Справа № 522/696/26
Провадження № 1-кс/947/14088/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представники потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_11 , який здійснює розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Захисник ОСОБА_4 діючий в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 звернувся з заявою про відвід судді ОСОБА_11 , який здійснює розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, обґрунтування викладені в письмовому вигляді. Так, захисник в заяві зазначив, що підставою для відводу судді ОСОБА_11 є близькі відносини голови Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_12 з ОСОБА_13 , тому об`єктивно може існувати можливість впливу голови суду на суддю ОСОБА_11 під час розгляду справи, та не зважаючи на навантаження судді, судові засідання по зазначеній справі призначено по 13-16 засідань на місяць, що також може свідчить про те, що суддя ОСОБА_11 може діяти під адміністративним або поза процесуальним впливом зі сторони голови суду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід судді ОСОБА_11 просив задовольнити. Захисник зауважив, що зазначене кримінальне провадження розглядалось у Приморському районному суді міста Одеси, потім вона потрапила до судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_11 , який має найбільшу завантаженість серед суддів. Кримінальна справа розглядається в закритому судовому засіданні, але це не обґрунтовано, велика кількість документів були оприлюднені, інкримінований злочин не є тяжким, зазначене також викликає сумніви у неупередженості судді. Так судові засідання по справі призначені фактично кожного дня, все це в сукупності дає уяву про можливий тиск або на виконання прохання про розгляд справи в стислі строки, та вказує на наявність упередженості судді.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_11 , просив задовольнити. Кримінальна справа була з початку порушена за ст. 115 КК України, не звертаючи на те, що потерпілий хворів на онкологічне захворювання. Досудове розслідування проводилося в Києві, потім в місті Одесі, по завершенню якого звинуватили двох лікарів, але всі лікарі при здійсненні своєї професійної діяльності керуються протоколом. Суддя ОСОБА_11 упереджений, ним ухвалено рішення про відмову в поверненні обвинувального акту, долучаються докази, протоколи, розглядає справу в закритому судовому засіданні, але ця справа має відкритий характер, справа розглядається у прискореному темпі, суддя призначає дуже часто дати засідань, фактично кожен день, інші справи слухає дуже повільно, надаючи пріоритет зазначеній справі. Прокурор який підтримує обвинувачення приїжджає з іншого регіону, присутній спеціаліст, який постійно приймає участь в судових засіданнях з боку обвинувачення. В долученій до заяві публікації, вказується, що ОСОБА_12 , як керівник суду, має вплив на суддю ОСОБА_11 , і діє в інтересах потерпілого, з публікації вбачається, що ОСОБА_12 був присутній на похованні, спілкувався з потерпілим.
Захисник ОСОБА_5 підтримала заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_11 , просила задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_11 , просила задовольнити, суддя ОСОБА_11 в ході судового засідання не надає можливість висловитися учасникам судового провадження, перебиває їх, веде процес на власний розсуд. Обставини справи стосуються саме їх життя та свободи.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід судді, бо вважав, що підстав для відводу немає, заявлений відвід є невмотивованим та нічим не обґрунтований, направлений на затягування судового розгляду. Прокурор ОСОБА_3 зазначила, що захисник ОСОБА_4 у своїх поясненнях, велику кількість разів, висловлювався про дуже близькі стосунки ОСОБА_12 та потерпілого, про здійснення ОСОБА_12 впливу на суддю ОСОБА_11 , але ці висловлювання не підтверджені доказами. В такому випадку, жоден суддя не може розглядати будь яку справу. Крім того, щільність розгляду справи, як обставина для відводу суді ОСОБА_11 , вже була предметом розгляду суду, і не визнана підставою для відводу. Всі критерії на які посилається захисник в заяві про відвід, є надуманими та необґрунтованими, не доведені належними доказами.
Представник потерпілого ОСОБА_6 заперечувала про задоволення зави про відвід судді ОСОБА_11 , за обставинами на які посилається захисник ОСОБА_4 відвід не повинен взагалі розглядатися, тому що це зловживання правом на відвід. Всі учасники мають право на справедливий суд, необхідно дотримуватися презумпції неупередженості, відповідно до статті 6 Закону України « Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Часте призначення судових засідань по справі, це намагання розглянути справу в розумний строк. Суд не порушує КПК України та створює всі умови щоб дійти до істини по справі, саме захисники своїми діями, затягують розгляд справи, тому слід відмовити в задоволені заявленого відводу.
Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав думку адвоката ОСОБА_6 , всі відводи заявлені захисником ідентичні попереднім, тому це зловживання правом на відвід. Крім того, щодо щільності розгляду справи, суддя ОСОБА_11 пояснював, що спливають строки притягнення до кримінальної відповідальності, тому справа призначається у короткий відрізок часу. Сторона захисту постійно зриває судові засідання з метою затягування розгляду справи, заявляючи постійно відводи, зловживає правом на відвід, тому слід відмовити у задоволенні заяви про відвід суді.
Представник потерпілого ОСОБА_8 заперечував про задоволення зави про відвід судді ОСОБА_11 , це зловживання правом на відвід, кожен наступний відвід, за своїм змістом фактично дублює попередній, тобто відсутні нові обставини для відводу, докази не долучені, ґрунтуються на припущеннях, така поведінка сторони захисту є неприпустимою.
Суддя ОСОБА_11 не надав пояснення щодо його відводу у розгляді зазначеного кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
В провадженні судді ОСОБА_11 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, яке розглядається по суті, суддею одноособово.
Так, ст.75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, і даний перелік є вичерпним.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Крім того, ч. 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Суд не погоджується з доводами заявника, як вбачається зі змісту заяви про відвід судді, захисником ОСОБА_4 не вказано підстав для відводу судді передбачені виключно статтею 75 КПК України або інші обставини, що викликають сумнів стосовно того, що суддя має упередженість та зацікавленість в розгляді даної заяви, не зможе забезпечити достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу своєї безсторонності, а також ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettsteinпроти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianouпроти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
В даному випадку на думку заявника, підставами для відводу судді ОСОБА_11 , є сумнів в неупередженості судді, який полягає в тому, що суддя ОСОБА_11 щільно призначає слухання по справі, та те, що на думку захисника голова суду ОСОБА_12 має вплив на суддю ОСОБА_11 , як керівник суду.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції та законів України, керуючись принципом верховенства права.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повноваження голови суду належать до його адміністративної діяльності, виконує організаційно – управлінські функції щодо діяльності суду. Голова суду відповідно до своїх повноважень які його надані відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не має права втручатися у здійснення правосуддя іншими суддями.
Згідно, Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Відповідно до ст. 21 КПК України та статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод регламентовано, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Враховуючі вищезазначене, суд приходить до переконання, що доводи захисника ОСОБА_4 викладені у заяві про відвід судді ОСОБА_11 , не можуть свідчити про особисту упередженість чи його необ`єктивність при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України.
На підставі викладеного у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_11 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1