Справа № 127/19223/26
Провадження №11-сс/801/706/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
заявника у режимі
відеоконференції ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 , у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_8 від 28.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення, –
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 , у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_8 від 28.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя своє рішення мотивує тим, що заява ОСОБА_8 від 28.05.2026 не містить достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення та зумовлювали необхідність внесення відомостей до ЄРДР. При цьому слідчий суддя виходив із того, що підставою для початку досудового розслідування є зміст викладених у заяві обставин, а не сама назва звернення. Також суд врахував, що прокуратура направила заяву разом із письмовими поясненнями заявника до відповідних територіальних підрозділів ДБР для розгляду та вирішення питання в порядку ст. 214 КПК України, про що повідомила заявника, у зв`язку із чим дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, заявник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026 та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження, здійснювати розгляд за його участю, за участю адвоката та прокурора, а перед апеляційним розглядом надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судовий розгляд 18.06.2026, який відбувся за участю прокурора та адвоката ОСОБА_7 , на його переконання, проведено недбало.
Обґрунтовуючи свої доводи, зазначає, що 10.08.2016 під час обшуку за адресою: вул. Першотравнева, 31, який, за його твердженням, проведено незаконно, без дозволу суду та клопотання слідчого, працівники поліції примусово вилучили в нього пенсійне посвідчення особи з інвалідністю з дитинства ІІ групи та всі документи МСЕК. Стверджує, що після цього перестав отримувати пенсію.
Крім того, вказує, що ВК № 49 направила до УВП № 14 його медичну книжку, яка містила відомості про інвалідність з дитинства ІІ групи. Водночас, за твердженням апелянта, ОСОБА_9 приховав зазначену медичну книжку, яка перебувала з ним із 07.09.1999. У зв`язку із цим вважає, що ОСОБА_9 умисно викрав його документацію про інвалідність та пенсію, а факт вчинення кримінального правопорушення є доведеним. Додатково зазначає, що ОСОБА_9 , за його відомостями, передав ув`язненому наркотичні засоби, був затриманий та перебував у слідчому ізоляторі.
З метою підтвердження обставин направлення медичної книжки просить суд витребувати з ВК № 49 докази її пересилання ОСОБА_9 до СІ № 14. При цьому зауважує, що протягом десяти років неодноразово проводилися службові розслідування, однак, на його переконання, вони не дали результату.
Посилаючись на ст. 214 КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, наголошує на неприпустимості невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за поданою заявою.
Колегія суддів, вислухавши думки адвоката та ОСОБА_8 , які підтримали зазначену апеляційну скаргу та просили її задовільнити, позицію прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без змін, вивчивши та перевіривши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026 відповідає.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Здійснюючи судовий контроль за скаргою зазначеної категорії, слідчий суддя має з`ясувати зміст повідомлених заявником обставин, перевірити наявність відповідних відомостей у ЄРДР та встановити, чи існує невиконаний обов`язок уповноваженої особи щодо їх внесення.
Зазначені положення підлягають застосуванню у взаємозв`язку зі статтями 2, 11 КК України, якими визначено підставу кримінальної відповідальності та поняття кримінального правопорушення. Разом із тим на стадії вирішення питання про початок досудового розслідування не вимагається доведення винуватості конкретної особи або встановлення всіх елементів складу кримінального правопорушення. Заявник також не зобов`язаний самостійно надавати правильну правову кваліфікацію повідомленим обставинам.
Отже, оцінці підлягають фактичний зміст повідомлення та можливість убачати в описаній події ознаки кримінально протиправного діяння. Самі лише назва звернення, посилання на певну статтю КК України або переконання заявника у вчиненні злочину не визначають результату такої оцінки.
Такий підхід узгоджується з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, щодо необхідності оцінки змісту прийнятої заяви на предмет наявності даних, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення.
Водночас застосування цього висновку в кожному конкретному випадку потребує врахування змісту відповідного повідомлення, а не формального посилання на недостатність його обґрунтування.
Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затверджене наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, регулює формування та ведення Реєстру відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Воно не підміняє положень ст. 214 КПК України та не встановлює обов`язку заявника довести факт вчинення кримінального правопорушення до початку розслідування.
Як установлено слідчим суддею та підтверджується дослідженими документами, ОСОБА_8 звернувся до Вінницької обласної прокуратури із заявою від 28.05.2026, яка надійшла до цього органу 29.05.2026. У заяві повідомив про зникнення або можливе умисне приховування медичної книжки, пенсійного посвідчення, постанови прокуратури та судової ухвали, а також про невиконання судового рішення. При цьому просив отримати від нього додаткові пояснення.
