УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/18904/23
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О., Кондратова І.Д., Кролевець О.А., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Полякова К.В.)
від 27.03.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.)
від 17.12.2025
у справі №910/18904/23
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л"
про визнання недійсними у частині статуту та рішення загальних зборів,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився
відповідача - Халупний А.В.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" (далі - ОСББ "Феодосійська, 2Л"), в якому просив суд:
- визнати недійсним з моменту прийняття абзац 2 пункту 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л", який затверджений 16.10.2020 протоколом № 1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 03028, місто Київ, вулиця Феодосійська, 2Л в частині: визначення необхідної кількості голосів власників квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, яке вважається прийнятим, як такий, що суперечить частині чотирнадцятій статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";
- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л", оформлене протоколом № 1 дата зборів: 20.10.2021, дата складання протоколу: 05.11.2021, в частині щодо: питання порядку денного № 2 "Затвердження розміру внеску на управління Об`єднання (9.80 грн/кв.м) та порядку його оплати", з урахуванням прийняття рішення про управління (утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) ОСББ "Феодосійська, 2Л" здійснюється шляхом самозабезпечення через статутні органи ОСББ "Феодосійська, 2Л" з 01.02.2022; питання порядку денного № 4 "Затвердження розміру внеску до резервного фонду Об`єднання (1 грн/кв.м) та порядку їх оплати"; питання порядку денного № 6 "Про затвердження одноразового внеску на встановлення системи відеоспостереження у ліфтах та ліфтових холах, а також системи контролю доступом (СКД) (у розмірі 500 грн з квартири одноразово)"; питання порядку денного № 8 "Про затвердження внеску на оплату послуг диспетчеризації (консьєрж-служби) (у розмірі 140 грн з квартири на місяць)".
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про уточнення позову, в якій просив: визнати недійсним з моменту прийняття частину абзацу 2 пункту 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л", який затверджений 16.10.2020 протоколом № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: 03028, місто Київ, вулиця Феодосійська, 2Л у частині слів: "якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень.". В іншій частині позовні вимоги залишені в первісній редакції.
Позовна вимога про визнання частково недійсним положень статуту обґрунтована тим, що оспорюваний пункт статуту суперечить вимогам частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", абзацу 3 пункту 8 розділу III Типового статуту, в частині визначення необхідної кількості голосів для прийняття. При цьому, за твердженнями позивача, оспорюваним абзацом 2 пункту 9 статуту порушені його права та охоронювані законом інтереси, як співвласника на участь в управлінні Об`єднанням, яке полягає в тому, що рішення прийняті на зборах загальною кількістю голосів співвласників меншою як дві третини, є нелегітимними, не породжують жодних прав та обов`язків. В іншій частині позовних вимог позивач зазначав, що рішення загальних зборів співвласників Об`єднання оформлені протоколом з питань порядку денного №№ 2, 4, 6, 8 були прийняті за відсутності необхідної кількості (2/3) голосів співвласників для їх прийняття, що, на думку позивача, порушує його право та охоронюваний законом інтерес на управління Об`єднанням та яке підлягає захисту судом. Правовою підставою позову позивач обрав норми статей 7, 10, 12, 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/18904/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025, позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, мотивовані тим, що:
- абзац 2 розділу 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" містить положення, яке в частині слів: "якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень", не відповідає, тобто суперечить положенням частини чотирнадцятої статті 10 Закону України ?Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку?, у редакції від 16.10.2020, яка була чинною на момент його затвердження, відповідно до якої рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників;
- зазначена невідповідність положень статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" чинному законодавству, порушує законні права співвласника, у даному випадку позивача, на управління таким об`єднанням, шляхом голосування на загальних зборах щодо питань про визначення кількості голосів, необхідних для прийняття спірних рішень, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л";
- абзац 2 розділу 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" в частині слів: "якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень", порушує право та охоронювані законом інтереси позивача на прийняття рішень шляхом проведення загальних зборів, оскільки встановлення такої кваліфікаційної більшості ставить позивача у нерівне становище із співвласниками, які мають площу більше, ніж у позивача, під час голосування щодо прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Встановлення наведеної вище кваліфікаційної більшості, на переконання колегії суддів, є обмеженням прав членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на прийняття рішення та, відповідно, прийняття участі в управлінні спільним майном. Відтак, порушене право та охоронюваний законом інтерес позивача на участь в управлінні будинком підлягає судовому захисту;
