ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 139304244

Озвучення тимчасово недоступне

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення апеляційної скарги

«27» серпня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про скасування постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотання (провадження № 1-кс/490/2670/2026).

24 серпня 2026 року, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, заявник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду.

Проте, подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Статтею 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскаржуване рішення ухвалено 03.07.2026, а апеляційна скарга подана 24.08.2026, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України. В апеляційній скарзі апелянт не висловив вимогу про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

У зв`язку з викладеним, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, і апелянт не порушує питання про поновлення цього строку.

Керуючись ст. 399 КПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою негайно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя ОСОБА_1