Справа № 487/7811/26
Провадження № 1-кп/487/602/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2026 м.Миколаїв
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: Головуючого судді – ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві обвинувальний акт у кримінальному проваджені внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідування за №12026152030000671 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України -
ВСТАНОВИВ:
До суду з Окружної прокуратури м.Миколаєва в порядку ст..293 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідування за №12026152030000671 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України
17.09.2026 року прокурор подала до суду клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Клопотання відносно ОСОБА_6 мотивувала тим, що він обвинувачується у скоєнні не тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, на даний час не зменшилися ризики передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст..177 КПК України, які було встановлено слідчим суддею при обрані запобіжного заходу, а більш м`яка міра запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Клопотання відносно ОСОБА_7 мотивувала тим, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, на даний час не зменшилися ризики передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст..177 КПК України, які було встановлено слідчим суддею при обрані запобіжного заходу, а більш м`яка міра запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявлені клопотання підтримала.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 у задоволені клопотання просив відмовити, посилаючись на те що підозра та в подальшому обвинувачення пред`явлене його підзахисному є необгрунтованими. Фактичні обставини встановлені під час досудового розслідування свідчать про відсутність предмету кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Також зазначив, про недоведеність продовдження існування ризиків, на які посилається прокурор.
Враховуючи дані про особу його підзахисного, який має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, просив змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м`який.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 у задоволені клопотання просив відмовити, посилаючись на не доведення продовдження існування ризиків, на які посилається прокурор.
Підтримав думку захисника ОСОБА_4 щодо необгрунтованості підозри та обвинувачення пред`явленого його підзахисному.
У разі, якщо суд прийде до переконання про доведення прокурорм сукупності обставин, для продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, просив змінити його на більш м`який особисте зобов`язання.
Зазначив, що його підзахисний є військовослужбовцем та має намір повернутися до Лав ЗСУ.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та обвинувального акту, суд приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.06.2026 року обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визщначенням застави у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.08.2026 року дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_6 було продовжено на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.06.2026 року обвинуваченому ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визщначенням застави у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.08.2026 року дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_7 було продовжено на 60 днів.
На даний час судовий розгляд провадження не розпочато, однак строк дії запобіжних заходів обраних обвинуваченим спливає 21.09.2026 року.
Відповідно до ч.3 ст..331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За положеннями ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали обвинувального актута клопотання відносно ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст..177 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи, що у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вживати заходи впливу на свідків, особисті дані яких йому достеменно відомі, з метою зміни останніми показань та спотворення вже зібраних доказів. Вказаний ризик продовжує існувати з урахуванням засади кримінального провадження щодо безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, які суд отримує усно.
Щодо ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, про продовження існування якого прокурор наголошує у клопотанні, слід зазначити, що його існування не було встановлено слідчим суддею при продовжені ОСОБА_6 запобіжного заходу. Доказів на те що зазначений ризик з`явився на теперішній час суду надано не було.
Дослідивши матеріали обвинувального акту та клопотання відносно ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст..177 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи, що у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вживати заходи впливу на свідків, особисті дані яких йому достеменно відомі, з метою зміни останніми показань та спотворення вже зібраних доказів. Вказаний ризик продовжує існувати з урахуванням засади кримінального провадження щодо безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, які суд отримує усно.
Щодо ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, про продовження існування якого прокурор наголошує у клопотанні, слід зазначити, що його існування не було встановлено слідчим суддею при продовжені ОСОБА_7 запобіжного заходу. Доказів на те що зазначений ризик з`явився на теперішній час суду надано не було.
Щодо тверджень сторони захисту, про недоведеність існування вказаних ризиків, суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи обвинувачених, суд вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дійсно можуть вчинити вище зазначені дії з метою протидії кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу, а саме: обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованого тяжкого та не тяжкого кримінальних правопорушень, у період іспитового строку встановленого за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.07.2025 року. Дані про особу обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв`язків та офіційного доходу.
Таким чином, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на стійке переконання суду, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими.
З урахуванням встановленого, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу, а саме: обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення, та обставини його ймовірного вчинення. Дані про особу обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв`язків та офіційного доходу, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.
Таким чином, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на стійке переконання суду, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими.
З урахуванням встановленого, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо тверджень сторони захисту про можливість забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слід наголосити, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які вони посилалися, щодо особистих даних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З урахуванням вказаного доводи викладені стороною захисту є непереконливими.
Керуючись ст.ст.194, 199, 372 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити попередньо обраною – тримання під вартою, подовжити строк дії запобіжного заходу на шісдесят діб до 16 листопада 2026 року (включно).
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити попередньо обраною – тримання під вартою, подовжити строк дії запобіжного заходу на шісдесят діб до 16 листопада 2026 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту винесення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1