ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140092377

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 182/1840/26

Провадження № 1-кп/0182/857/2026

У Х В А Л А

Іменем України

23.09.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025042100000048 від 17.04.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Киштим Челябінської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого – ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, на підставі ст.45 КК України, яке було підтримано обвинуваченим у судовому засіданні. В обґрунтування клопотання обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що ним сплачено всі належні платежі, крім того він сприяв у розкритті кримінального правопорушення, щиро розкаявся, тому вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності.

3.Представник потерпілого не заперечував проти заявленого клопотання, зазначив, що майнова шкода сплачена в повному обсязі, тому вважав за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

4.Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував, оскільки збитки відшкодовані, тому вважав за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України.

5.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши клопотання приходить до такого висновку.

6.Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

7.Згідно з ч.1 ст.286 КПК України питання про звільнення від кримінальної відповідальності вирішується судом.

8.Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриває кримінальне провадження у разі встановлення підстав для такого звільнення.

9.Водночас відповідно до ч.4 ст.288 КПК України у разі встановлення необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє в його задоволенні.

10.Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, за винятком прямо передбачених законом випадків, звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Отже, законодавець пов`язує можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям не з окремою позитивною посткримінальною дією особи, а саме з сукупністю визначених законом умов.

11.Для застосування ст.45 КК України необхідним є встановлення судом одночасної наявності всіх передбачених цією нормою обставин, а саме: вчинення кримінального правопорушення вперше, щирого каяття особи, її активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За відсутності хоча б однієї з цих умов правові підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям відсутні.

12.При цьому суд враховує, що за ч.1 ст.367 КК України кримінальна відповідальність передбачена за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду.

13.Разом із тим зазначена особливість суб`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення сама по собі не виключає можливості застосування ст.45 КК України, однак не звільняє суд від необхідності встановлення всіх без винятку умов дійового каяття, передбачених цією нормою.

14.Досліджуючи питання щодо наявності щирого каяття ОСОБА_3 , суд виходить із того, що щире каяття не може ототожнюватися виключно з фактом відшкодування майнової шкоди, сплати відповідних платежів чи вчинення інших дій, спрямованих на усунення наслідків кримінального правопорушення та зазначення про визнання вини.

15.Відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди є самостійною умовою застосування ст.45 КК України та не замінює собою щирого каяття.

16.Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_3 посилається насамперед на те, що ним сплачено всі необхідні платежі в повному обсязі, однак разом із тим зазначена обставина не свідчить автоматично про наявність у нього щирого каяття.

17.Суд звертає увагу, що поняття «дійове каяття» за своїм змістом є ширшим за просте усунення матеріальних наслідків вчиненого. Воно передбачає позитивну посткримінальну поведінку особи, яка свідчить про її щире розкаяння у вчиненому, критичне ставлення до власної протиправної поведінки, усвідомлення її суспільної небезпечності та бажання виправити наслідки свого діяння. У цьому кримінальному провадженні таких обставин судом у необхідній сукупності не встановлено.

18.Зокрема, обвинувачений не продемонстрував щирого каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, не висловив належного жалю з приводу своєї поведінки та не навів переконливих обставин, які б свідчили про його внутрішнє критичне ставлення до вчиненого.

19.При цьому суд не ототожнює щире каяття виключно з використанням особою певної словесної формули на кшталт «визнаю вину» або «каюсь». Питання щодо наявності щирого каяття має вирішуватися судом з урахуванням фактичної поведінки особи після вчинення кримінального правопорушення, її ставлення до вчиненого, характеру пояснень, послідовності позиції та вчинених нею дій.

20.Таким чином, навіть за умови підтвердження факту повної сплати ОСОБА_3 відповідних платежів та визнання вини, ця обставина не може розглядатися як безумовна та достатня підстава для звільнення його від кримінальної відповідальності.

21.Крім того, обвинувачений у судовому засіданні не міг повноцінно пояснити у чому саме він визнає вину, лише зазначено, що він не проконтролював дії інших робітників та він має поганий стан здоров`я, а судовий розгляд лише погіршує його самопочуття. Що у сукупності не вказує на наявність щирого каяття.

22.Тому відсутність зазначеної умови є достатньою для відмови у задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки положення ст.45 КК України передбачають саме сукупність умов, а не альтернативність їх наявності.

23.Таким чином, враховуючи відсутність усіх передбачених ст.45 КК України умов у їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.45 КК України, ст.ст.285–288, 369–372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 25.09.2026.

Суддя:

ОСОБА_1