Справа № 439/2129/26
Провадження № 2/439/1216/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
04 вересня 2026 року м. Броди Львівської області
Бродівський районний суд Львівської області, в складі судді Марків Т.А., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про визнання незаконними й скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу, про визнання недійсними результатів визначення вартості та експертної грошової оцінки майна,
встановив:
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про:
-визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 21 серпня 2026 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП № 80390942 щодо передачі ОСОБА_2 готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування, загальною площею 1 413,9 кв.м. (далі – готельний комплекс), та земельної ділянки, площею 0,1 га (кадастровий номер: 4620310100:11:004:0004; далі – земельна ділянка), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 21 серпня 2026 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП № 80390942 щодо передачі ОСОБА_2 готельного комплексу та земельної ділянки;
-визнання недійсними результатів визначення вартості (оцінки) готельного комплексу, оформлених звітом ФОП ОСОБА_3 станом на 03 квітня 2026 року в частині визначення ринкової вартості цього майна в сумі 41 287 400 грн.;
-визнання недійсними результатів експертної оцінки земельної ділянки, оформленої звітом ФОП ОСОБА_3 станом на 03 квітня 2026 року, яким ринкову вартість цього майна визначено в сумі 511 400 грн.
Відповідно до заяви (а.с. 7 – 8), позивач в порядку забезпечення позову просить заборонити державним реєстратором речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, посадовим особам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а також іншим суб`єкта державної реєстрації прав вчиняти щодо готельного комплексу та земельної ділянки будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією набуття, зміни або припинення права власності чи інших речових прав, їх обтяжень, поділу або об`єднання об`єктів, у тому числі реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі постанови та акта приватного виконавця від 21 серпня 2026 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки реєстрація права власності ОСОБА_2 на підставі оспорюваних постанови та акту надасть останньому можливість відчужити, поділити майно, обтяжити іпотекою тощо.
Судом встановлено, що станом на 04 вересня 2026 року ОСОБА_1 є власником готельного комплексу та земельної ділянки (а.с. 17 – 19).
21 серпня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. у виконавчому провадженні № 80390942 винесено постанову та виданий акт про передачу готельного комплексу та земельної ділянки стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за ціною третіх електронних торгів – 29 259 160 грн. згідно із ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження».
Як встановлено ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 381/4019/18) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 753/22860/17), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Суд вважає, що позивачем доведено наявність спору між сторонами щодо правовірності вибуття готельного комплексу та земельної ділянки з власності ОСОБА_1 , щодо законності та дійсності правовстановлюючих документів про право власності стягувача на це майно.
Забезпечення позову шляхом заборонипроводити реєстраційні дії щодо готельного комплексу та земельної ділянки на підставі оспорюваних правовстановлюючих документів є співмірним позовним вимогам.
Невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись ст.ст. 149 – 153, 260 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича (адреса здійснення діяльності: м. Львів, вул. Івана Вакарчука, б. 5/2) про визнання незаконними й скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу, про визнання недійсними результатів визначення вартості та експертної грошової оцінки майна задовольнити частково.
Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України проводити державну реєстрацію прав на підставі винесених (виданих) 21 серпня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем у виконавчому провадженні № 80390942 постанови та акту про передачу стягувачу ОСОБА_2 готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування, загальною площею 1 413,9 кв.м (реєстраційний номер: 12828043), та земельної ділянки, площею 0,1 га (кадастровий номер: 4620310100:11:004:0004), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набрала законної сили 04 вересня 2026 року – з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена, підлягає виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.
Суддя Т.А. Марків