 року рішення Комісії за результатами співбесіди позивач не отримував та воно було відсутнє на сайті ВККС, він звернувся до відповідача з запитом про направлення на його електронну пошту рішення за результатом співбесіди від 04 серпня 2026 року. 10 вересня 2026 року листом №36-6116/26 ВККС направила на адресу позивача копію рішення від 04 серпня 2026 року №426/ас-26. Таким чином, лише 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився зі змістом рішення Комісії від 04 серпня 2026 року №426/ас-26 та мотивами його ухвалення, а тому строк звернення до суду пропущений з поважних причин.

Як убачається зі змісту рішення ВККС від 04 серпня 2026 року №426/ас-26, питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), ВККС у пленарному складі 04 серпня 2026 року розглянула за участю кандидата ОСОБА_1 й про ухвалене рішення він дізнався ще 04 серпня 2026 року.

Із наданої позивачем копії листа ВККС від 10 вересня 2026 року №36-6116/26 слідує, що на заяву від 03 вересня 2026 року Комісія надіслала ОСОБА_1 копію рішення від 04 серпня 2026 року №426/ас-26.

Проте день отримання рішення ВККС не є днем, з якого починається обчислення строку для звернення до адміністративного суду.

Доступ до рішень ВККС, зокрема для осіб, прав та інтересів яких воно стосується, в цілях їх оскарження у судовому порядку, забезпечується не шляхом їх надіслання (у письмовій формі) за відповідним зверненням (що є правом заявника), а шляхом оприлюднення на вебсайті ВККС.

Однак із доданих позивачем до позовної заяви документів не прослідковується дати оприлюднення на вебсайті Комісії повного тексту оскаржуваного рішення від 04 серпня 2026 року №426/ас-26.

Про причини пропуску строку звернення до суду щодо оскарження рішення ВККС від 19 травня 2026 року №211/ас-26 позивач у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду взагалі нічого не вказав. При цьому в позовній заяві зазначив, що оскільки рішення ВККС від 19 травня 2026 року №211/ас-26, яким визначено кількість балів виставлених позивачу за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання, в силу статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», окремому оскарженню не підлягає і може бути оскаржене лише із рішенням про результат кваліфікаційного оцінювання, а саме про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, що відповідно дає змогу уникнути фрагментації єдиної процедури кваліфікаційного оцінювання, він просить Суд надати оцінку обґрунтованості та вмотивованості висновків Комісії як у рішенні від 04 серпня 2026 року №426/ас-26, так і у рішенні від 19 травня 2026 року №211/ас-26.

Водночас варто зауважити, що розгляд питання Комісією у пленарному складі є окремим і самостійним етапом процедури, прямо передбаченим законом для реалізації повноваження ВККС щодо вирішення питання про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку Громадської ради доброчесності про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

Рішення, ухвалене Комісією у складі колегії за результатами кваліфікаційного оцінювання, та рішення, прийняте Комісією у пленарному складі, є самостійними та юридично незалежними актами, кожен із яких має власний предмет правового регулювання, окремий порядок ухвалення та самостійні правові наслідки.

Як, зокрема, зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 травня 2026 року в справі №990/50/26:

- право на звернення до суду з позовом про скасування рішення ВККС у процедурі Добору набув будь-який його учасник, а датою виникнення такого права є прийняття Комісією рішення, яке відповідна особа вважає таким, що порушує її права, свободи та/або інтереси. Реалізація ж такого права має бути здійснена у строк, установлений частиною восьмою статті 122 КАС України. Виключно наявність поважних причин пропуску такого строку може бути підставою для його поновлення відповідно до статті 121 КАС України;

- вказаною нормою (частиною восьмою) статті 122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах, які стосуються конкурсних процедур у судовій системі, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

Указані висновки Великої Палати Верховного Суду мають важливе значення для цієї категорії спорів, адже законодавець установив для оскарження рішень ВККС, пов`язаних із процедурами добору оцінювання кандидатів на посаду судді, скорочені строки звернення до суду порівняно з іншими категоріями адміністративних справ. Таке правове регулювання зумовлене необхідністю забезпечення оперативності та безперервності відповідних процедур, які характеризуються динамічністю. Відтак особа, яка вважає, що її права порушені відповідним рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень, повинна реалізувати право на судовий захист у межах установленого законом строку, якщо відсутні об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду.

Чинне законодавство України не ставить реалізацію права на судовий захист у залежність від завершення усіх внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень, якщо відповідне рішення вже ухвалене, оформлене та породжує для особи відповідні правові наслідки.

Отже, ОСОБА_1 , звертаючись до Суду з цим позовом із пропуском установленого законом строку, не виконав належним чином вимоги частини шостої статті 161 КАС України, не подав у встановленому законом порядку підписаної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та належних доказів на їх підтвердження.

У позовній заяві, відповідно до пунктів 4, 5 та 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, згідно із вимогами пунктів 4, 5 та 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, якщо позивач об`єднує в одній позовній заяві кілька вимог, він зобов`язаний викласти обставини, обґрунтування та доводи окремо щодо кожної з цих вимог.

У цьому позові позивач оскаржує одночасно два різні рішення ВККС, однак наводить узагальнені аргументи без чіткого розподілу доводів щодо кожного з указаних рішень окремо.

Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), у частині першій статті 4 якого окреслено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.

Приписами частини першої статті 172 КАС України передбачено можливість об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За визначенням, наведеним у пункті 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви слідує, що у ній заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними та скасування двох різних рішень ВККС), які є основними, та дві похідні від них (пов`язані) позовні вимоги (про зобов`язання вчинити певні дії).

Таким чином, судовий збір за подання цієї позовної заяви становить 2129,92 грн (3328 грн х 0,4 х 2 х 0,8). Однак до позовної заяви ОСОБА_1 додав документ про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Приписами частини першої статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних її недоліків шляхом подання до Суду в установленому законом порядку підписаної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку окремо щодо кожного оскаржуваного рішення та доказів поважності причин пропуску цього строку, а також уточненої позовної заяви із викладенням обставин, обґрунтувань та доводів окремо по кожному з оскаржуваних рішень й документа про доплату судового збору в розмірі 798,72 грн (2129,92 грн - 1331,20 грн).

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 266 КАС України, Суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Установити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений строк, є підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Кашпур