ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 139805941

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 147/127/24

Провадження № 1-кп/147/21/26

**УХВАЛА**

**іменем України**

15 вересня 2026 року ** ** с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА\_1 ,

із секретарем ОСОБА\_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА\_3 ,

обвинуваченого ОСОБА\_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА\_5 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020120000181 від 08.11.2023, про обвинувачення ОСОБА\_4 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

**в с т а н о в и в:**

У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА\_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора, судове провадження у справі зупинено до звільнення з військової служби обвинуваченого ОСОБА\_4 призваного на особливий період.

17 червня 2026 року на адресу Тростянецького районного суду Вінницької області від командира військової частини НОМЕР\_1 у відповідь на запит суду надійшло повідомлення з якого встановлено, що матрос ОСОБА\_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР\_1 та станом на теперішній час до місця проходження військової служби не повернувся. На даний час місцезнаходження зазначеного військовослужбовця не встановлено.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року постановлено: поновити провадження справі про обвинувачення ОСОБА\_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України; призначити відкрите судове засідання у справі №147/127/24.

Судові засідання неодноразово відкладалися, у зв\`язку із неприбуттям обвинуваченого, а також у зв\`язку із тим, що на адресу суду поверталися судові повістки адресовані обвинуваченому за адресою його проживання, як не вручені із відмітками поштового відділення зв\`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

20\.08.2026 від прокурора надійшли клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про надання дозволу на затримання. В обґрунтування клопотання прокурор вказала на існування ризику переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та ризику незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), які ще не допитані та недостатність застосування інших запобіжних заходів для їхнього запобігання.

У судовому засіданні 26 серпня 2026 року прокурор просила зупинити провадження у справі, оголосити обвинуваченого ОСОБА\_4 у розшук, з метою встановлення його місцезнаходження, оскільки наразі його місце перебування невідоме, в той час, як привід застосувати немає можливості через відсутність обвинуваченого за місцем проживання, та відсутності відомостей про його місцезнаходження. Та просила також надати дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року постановлено: клопотання прокурора - задовольнити; оголосити у розшук обвинуваченого ОСОБА\_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України; організацію виконання розшуку доручити ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області та контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області; до виконання розшуку судове провадження зупинити; надати дозвіл ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області на затримання оголошеного в розшук обвинуваченого ОСОБА\_4 , та зобов\`язати протягом тридцяти шести годин, з моменту затримання, доставити його до Тростянецького районного суду Вінницької області.

15 вересня 2026 року до суду від ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області надійшов протокол про затримання особи, на виконання ухвали суду, із якого випливає, що ОСОБА\_4 затримано о 15 год 04 хв. 15 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року відновлено кримінальне провадження та справу призначено до розгляду на 17 год 00 хв. 15 вересня 2026 року.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА\_3 клопотання підтримала та просила задовольнити з викладених підстав, посилаючись на наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА\_4 заперечував проти заявленого клопотання, повідомив, що потреби у запобіжному заході немає, він не ухилявся від явки до суду, адже судових повісток не отримував. Повідомив, що він самовільно залишив військову частину і перебував за місцем свого проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА\_1 , стверджує, що працює неофіційно і проживає самотньо.

Захисник ОСОБА\_5 просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА\_4 більш м\`який запобіжний захід. Просить врахувати ту обставину, що ОСОБА\_4 проходив військову службу, захищаючи Україну, є військовослужбовцем і наразі вирішується питання щодо його повернення до військової служби.

Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, приходжу наступних висновків.

Згідно зі ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зі ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов\`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, водночас їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов\`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов\`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м\`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов\`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров\`я підозрюваного; міцність соціальних зв\`язків підозрюваного, обвинувачується, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан, тощо (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Стаття 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов\`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров\`я, міцність соціальних зв\`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Отже, запобіжні заходи застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України. Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 24 липня 2024 року судове провадження у справі зупинено до звільнення з військової служби обвинуваченого ОСОБА\_4 призваного на особливий період, а 18 червня 2026 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ч.7 ст.42 КПК України протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов\`язки, а саме: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов\`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

З часу поновлення провадження у справі 18 червня 2026 року та на час оголошення обвинуваченого у розшук відповідно до ухвали суду від 26 серпня 2026 року, до суду поверталися конверти адресовані обвинуваченому з відмітками відділення поштового зв\`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», водночас, як повідомив обвинувачений у цей період він не отримував судових повісток, і знаходився за місцем свого проживання, наразі перебуває у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину.

Враховуючи відсутність доказів належного повідомлення обвинуваченого про дату, час та місце розгляду справи відсутні підстави вважати, що ним не виконувалися процесуальні обов\`язки, в тому числі прибуття на виклик суду, як і повідомлення про поважність причин неприбуття, а тому станом на час розгляду клопотання прокурора, на думку суду не доведено недостатність застосування більш м\`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

На думку сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з\`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов\`язаних із виконанням покладених на неї зобов\`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА\_4 підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа підозрюється, обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

ОСОБА\_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п\`яти років.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує, що в обґрунтування клопотання прокурор вказує наявність ризиків, а саме те, що обвинувачений ОСОБА\_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На думку суду, прокурором доведено ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливого переховування обвинуваченого від суду, враховуючи характер його дій та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення та впливати на свідків, які ще не допитані у цьому кримінальному провадженні, адже розгляд справи ще не завершено, не всі свідки допитані, в той час, як справа у провадженні суду перебуває з 31 січня 2024 року.

Також, судом встановлено, що ОСОБА\_4 наразі офіційно не працевлаштований, у останнього відсутні міцні соціальні зв\`язки, адже як ним повідомлено - він проживає самотньо.

Суд бере до уваги та враховує пояснення захисника у судовому засіданні про те, що ОСОБА\_4 перебував у лавах Збройних Сил України та протягом тривалого часу проходив військову службу, у зв\`язку з чим провадження у справі зупинялося. Водночас доводи сторони захисту про те, що ОСОБА\_4 працює неофіційно, не підтверджені жодними доказами.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із наведеними вище обставинами враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров\`я обвинуваченого; відсутність міцних соціальних зв\`язків обвинуваченого, відсутність у обвинуваченого офіційного працевлаштування; враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Виходячи з положень ст. 176, 178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, з урахуванням ризиків переховування від суду та незаконному впливу на свідків, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та обрати обвинуваченому ОСОБА\_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби строком на 60 днів.

Водночас суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА\_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як і дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід, ані ж домашній арешт.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 176-178, 181, 184, 186, 194 -196, 309 КПК України, -

**п о с т а н о в и в:**

Клопотання прокурора ОСОБА\_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА\_4 – задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА\_4 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., що полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА\_1 , строком на 60 днів до 14 листопада 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА\_4 обов\`язки, передбачені ст. 181 КПК України та ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА\_1 ; прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, уникати спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Роз\`яснити обвинуваченому ОСОБА\_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з\`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов\`язаних із виконанням покладених на нього обов\`язків.

Роз\`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов\`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали в частині обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту доручити ВП № 2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області.

Ухвалу вручити обвинуваченому та прокурору, скерувати захиснику.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 12:30 годині 16 вересня 2026 року.

**Суддя ОСОБА\_1 **