У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2026 року про повернення скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо відмови в задоволені клопотання,
в с т а н о в и л а :
до Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2026 року про повернення скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо відмови в задоволені клопотання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 висуває вимогу про скасування ухвали слідчого судді.
Дослідивши апеляційну скаргу, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Як вбачається з матеріалів судового провадження (справа 490/2341/22) ОСОБА_2 оскаржується ухвала слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2026 року, яка вже переглядалась в апеляційному порядку Миколаївським апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_2
03.09.2026 р. Миколаївським апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 по суті, прийнято рішення про відмову у задоволенні його апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2026 року, залишено без змін.
Повторне звернення з апеляційною скаргою на одну й ту ж ухвалу слідчого судді, з тих самих підстав не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Отже, враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2026 року, розглянута по суті та за наслідками розгляду постановлене відповідне рішення, при цьому нормами чинного КПК України не передбачено право особи подавати повторну апеляційну скаргу, слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 309, 399 КПК України –
п о с т а н о в и л а:
відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2026 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою надіслати особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду ОСОБА_3