Письмові пояснення отримано прокурором ОСОБА_6 01.06.2026. У них заявник зазначив, що медичну документацію та пенсійне посвідчення одержав при звільненні з УВП № 49, а надалі ці документи, за його твердженням, примусово забрали працівники поліції за адресою: вул. Першотравнева, 31, м. Олександрія. Стосовно невиконання судового рішення пояснив, що воно стосувалося його одиночного тримання.
Колегія суддів ураховує, що ці пояснення конкретизують первісне звернення, а тому повідомлені заявником обставини не можуть оцінюватися як цілком абстрактні. Разом із тим наявність відомостей про час, місце та учасників певної події сама по собі не усуває необхідності оцінити описаний характер їхніх дій.
У частині зникнення документів заявник пов`язує їх відсутність із протиправним заволодінням або приховуванням. Водночас повідомлення про примусове відібрання документів колегія суддів оцінює як недостатньо розкритий опис обставин їх вилучення для висновку про можливий кримінально протиправний характер саме цієї події. Примусовий характер вилучення та його правова оцінка як викрадення не є тотожними поняттями. Такий висновок не означає визнання дій працівників поліції правомірними, а відображає оцінку достатності наданого опису події в межах предмета цієї скарги.
Щодо посилання на ст. 382 КК України колегія суддів зазначає, що ця норма передбачає відповідальність за умисне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню. У заяві та письмових поясненнях ОСОБА_8 послався на судове рішення щодо одиночного тримання, проте не розкрив, які саме приписи цього рішення, за яких обставин та якими діями або бездіяльністю не виконуються. Посилання на бажаний режим тримання й відповідні положення законодавства саме по собі не розкриває фактичного змісту повідомлення про умисне невиконання конкретного судового обов`язку.
При цьому колегія суддів не покладає на заявника обов`язку довести умисел відповідних службових осіб. Ідеться про необхідність повідомлення обставин їхньої поведінки, які дозволяють відрізнити заяву про можливе кримінальне правопорушення від незгоди з умовами тримання або порядком реалізації прав особи.
Листом начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 від 01.06.2026 № 20-1045вих-26 матеріали щодо дій працівників поліції в м. Олександрії направлено до третього слідчого відділу з дислокацією у м. Кропивницькому Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, а щодо дій працівників ДУ «Вінницька УВП (№ 1)» - до четвертого слідчого відділу з дислокацією у м. Вінниці Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому. Матеріали направлено для розгляду та вирішення в порядку ст. 214 КПК України з повідомленням заявника про результати.
Колегія суддів наголошує, що саме по собі направлення звернення за підслідністю не замінює внесення відомостей до ЄРДР за наявності передбачених законом підстав. Тому зазначений лист враховується як підтвердження руху матеріалів та їх передання відповідним органам, а не як самостійна правова підстава для відмови у скарзі.
Доводи апеляційної скарги про приховування медичної документації ОСОБА_9 , припинення пенсійних виплат та інші неправомірні дії підлягають оцінці в межах їх зв`язку з предметом первісного звернення. Саме переконання апелянта в доведеності злочину не звільняє суд від перевірки змісту повідомлених фактичних обставин. Водночас повідомлення про інші події, які не були предметом заяви від 28.05.2026 та її розгляду, можуть бути викладені в окремій заяві й не вирішуються цією ухвалою по суті.
За наведеної оцінки змісту заяви та письмових пояснень колегія суддів погоджується з кінцевим висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Водночас колегія суддів окремо роз`яснює, що ця ухвала не встановлює відсутності подій, про які повідомляє ОСОБА_8 , не підтверджує правомірності дій названих ним осіб та не є рішенням про закриття кримінального провадження. Заявник вправі подати до відповідного органу додаткове або нове повідомлення, конкретизувавши відомі йому обставини вилучення чи приховування документів і невиконання судового рішення, та надати наявні в нього матеріали. Надання таких матеріалів є його правом і не означає покладення на нього обов`язку самостійно розслідувати повідомлені події.
Крім того, предметом цього апеляційного провадження не є бездіяльність уповноважених осіб територіальних підрозділів ДБР після отримання направлених прокуратурою матеріалів.
У разі невнесення ними відомостей до ЄРДР ОСОБА_8 вправі оскаржити таку бездіяльність у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України з дотриманням правил підсудності та строків, передбачених ст. 304 цього Кодексу. Законність реагування відповідного органу на отримане повідомлення має бути предметом самостійної судової перевірки, а висновки цієї ухвали не підміняють такої перевірки.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 – залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 , у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_8 від 28.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4