УХВАЛА
23 вересня 2026 року
м. Київ
справа №990/424/26
адміністративне провадження №П/990/424/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Дашуіна І. В., Загроднюка А. Г., Кашпур О. В., Соколова В. М.,
перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та
УСТАНОВИВ:
19 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду (за допомогою підсистеми «Електронний суд») як суду першої інстанції з позовом до ВККС з такими вимогами:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 06 липня 2026 року № 87/зп-26, яким ВККС затвердила кодовані результати виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) в частині затвердження результатів виконання практичного завдання кандидатом на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26, яким ВККС затвердила декодовані результати виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду) в частині затвердження результатів виконання практичного завдання кандидатом на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1;
- зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 в кваліфікаційному іспиті для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, з етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду;
- зобов`язати Комісію повторно розглянути питання щодо результатів виконання практичного завдання кандидатом на посаду судді Клімко Наталії Олександрівни з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється місячний строк (частина восьма статті 122 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження одним із питань, що його має з`ясувати Суд, є дотримання строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що місячний строк, який встановлено у частині восьмій статті 122 КАС України, обчислюють з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (як це передбачено частиною третьою статті 122 КАС України).
За текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 990/592/25, порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин.
З обсягу матеріалів позовної заяви Суд з`ясував, що позивачка оспорює два рішення ВККС щодо затвердження [її] результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту в рамках добору, оголошеного згідно з рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24). Обидва оскаржувані рішення, як можна зрозуміти, щонайменше, з їх назви, ухвалено на стадії встановлення результатів оного з етапів кваліфікаційного іспиту, а часовий проміжок між датами ухвалення спірних рішень ВККС, що становить приблизно місяць, обумовлено перевіркою та оцінюванням всіх робіт учасників (кандидатів) добору на посаду судді місцевого суду (зі спеціалізації місцевого загального суду), що є умовою для того, щоб декодувати їхні результати загалом (пункт 6.2. розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженим рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24; далі - Положення).
Зважаючи на приписи Положення щодо стадій встановлення результатів іспиту та його етапів (розділ 6), затвердження загальних результатів етапу іспиту (як-от виконання практичного завдання) - щодо усіх учасників добору загалом і позивачки як однієї з учасників зокрема - є остаточним рішенням на цьому етапі, тож учасник, який вважає, що його право було порушено, може оскаржити відповідне рішення Комісії до адміністративного суду, й для цього закон визначив строк в один місяць (частина восьма статті 122 КАС України).
Отож з ухваленням рішення Комісії від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 завершено четвертий етап іспиту (виконання практичного завдання), тож відлік місячного строку (частина восьма статті 122 КАС України) на оскарження результатів практичного завдання (кодованих і декодованих) потрібно починати з дати, коли позивачка достеменно мала дізнатися про ці результати, тобто з наступного дня після ухвалення рішення щодо затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (рішення ВККС від 05 серпня 2026 року №105/зп-26).
З доводів позивачки можна зрозуміти, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом зумовлено її зверненням до ВККС (за текстом позову, його зареєстрували 10 серпня 2026 року № 02-9746/26) з проханням надати для ознайомлення зошит та відомості з оцінками практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що останні виконували 20 жовтня 2025 року.
У позові зазначено, що відповідь на це звернення надійшла від ВККС 19 серпня 2026 року в Кабінет суддівської кар`єри; зокрема, як зазначила позивачка, ВККС разом з відповіддю № 21-5306/26 надіслала їй зошит для виконання практичного завдання учасника під кодом 0020968 та екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання на етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
Після ознайомлення зі згаданою відповіддю ВККС і доданих документів позивачка звернулася (19 вересня 2026 року, тобто через місяць після того, як отримала відповідь на своє звернення) до суду з цим позовом, однак, на підставі наведених обставин, висловила думку, що є підстави для поновлення строку звернення.
Суд, зважаючи, заразом, на позицію Великої Палати Верховного Суду (що її висловлено, приміром, у постановах від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23, від 20 листопада 2025 року у справі № 990/426/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/446/25) стосовно дати, з якою потрібно пов`язувати порушення права, а з тим й початок відліку строку звернення до суду, зазначає, що звернення учасника добору (кандидата на посаду судді) до Комісії з проханням про ознайомлення з виконаним практичним завданням й тим, як його оцінювала конкурсна комісія, - що, безумовно, є його правом згідно з пунктом 4.15 Положення - не змінює (не може змінювати) дати відліку строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення ВККС, що ухвалено під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина восьма статті 122 КАС України), й про ухвалення якого ОСОБА_1 як учасник добору (кандидат на посаду судді) мала дізнатися в день його ухвалення та оприлюднення на офіційному вебсайті ВККС (пункт 6.6 Положення).
За існуючого нормативного регулювання строку звернення до суду з позовом на кшталт цього та, водночас, з уваги на сформовану судову практику застосування цього регулювання, звернення позивачки до суду з позовом про оскарження рішень ВККС, що ухвалено під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», через місяць не від дати ухвалення і оприлюднення рішення Комісії щодо затвердження результатів практичного завдання (тобто, від 05 серпня 2026 року), а після отримання (19 серпня 2026 року, що, до того ж, не має документального підтвердження) відповіді ВККС на звернення щодо ознайомлення із зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту, не має обґрунтованого пояснення.
В обсязі описаних у позові обставин покликання на дату отримання відповіді ВККС не пояснює причин, які об`єктивно завадили позивачці подати цей позов у визначений законом строк, який, варто знову зауважити, пов`язаний з датою спірного рішення Комісії, юридичні наслідки якого настають для учасника добору якраз з дати його ухвалення, а не ознайомлення з інформацією, що її надіслала ВККС на відповідне звернення учасника добору.
Отже, з наведених мотивів Суд вважає, що обставини, які описала позивач як такі, що дозволяють поновити строк для звернення до суду з цим позовом не є поважними, що, відповідно до приписів частини першої статті 123 КАС України, є підставою для залишення цього позову без руху.
Крім цього, Суд звертає увагу на те, що позивачка не додала документа про сплату судового збору, що свідчить також про невиконанням приписів частини третьої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до підпункту 1 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач оскаржує рішення ВККС щодо затвердження результатів (кодованих і декодованих) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) в частині, що стосується її [ОСОБА_1.] і водночас просить зобов`язати Комісію поновити її участь в кваліфікаційному іспиті з етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду та повторно розглянути питання щодо результатів виконання практичного завдання кандидатом на посаду судді ОСОБА_1. з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цій справі.
Пам`ятаючи про наведені вище мотиви щодо визначення дати для відліку строку звернення до суду з цим позовом, Суд зазначає, що дві останні вимоги по суті є похідними від вимог про скасування рішень ВККС щодо затвердження результатів виконання практичного завдання (стосовно позивачки), будучи (зважаючи на те, як їх сформулювала автор позову) наслідком вирішення спору про правомірність цих рішень.
З уваги на наведене, судовий збір за подання цього позову (в електронній формі) становить 1064,96 грн (3328,00 грн [прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року] * 0,4 = 1331,2 грн* 08 [коефіцієнт для пониження]).
Сплатити судовий збір за подання позову до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду можна також за покликанням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/zbir_adm/; платіжні реквізити такі: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; Код класифікації доходів бюджету 22030102; Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Отож Суд, на підставі частини першої статті 123, частини першої статті 169 КАС України, залишає без руху позовну заяву ОСОБА_1 й встановлює строк для виконання вимог процесуального закону щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду, а також для долучення документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 22, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху і встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді: І. В. Дашутін
А. Г. Загороднюк
О. В. Кашпур
В. М. Соколов