- задоволення судом позовної вимоги про визнання недійсним спірного пункту статуту призведе до реального відновлення права позивача на участь в управлінні будинком, оскільки це відновить порушене право та становище позивача на участь у голосуванні на загальних зборах про визначення переліку та розмірів внесків і платежів шляхом участі позивача у цих зборах в рівних умовах та правах з іншими співвласниками незалежно від належної їм площі квартир та нежитлових приміщень, тобто усуне дискримінацію прав позивача;
- як вбачається зі змісту оспорюваних позивачем рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л", оформлених протоколом № 1 (дата зборів: 20.10.2021, дата складання протоколу: 05.11.2021), що прийняті за наслідками розгляду питань порядку денного №№ 2, 4, 6, 8, останні стосуються затвердження розміру внесків співвласників. У цьому зв`язку, для визначення необхідної кількості голосів для прийняття цих рішень щодо затвердження розмірів внесків співвласників підлягає застосуванню положення частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо необхідності наявності не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, які проголосували "за" для прийняття таких рішень;
- за спірні рішення щодо визначення розміру внесків та платежів членів Об`єднання проголосувало менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що становить 66,67%, при необхідних 178 осіб від загальної кількості співвласників - 265 осіб, які відображені відповідачем у протоколі;
- у судовому засіданні від 18.01.2024 представник відповідача - адвокат Халупний А.В. надаючи пояснення суду першої інстанції визнав, що за спірні пункти рішень, які оформлені протоколом загальних зборів № 1 від 05.11.2021 проголосувало менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників, тобто менше ніж 66,67 %;
- у матеріалах справи відсутнє рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л", яке оформлено протоколом про призначення письмового опитування співвласників та створення відповідної комісії для його проведення після загальних зборів співвласників, які відбулися 20.10.2021. Наведене свідчить, що письмове опитування співвласників у період з 20.10.2021 по 05.11.2021 проводилося з порушенням вимог частини двадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", тобто безпідставно, за відсутності рішення правління про його проведення, тому процедура письмового опитування була порушена відповідачем, що виключає легітимність листків письмового опитування співвласників. Таким чином, доводи позивача про те, що було порушено порядок проведення оскаржуваних загальних зборів знайшли своє підтвердження;
- матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів про наявність рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л", оформлених протоколами про затвердження кошторисів на 2023, 2024, 2025 роки, позаяк ці документи є підставою для встановлення переліку і розмірів внесків загальними зборами співвласників, відповідно до статей витрат кошторису, розміру їх відрахувань. Відсутні документи, які б підтверджували самостійне забезпечення Об`єднанням утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку. Зміст протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" від 05.11.2021 № 1 не містить рішень загальних зборів співвласників про створення ремонтного та резервного фондів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л". Наведене у сукупності свідчить, що діяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" має бути приведена у відповідність до вимог чинного законодавства для впорядкування внесків на утримання будинку, їх розміру, утворення відповідних фондів для забезпечення нормальної життєдіяльності співвласників будинку, яка б відповідала умовам сьогодення;
- відповідач у відзиві на позовну заяву не скористався процесуальним правом заперечити проти заявлених позивачем вимог у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку і не обрав підставою такої незгоди такі доводи як принцип заборони суперечливої поведінки, тому вони відхиляються, оскільки зворотнє призведе до порушення принципів змагальності, диспозитивності, правової визначеності, та буде суперечити правовим висновкам Верховного Суду.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі № 910/18904/23, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" звернулося з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" зазначило:
- суд апеляційної інстанції застосував частину чотирнадцяту статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 924/451/19, від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20, від 18.10.2023 у справі № 903/125/23, від 15.08.2024 у справі № 910/3339/23, від 27.11.2024 у справі № 904/6054/23, від 06.05.2025 у справі № 910/20143/23, від 17.09.2025 у справі № 904/1548/23;
- суд апеляційної інстанції порушив частини першу та другу статті 4 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, у постановах Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 916/2595/24, від 11.12.2025 у справі № 908/2480/24.
ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить врахувати правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/9469/20, від 20.07.2022 у справі №908/1445/21, від 21.06.2023 у справі №916/4031/21, від 16.04.2024 у справі №910/21426/21, від 17.09.2024 у справі №911/1088/23; залишити касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2026 справу №910/18904/23 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Колегія суддів, передаючи справу на розгляд палати, зазначила, що перед Верховним Судом у цій справі постало питання чи може статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачати іншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, ніж визначено частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15.06.2026 прийняв до розгляду справу №910/18904/23 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із клопотанням в порядку статті 302 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить справу №910/18904/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання мотивоване посиланням на частини третю та п`яту статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що наразі існує дві різні правові позиції у питанні визначення необхідної кількості голосів необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а також наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у відсутності чіткої позиції Великої Палати щодо визначення необхідної кількості голосів, необхідних для прийняття зазначених рішень.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виснував, що спірний пункт статуту відповідача суперечить вимогам частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а спірні рішення є такими, що прийняті за відсутності необхідної кількості голосів, яка встановлена цією нормою закону.
Ухвалюючи рішення, суди врахували правові висновки, які викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №908/1445/21, від 17.09.2024 у справі №911/1088/23 щодо питання застосування частини чотирнадцятої статті 10 закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №908/1445/21 щодо застосування частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" викладено правову позицію, відповідно до якої на відміну від порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, який за статутом об`єднання може бути іншим ніж встановлено частиною тринадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, становить не менш, як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що встановлено частиною чотирнадцятою статті вказаного Закону.
Також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.09.2024 у справі №911/1088/23 зробив висновок, що якщо статутом відповідача передбачено прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, відтак відповідні норми статуту щодо необхідної кількості голосів для прийняття таких рішень (3/4 голосів присутніх на зборах) суперечать нормам частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а отже для визначення кількості голосів, необхідних для прийняття таких рішень, підлягає застосуванню наведена вище норма Закону (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників).
Отже у вказаних справах Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків усіх платежів співвласників, має становити не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, як встановлено частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Натомість у постанові від 10.11.2021 у справі №761/33019/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виклав іншу позицію. Так Верховний Суд, погоджуючись із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку виснував, що рішення прийнято за недостатньої кількості голосів, яка встановлена частиною шостою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
За таких обставин, на сьогодні у правозастосовній практиці Верховного Суду сформовано два різні підходи у питанні визначення необхідної кількості голосів необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, один з яких визначає застосування до спірних правовідносин положень частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а інший застосування до спірних правовідносин положень частини шостої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до статті 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Отже, у разі оспорення рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з підстав недостатності кількості голосів для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників застосуванню підлягають саме положення частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а не положення частини шостої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки зазначена норма права стосується порядку прийняття рішень загальними зборами співвласників та не розповсюджується на багатоквартирні будинки, в яких утворено об`єднання співвласників.
Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, для відступу від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.11.2021 у справі №761/33019/17 щодо застосування до спірних правовідносин положень частини шостої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при визначенні кількості голосів необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, перш за все, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрям, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Частиною першою статті 303 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Ураховуючи наведені вище норми та мотиви, Верховний Суд вважає за необхідне передати справу № 910/18904/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №910/18904/23 задовольнити.
2. Передати справу № 910/18904/23 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі № 910/18904/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає
Головуючий О. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Г. Вронська
І. Кондратова
О. Кролевець
О. Мамалуй