УХВАЛА
27 серпня 2026 р.
Справа № 440/15685/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Полтавські лани" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 по справі № 440/15685/25
за позовом Фермерського господарства "Полтавські лани"
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Гадяцької міської ради Дмитрук Тетяни Григорівни третя особа Виконавчий комітет Гадяцької міської ради
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 частково задоволено позов Фермерського господарства "Полтавські лани" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Гадяцької міської ради Дмитрук Тетяни Григорівни третя особа Виконавчий комітет Гадяцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
06.07.2026 на рішення суду ФГ "Полтавські лани" подало апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2026 визнано наведені підстави пропуску строку - неповажними. Апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.
17.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви зазначив, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення суду зазначено про те, що позов задоволено частково, суд вийшов за межі позовних вимог, відмовивши в іншій частині позову.
Отже, таке рішення суду одночасно містило висновки, як про задоволення частини вимог позивача, так і про їх відмову.
Відтак, зазначені висновки суду сформували у позивача сприйняття, що судове рішення є законним та не потребує оскарження.
При цьому, необхідність апеляційного оскарження була неочевидним через спосіб формулювання та викладення оскаржуваного рішення судом першої інстанції.
Відтак, вважає, що ним не пропущено строк на оскарження рішення суду першої інстанції.
Окрім того, зазначає, що станом на березень та липень 2026 року (дату строку апеляційного оскарження та дату підготовки апеляційної скарги) на ФГ "Полтавські лани", окрім голови та засновника, офіційно працювало 2 працівника, які були залучені безпосередньо до виконання сільськогосподарських робіт. Також вказує, що голова господарства, у зв`язку з відсутністю посади заступника була безпосередньо залучена до виконання насамперед основних статутних завдань цього господарства, які потребують повної самовіддачі, зокрема організації роботи серед працівників та підприємства в цілому.
Вважає, що процесуальна поведінка позивача не свідчить про відмову від права на судовий захист або намір затягнути справу, попри те що судове рішення набрало законної сили ще на початку березня 2026 року.
За наслідками розгляду вказаного клопотання, просить суд визнати інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними та поновити такий строк.
Дослідивши заяву апелянта, матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято 06.02.2026, в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі, копію якого апелянтом отримано 12.02.2026 о 06:37, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".
Отже, останнім днем подання апеляційної скарги фактично є 16.03.2026 (з урахуванням вихідних днів), тоді як апеляційна скарга подана 06.07.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В якості поважних підстав пропуску строку апелянт, зокрема посилається на те, що необхідність апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції було неочевидним через спосіб формулювання та викладення такого рішення судом. Крім того, посилається на те, що у позивача станом на березень та липень 2026 року офіційно працювало 2 працівника, які були залучені безпосередньо до виконання сільськогосподарських робіт, а голова господарства безпосередньо залучена до виконання насамперед основних статутних завдань цього господарства, які потребують повної самовіддачі.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Доводи заявника про те, що несвоєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою викликано неочевидністю необхідності оскарження рішення суду першої інстанції через спосіб формулювання та викладення такого рішення судом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, які не залежали від позивача та унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження рішення суду. Окрім того, звернення до апеляційного суду з скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Стосовно доводів заявника про те, що несвоєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою викликано недостатньою кількістю працівників колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку позивача (її посадової особи), виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені підстави пропуску строку не є достатніми та беззаперечними обставинами неможливості звернутись до суду з апеляційною скаргою впродовж п`яти місяців з дня отримання копії судового рішення.
Отже, обставини наведені заявником не підтверджені належними доказами та не містять обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Інших обставин, які унеможливили своєчасне звернення позивача з апеляційною скаргою, заява про поновлення строку не містить.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що вказані заявником обставини не є поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч.3 ст.299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2026 не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуті в повному обсязі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.299, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Фермерського господарства "Полтавські лани про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі №440/15685/25 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Полтавські лани" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2026по справі №440/15685/25 за позовом Фермерського господарства "Полтавські лани" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Гадяцької міської ради Дмитрук Тетяни Григорівни третя особа Виконавчий комітет Гадяцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
В.Б. Русанова
Судді
А.О. Бегунц Я.В. П`янова