ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питання роз`яснення судового рішення
14 вересня 2026 року
м. Львів
Справа № 300/6541/25 пров. № А/857/41749/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -
Димарчук Т. М.
суддів -
Сала П. І.
Іщук Л. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання відсутності компетенції, визнання протиправним рішення, стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 300/6541/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання відсутності компетенції, визнання протиправним рішення, стягнення моральної шкоди залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
03.09.2026 Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстрована заява про роз`яснення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що заява про роз`яснення рішення до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону видно, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Аналізуючи текст ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів зазначає, що вона викладена чіткою, зрозумілою юридичною мовою. Суд прямо й однозначно вказав на конкретні недоліки апеляційної скарги та визначив спосіб їх усунення.
Текст ухвали не містить суперечливих положень, двозначних формулювань або текстових дефектів, які б вимагали додаткового роз`яснення в розумінні статті 254 КАС України.
Разом з тим, не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 18 жовтня 2022 року у справі № 240/29534/21 (Провадження № 11-103за22).
Процесуальний інститут роз`яснення судового рішення не може використовуватись як інструмент висловлення незгоди з судовим рішенням, оцінки його законності чи ревізії висновків судді. Належним способом реалізації незгоди з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху (в розрізі її наслідків) є апеляційне оскарження підсумкового рішення (ухвали про повернення апеляційної скарги), а не ініціювання процедури роз`яснення.
Окремо колегія суддів наголошує, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху є судовим рішенням суто процесуального характеру, яке встановлює строк для усунення недоліків і не є остаточним рішенням по суті спору, яке б набрало законної сили чи підлягало примусовому виконанню в розумінні критеріїв статті 254 КАС України.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 254, 311, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху у справі №300/6541/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач
Т. М. Димарчук
судді
П. І. Сало
Л. П. Іщук