ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 139876203

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2483/26

Провадження №1-кп/348/313/26

15 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №42026092200000022, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.04.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №42026092200000022 від 03.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 126-1 КК України.

До закінчення строку з дня застосування запобіжного заходу прокурор подав суду клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 19.08.2026 Надвірнянського окружною прокуратурою до Надвірнянського районного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026092200000022 від 03.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.03.2026, 17.03.2026, 04.04.2026, ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо сестри ОСОБА_6 за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , яке призвело до фізичних та психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя.

Зокрема, 10.03.2026 близько 19 год. 10 хв., перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону образ, погрожуванням фізичною розправою. За вказаним фактом домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Продовжуючи свої протиправні дії, 17.03.2026 близько 17 год. 52 хв., перебуваючи на подвір`ї житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону образ, погроз фізичною розправою. За вказаним фактом домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Продовжуючи свої протиправні дії, 04.04.2026 близько 20 год. 30 хв., перебуваючи на подвір`ї житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону образ, погроз фізичною розправою. За вказаним фактом домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.

Продовжуючи свої протиправні дії, 19.04.2026 близько 15 год. 00 хв., перебуваючи на подвір`ї житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону образ, погроз фізичною розправою, після чого схопив ОСОБА_6 руками за шию та почав здавлювати її руками, чим спричинив останній фізичний біль.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, їло зчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

17.07.2026 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Причетність ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: постановами Надвірнянського районного суду, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , тощо.

Злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, та передбачає найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1, п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , а також повторно вчиняти щодо останньої домашнє насильство, зокрема умисні дії психологічного характеру.

Зокрема підставами вважати, що ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування чи суду є те, що він підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який відповідно до КК України передбачено найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від суду.

Крім того, ОСОБА_4 офіційно ніде не працевлаштований, що також свідчить про високу імовірність переховування від суду.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні є те, що він проживає з нею в одному будинку, та, намагаючись уникнути покарання за вчинення злочину, об`єктивно матиме можливість вчиняти вплив на неї вплив.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочинів, дані про його особу, зважаючи на необхідність виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватись від суду, та впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, прокурор вважає за необхідне продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на 60 діб, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а також обмежувальні заходи, передбачені п. 1,3,4 ч. 6 ст. 194 КПК України, зокрема направлення для проходження програми для кривдників.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, однак зазначив, що він користується послугами адвоката з приводу його сина, який є військовослужбовцем, офіс якого знаходиться в м. Івано-Франківськ, тому заборона виїзду за межі Надвірнянського району обмежить його право на правничу допомогу.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу не заперечила, враховуючи його думку, однак вказала на неможливість обмеження обвинуваченого щодо виїзду за межі Надвірнянського району.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

Заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, а такожза наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2026 клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 задоволено частково. Застосувано до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 вересня 2026 року, та покладено на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх виклики; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 . Додатково покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ч. 6 ст. 194 КПК України: заборона наближатися на відстань ближче 5 метрів до потерпілої ОСОБА_6 , а також місця, де потерпіла тимчасово чи систематично може перебувати у зв`язку з роботою, лікуванням чи з інших причин.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, визначені цією нормою закону.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , а також повторно вчиняти щодо останньої домашнє насильство, зокрема умисні дії психологічного характеру.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховування від суду. Останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який відповідно до КК України передбачено найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років, немає міцних соціальних зв`язків, не має офіційного доходу, а тому, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений може переховуватися від суду.

Ризик впливу обвинуваченим ОСОБА_4 на потерпілу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні підтверджується тим, що він проживає з нею на території одного господарства, тому з метою уникнути покарання за вчинення злочину у виді позбавлення волі, обвинуваченим може бути здійснений вплив на потерпілу, а також він може продовжити вчиняти щодо потерпілої домашнє насильство.

Таким чином, беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , його особу, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, те, що ОСОБА_4 одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, а також те, що існують ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 до 13 листопада 2026 року включно.

Суд частково погоджується з пропозицією прокурора щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обмежувальних заходів, передбачених ч. 6 ст. 194 КПК України. При цьому, встановлення обвинуваченому ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися за межі Надвірнянського району без дозволу прокурора або суду, може призвести до порушення права права обвинуваченого на правничу допомогу. Суд вважає за необхідне додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ч. 6 ст. 194 КПК України - заборонити наближатися на відстань ближче 5 метрів до потерпілої ОСОБА_6 , а також місця, де потерпіла тимчасово чи систематично може перебувати у зв`язку з роботою, лікуванням чи з інших причин. Встановлення обмежувального заходу у виді направлення для проходження ОСОБА_4 програми для кривдників прокурором належним чином не обґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 128, 176-178, 181-183, 193, 194, 199, 242, 331, 332, 369, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 листопада 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 терміном до 13 листопада 2026 року включно такі обов`язки:

- прибувати до прокурора або суду на їх виклики;

- не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 .

Додатково покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ч. 6 ст. 194 КПК України:

- заборонити наближатися на відстань ближче 5 метрів до потерпілої ОСОБА_6 , а також місця, де потерпіла тимчасово чи систематично може перебувати у зв`язку з роботою, лікуванням чи з інших причин.

Ухвала щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено 18.09.2026.