Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12591/16-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Київ
в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості внесені до ЄРДР за №42016000000000835 від 23.03.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
встановив:
До Подільського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до обвинувального акту дії ОСОБА_4 кваліфіковані як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Розглянувши клопотання обвинуваченого та його захисника, заслухавши позицію прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Приписами частини 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження №51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.
Також суд ураховує позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 12.09.2022 року у справі №203/241/17, згідно якої відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положення ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України є тяжким злочином, інкриміновано вчинення 14.04.2016 року.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами кримінального провадження, станом на день розгляду цього клопотання, з дня вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до відповідальності.
Протягом цього строку ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчиняв, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості". Вказаний строк не зупинявся та не переривався.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.
Також суд зазначає, що за змістом статей 284- 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.
До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.
З огляду на те, що на момент розгляду клопотання закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, останній підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Стосовно стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином, процесуальні витрати за проведення балістичної експертизи за висновком експерта №6978/6979/16-33 від 10.08.2016 року у сумі 6165 грн. 60 коп. слід віднести на рахунок держави.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Накладений за ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2016 року арешт - скасувати.
Відповідно до вимог ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - закінчився.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-286, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 369-2 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - закрити.
Речові докази, а саме:
- грошові кошти у сумі 150 000 гривень, виявлені та вилучені 14.04.2016 під час обшуку в автомобілі Hyundai Accent, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути в Управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України;
- особову справу № НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також копії журналу №02-26 реєстрації осіб, які бажають подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, - передати в Управління Державної міграційної служби в Київській області.
Арешт з майна, а саме з:
-стартового пакету оператора мобільного зв`язку «Київстар» з сім картою за НОМЕР_3 ; грошових коштів в сумі 300 гривень наступного номіналу: 200 (двісті) гривень серія КЖ 0376465 та 100 (сто) гривень серія ЗИ 9185701; грошових коштів в сумі 100 доларів США: банкнота номіналом 100 (сто) доларів США серія KF25310169D; банківської картки "Ощадбанку" № НОМЕР_4 видана на ОСОБА_7 ; банківської картки "Приватбанку" № НОМЕР_5 ; мобільного телефону «Самсунг Дуос» без сім карток ІМЕL № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 ; портативного зарядного пристрою «Номі» модель В104; флеш-карти чорного кольору «Трансценд» об`ємом пам`яті 2 ГБ; флеш-карти чорного кольору «Селіконпавер» об`ємом пам`яті 16 ГБ; флеш-карти білого кольору CEF об`ємом 16 ГБ; мобільного iPhone чорного кольору модель А1530 imei НОМЕР_8 з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_9 ; грошових коштів банкнотами номіналом 10, 2 і 1 гривня на загальну суму 22 гривні; мобільного телефону «Nokia 6700с-1» ІМЕІ НОМЕР_10 з СІМ-карткою оператора ТОВ «Лайфсел» номер НОМЕР_11 ; мобільного телефону «Бравіс» ІМЕІ НОМЕР_12 з двома СІМ-картками оператора ТОВ «Лайфсел» № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 ; карточки Transcend micrо 1GB № 1974123603, - скасувати та повернути зазначене майно у власність ОСОБА_4 .
Процесуальні витрати за проведення балістичної експертизи за висновком №6978/6979/16-33 від 10.08.2016 року у сумі 6165 (шість тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
ОСОБА_1