ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140467781

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 372/5179/26

Провадження 2-з-75/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Ільїній А.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадження суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання відсутнім права вимоги щодо застосування наслідків невиконання Договору з вини продавця.

31.08.2026 року відповідачкою ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення гарантійного платежу, штрафу та трьох процентів річних.

07.10.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову, в якій вона просить Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходяться на її банківських рахунках, рахунках у небанківських фінансових установах, у межах суми 895 147,12 грн.

Обґрунтовуючи заяву, посилається на те, що з огляду на фактичну поведінку ОСОБА_2 після виникнення спору існує реальний і вже підтверджений ризик подальшого зменшення належної їй майнової маси та унеможливлення виконання майбутнього рішення суду зважаючи на наступне 22.07.2026 ОСОБА_2 отримала від мене 447 500 грн. як гарантійний платіж, після виникнення спору ОСОБА_2 17.08.2026 безоплатно відчужила житловий будинок (реєстраційний № 3377224232120) та земельну ділянку (кад. № 3223186200:06:010:0233) своїй дочці ОСОБА_3 і ОСОБА_2 продовжила публікувати оголошення про терміновий продаж за 125 тис. доларів, скріншот додається. 11.09.2026 право власності на ці об`єкти вже зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 179 (ціна будинку — 2 820 000 грн. - орієнтовно 65 тис доларів). Отримані від неї кошти досі не повернуті, а тому вона вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Розгляд заяви здійснюється без виклику сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Перевіривши та дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України – суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В порядку ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Оскільки зустрічний позов ще не прийнято судом, питання про його прийняття має вирішуватись у судовому засіданні за участю учасників процесу, яке призначене на 20.10.2026 року, тобто наразі ще не можна вважати, що у провадженні суду знаходиться ті позовні вимоги, для забезпечення яких подано цю заяву, тому суд вважає заяву про забезпечення зустрічного позову передчасною.

При цьому слід звернути увагу, що ця заява подана разом із зустрічним позовом, а не в порядку ч.4 ст.152 ЦПК України.

Суд вважає, що заявницею не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме може істотно вплинути на ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, є співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому враховуючи вищевикладене, суд вважає недоцільним виклик в судове засідання особи, яка подала заяву про забезпечення позову для надання пояснень або додаткових доказів, які б підтвердили необхідність забезпечення позову і приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви та необхідність відмови у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.В.Кравченко