ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 139288544

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

27 серпня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/3353/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "Міжнародний резервний банк", скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026

у справі за позовом АТ "Міжнародний резервний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл" (далі - ТОВ "Бронкс Стайл")

про стягнення 8 733 890,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ "Міжнародний резервний банк" 13.08.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/3353/24 (повний текст постанови складено 27.07.2026) про відмову в позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову; стягнути з ТОВ "Бронкс Стайл" на користь АТ "Міжнародний резервний банк" заборгованість за Договором управління майном від 05.06.2018 у сумі 8 733 890,29 грн та судовий збір в розмірі 131 008,35 грн; стягнути з ТОВ "Бронкс Стайл" на користь АТ "Міжнародний резервний банк" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в розмірі 366 823,38 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/3353/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Власова Ю.Л., Бенедисюка І.М.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі АТ "Міжнародний резервний банк" зазначає, що при ухваленні рішення від 11.02.2026 та винесенні постанови від 19.05.2026 у справі № 910/3353/24 судами обох інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, а саме статті 599, 631, 653 ЦК України, та допущено порушення положень статей 73, 74, 76, 77, 78, 80 ГПК України, без врахування численних висновків Верховного Суду щодо існування зобов`язань до моменту припинення договору та щодо доведення (доказів) декількох обставин у справі, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17; постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/21315/21, від 14.02.2024 у справі № 911/94/23, від 18.09.2025 у справі № 906/1197/24, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 21.12.2020 у справі № 916/499/20, від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18, від 26.02.2020 у справі № № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16;

при ухваленні рішення від 11.02.2026 та постанови від 19.05.2026 у справі № 910/3353/24 судами обох інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, а саме статті 1042, 1043 ЦК України, щодо яких відсутні висновки Верховного Суду про застосування, оскільки на думку скаржника віднесення суми штрафів ДПС за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, нарахувань AT "Київводоканал" за понад нормований скид стічних вод та платежів при звільнені працівника управителя (військовий збір, CCB, заробітна плата та ПДФО) до операційних витрат, зроблених у зв`язку з управлінням майном, є груби порушенням таких норм.

Визначені у касаційній скарзі підстави за пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України не є очевидно неприйнятними.

З огляду на викладене касаційна скарга АТ "Міжнародний резервний банк" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024" (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, АТ "Міжнародний резервний банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Бронкс Стайл" про стягнення 8 733 890,29 грн заборгованості за Договором управління майном від 05.06.2018.

Господарський суд міста Києва рішенням від 11.02.2026 у справі № 910/3353/24, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2026 залишив без змін, в позові відмовив.

У поданій касаційній скарзі АТ "Міжнародний резервний банк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/3353/24 повністю.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи вимогу майнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 209 613,36 грн (8 733 890,29 грн х 1,5 % х 200% х 0,8).

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ не зазначено скаржником і у додатках касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

З огляду на викладене касаційна скарга АТ "Міжнародний резервний банк" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 209 613,36 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті "Судова влада України" та є актуальними на час вчинення дії.

Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/3353/24 - залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Міжнародний резервний банк" строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Міжнародний резервний банк", що у разі невиконання / виконання не у повному обсязі у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова