УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 19/50-09-1495
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуюча), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026
за результатом розгляду заяви про поновлення процесуального строку для пред`явлення та видачу дубліката виконавчого документа
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026
у справі за позовом Антимонопольного комітету України
до Приватного підприємства "Рекламно-інформаційна агенція "Медіа Партнер"
про стягнення 9 000,00 грн штрафу, 9 000,00 грн пені,
ВСТАНОВИВ:
Антимонопольний комітет України (далі - Комітет, скаржник) 15.09.2026 через Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495 (повний текст постанови складено 07.09.2026); поновити строк для пред`явлення наказу та видати дублікат виконавчого документа.
З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Господарський суд Одеської області ухвалою від 10.06.2026, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495, відмовив у задоволенні заяви Комітету про поновлення процесуального строку для пред`явлення та видачу дубліката виконавчого документа.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Комітету у справі № 19/50-09-1495, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судових рішень про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, зокрема, передбачених пунктом 2 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (пункт 22 частини першої статті 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу.
Суд зауважує, що положення пункту 22 частини першої статті 255 ГПК України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, тоді як приписи статті 287 цього Кодексу виключають можливість оскарження таких ухвал на касаційне оскарження.
Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комітету на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495 в частині оскарження поновлення процесуального строку для пред`явлення наказу до виконання, оскільки в цій частині вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Водночас, перевіривши матеріали касаційної скарги Комітету в частині оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495 щодо видачі дубліката виконавчого документа, згідно з приписами підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, зокрема, ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Комітет вказує, що підставою касаційного оскарження є порушення норм процесуального права, а саме: положень статті 329, підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України та статей 5, 11, 12, 14, 18, 19, 28 Закону України "Про виконавче провадження", зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги визначення початку перебігу такого строку для стягувача, адже жодні докази та матеріали справи в цілому не дають можливості встановити саме початок такого перебігу.
Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга Комітету відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми і змісту та на стадії прийняття не є очевидно неприйнятною. Подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Відповідно до частини п`ятої статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про необхідність розгляду касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495 щодо видачі дубліката виконавчого документа у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Статтею 295 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження; до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 234, 293, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495 в частині оскарження поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України та здійснити перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 19/50-09-1495 в частині видачі дубліката виконавчого документа у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Учасники справи мають право подати відзив на касаційну скаргу до 16 жовтня 2026 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Витребувати матеріали справи № 19/50-09-1495 Господарського суду Одеської області за позовом Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства "Рекламно-інформаційна агенція "Медіа Партнер" про стягнення 9 000,00 грн штрафу, 9 000,00 грн пені.
5. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Одеської області, Південно-західного апеляційного господарського суду для виконання та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов