Справа № 699/2116/25
Провадження № 1-кп/692/111/26
28.08.2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представників потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
Драбівським районним судом розглядається кримінальне провадження № 42025252230000045 від 25.06.2025 відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Судове засідання по справі призначено на 25 серпня 2026 року.
До початку судового засідання до суду надійшло клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, яке обґрунтоване тим, що ухвалою Драбівського районного суду від 23.04.2026 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який продовжено ухвалою суду від 19.06.2026 строком на 2 місяці.
Вказала, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України та що причетність обвинуваченого до вчиненого підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Строк дії запобіжного заходу та обов`язків закінчився, прокурор вважає, що виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вказала на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч, 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику можливого переховування від органу досудового розслідування вказала, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 характеризується особливою аморальністю та цинічністю вчинення зумовлене тяжкими наслідками для потерпілої, яка є неповнолітньою та має особливий статус у кримінальному провадженні та потребує додаткового захисту. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Обвинувачений усвідомлює тяжкість пред`явленого обвинувачення, адже інкримінується злочин проти статевої свободи та недоторканності малолітньої особи. Вказала, що усвідомлюючи неминучість реального покарання, підозрюваний може намагатися уникнути відповідальності шляхом переховування.
Ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків обґрунтувала тим, що наразі ОСОБА_6 відкриті матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України і, перебуваючи на волі, він може впливати у кримінальному провадження на свідків та неповнолітню потерпілу шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати дачу від останніх неправдивих показів або зміну уже наданих під час досудового розслідування показань, тим самим він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Уточнила, що потерпіла у кримінальному провадженні є малолітньою особою, 2015 року народження, яка через вік та психологічну залежність від дорослих є особливо вразливою. Обвинувачений був її викладачем та займав авторитетне становище, що створює ризик психологічного тиску на дитину (зокрема, шляхом переконань, залякування, спроб змусити змінити показання).
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтувала тим, що обвинувачений може вчинити інший аналогічний злочин. Вказала, що сам факт, що підозрюваний вчинив інкриміновані дії під час приватних уроків з дитиною поза робочим часом, свідчить про сформований злочинний умисел і схильність до реалізації статевих злочинів проти дітей.
Тому прокурор просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, поклавши на обвинуваченого обов`язки прибувати до суду за першою вимогою та утримуватись від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з потерпілою та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання підтримала з мотивів, вказаних у клопотанні.
Законний представник потерпілої ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав.
Представник потерпілої ОСОБА_5 клопотання підтримала вказала, що ризики існують, обвинувачений продовжує спілкуватись з дітьми та може чинити тиск. Вказала, що під час строку досудового розслідування обвинувачений був викладачем і був звільнений тільки після звернення батька - законного представника потерпілої. Обвинувачений на майданчику збирає дітей та проводить з ними уроки. Звернула увагу, що обвинувачений прибуває до суду, однак раніше відносно нього обирався запобіжний захід. Просила клопотання задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив врахувати, що обвинувачений не заперечує проти обрання запобіжного заходу. Зазначив, що прокурор посилається на наявність 3 ризиків та звернув увагу, що досудове розслідування вже закінчено, обвинувачений жодного разу не переховувався і доказів про це не надано, попередній запобіжний захід закінчився, однак обвинувачений не переховується та порушень не допускає. Вказав на відсутність доказів твердження прокурора про тиск. Зазначив, що обвинуваченому скоро 70 років, він звільнений з роботи та контактів з дітьми не має, щод покладення на обвинуваченого обов`язків, вказаних у клопотанні поклався на розсуд суду. Зазначив, що обвинувачений грає у громадських місцях на музичних інструментах, а твердження що він проводить уроки з дітьми є припущенням та що це не підтверджує наявність ризиків.
Дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За нормами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, прокурор посилається на наявність тяжких наслідків для потерпілої, аморальність та цинічність вчинення та тяжкість кримінального правопорушення, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_6 . В той же час, саме посилання на тяжкість покарання, не є достатнім свідченням наявності вказаного ризику. Також слід зазначити, що до клопотання доказів наявності вказаного ризику прокурором не додано, а матеріали справи не досліджувались і ступінь шкоди потерпілій не визначалась. Також прокурором жодним чином не доведеного того, що обвинувачений може залишити територію України та таким чином ухилитись від суду, оскільки доказів наявності таких намірів не надано. Суд звертає увагу на поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , який під час судового провадження, зокрема, після завершення дії обраного відносно нього запобіжного заходу, постійно прибуває у судові засідання та порушень не допускає.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, наявність такого ризику жодним доказом не підтверджено. Матеріали, додані до клопотання не свідчать, що ОСОБА_6 контактував або намагався контактувати як з потерпілою, так і з будь-яким свідком, впливати на них прямо чи опосередковано.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення суд зазначає, що обґрунтовуючи наявність такого ризику сторона обвинувачення вказує на наявність доступу обвинуваченого до дітей шляхом надання приватних уроків поза робочим часом. Сторона захисту заперечує таке твердження, в той же час зазначає, що обвинувачений грає у громадських місцях на музичних інструментах, що дозволяє йому контактувати з оточуючими. Таким чином наявність вказаного ризику у повній мірі не спростовано.
Також суд зважає на те, що особисте зобов`язання, є найменш обтяжливим серед запобіжних заходів, передбачених КПК України, та покладає на обвинуваченого відповідні зобов`язання, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків.
Судом враховано поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового провадження, наявність у нього постійного місця проживання, те що він є пенсіонером, звільнився з місця роботи, раніше не судимий, одружений, що свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Враховуючи, зазначені вище обставини, а також тяжкість кримінального правопорушення, обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, суд застосовує до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, що є співмірним з наявними ризиками та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Щодо покладення на обвинуваченого обов`язку утримуватись від спілкування у будь-якій формі з потерпілою та свідками у вказаному кримінальному провадженні, то суд не вбачає підстав для покладення такого обов`язку на обвинуваченого оскільки, як було вказано вище, доказів наявності такого спілкування не надано.
На підставі ст.ст. ст. 27, 176-178, 194, 331, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід – особисте зобов?язання строком на 2 місяці, зобов?язавши його прибувати до суду за кожною вимогою.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 28 серпня 2026 року.