УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 990/265/26
провадження № 11-342заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_4.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі у розгляді справи № 990/265/26 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Представництво Європейського Союзу, про усунення бездіяльності та вчинення дій, відшкодування шкоди,
УСТАНОВИЛА:
1. 29 червня 2026 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Верховної Ради України (далі - ВРУ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Представництво Європейського Союзу, в якому позивач просив:
- «зобов`язати ВРУ усунути бездіяльність, вжити дії щодо усунення проявів дискримінації жінок у сесійній залі парламенту та заборонити всім державним службовцям вживати мобінг і психотропні речовин» у колективі ВРУ;
- зобов`язати відповідача дати оцінку діям державного службовця ОСОБА_2 , який на робочому місці у ВРУ 10 червня 2026 року умисно здійснив наругу над жінками, в т.ч. ЗСУ;
- стягнути з ВРУ на користь інваліда війни 1 групи шкоду у розмірі зарплати депутата;
- зобов`язати депутатів ВРУ виконувати статтю 2 Конвенції ООН, а саме: «вживати відповідних законодавчих та інших заходів, включаючи санкції там, де це необхідно, що забороняють будь-яку дискримінацію щодо жінок; вживати всіх відповідних заходів, включаючи законодавчі, щодо зміни або скасування чинних законів, постанов, звичаїв і практики, що являють собою дискримінацію щодо жінок»;
- викликати до суду та допитати депутатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за події 10 червня 2026 року, долучити Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2019)1 «Запобігання та боротьба з сексизмом».
2. Ухвалою від 01 липня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву залишив без руху та надав позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 липня 2026 року позовну заяву повернув позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Позивач не погодився з таким судовим рішенням і подав апеляційну скаргу.
5. Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) ухвалою від 10 вересня 2026 року відкрила апеляційне провадження в цій справі.
6. 28 вересня 2026 року до Великої Палати надійшла заява ОСОБА_1 про недовіру - відвід суддів Верховного Суду у справі № 990/265/26, в якій він просить (відповідно до тексту заяви) «відвести від участі у справі всю колегію суддів-міліонерів на чолі судді ОСОБА_4. за свідомо - навмисні порушення норм матеріально - процесуального права, Конституції України, рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), Конвенцій ООН».
7. На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що «звільнений ВРУ від мобілізації ВС має конфлікт інтересів і діє на користь ВРУ, обмежує доступ до правосуддя. ВС має сталу практику умисно і упереджено діяти для захисту ВРУ та не захищає права воїнів ЗСУ».
8. Також ОСОБА_1 у своїй заяві вказує, що «судді ВС із сумнівною репутацією і мільйонними статками, ворожо відносяться до прав і осіб з інвалідністю - ветеранів ЗСУ, симпатизують державним службовцям - корупціонерам та лобіюють інтереси порушників, про що свідчать рішення ЄСПЛ».
9. Позивач вважає, що судді Верховного Суду підлягають відводу, оскільки «мають великий досвід роботи повного саботажу вимог «Конвенції про захист прав людини» та гучних рішень анульованих ЄСПЛ. Тому, участь у справі суддів, суперечить вимогам КАС України і приписам Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006р. (схвалених Резолюцією ООН № 2006/23 від 27.07.2006р.)».
10. Велика Палата перевірила доводи, які ОСОБА_1 навів на обґрунтування заяви про відвід суддів Великої Палати, і вважає, що підстав для її задоволення немає, з огляду на таке.
11. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
12. Мета відводу (самовідводу) судді - гарантувати безсторонність суду, запобігати упередженості судді під час розгляду справи.
13. Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
14. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно із частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
15. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
16. Застосовуючи норму пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, слід мати на увазі, що встановлена нею підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів.
17. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
18. Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
19. Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
20. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
21. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
22. Велика Палата підкреслює, що відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
23. Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
24. ОСОБА_1 у заяві про недовіру - відвід суддів Великої Палати не вказує про обставини, з якими закон пов`язує можливість відведення суддів від розгляду справи, а також таких, що могли б свідчити прямо чи опосередковано про упередженість або необ`єктивність суддів під час апеляційного розгляду справи № 990/265/26.
25. Велика Палата зазначає, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка не містить обґрунтувань про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
26. Крім того, з предмета та меж перегляду цієї справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність колегії суддів, якій заявлено відвід.
27. Оскільки ОСОБА_1 не навів обставин, які могли б свідчити про існування підстав для відводу колегії суддів Великої Палати, а Велика Палата не встановила таких обставин, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі у розгляді справи № 990/265/26 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Представництво Європейського Союзу, про усунення бездіяльності та вчинення дій, відшкодування шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Гімон
Судді:
О. О. Банасько
Н. М. Мартинюк
О. Л. Булейко
К. М. Пільков
О. А. Губська
С. О. Погрібний
А. А. Ємець
Н. С. Стефанів
В. В. Король
Т. Г. Стрелець
С. І. Кравченко
О. В. Ступак
О. В. Кривенда
М. Ю. Тітов
І. В. Ткач