УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
24 серпня 2026 року
м. Київ
справа №260/8753/25
адміністративне провадження №К/990/37227/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року
у справі №260/8753/25
за позовом ОСОБА_1
до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Заклад охорони здоров`я - комунальне підприємство «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація»,
про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - закладу охорони здоров`я, визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Заклад охорони здоров`я - комунальне підприємство «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація», у якому просила:
- відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - закладу охорони здоров`я Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської обласної ради №1056 від 21 березня 2024 року «Про ліквідацію Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація», а також рішення, прийняті на виконання цього акта;
- визнати протиправним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради №1670 від 20 грудня 2019 року «Про Програму проведення заходів із ліквідації комунальних підприємств Закарпатської обласної ради на 2020-2025 роки»;
- зобов`язати Закарпатську обласну раду та Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради вжити передбачені законодавством заходи та повернути вилучене комунальне майно - будівлю аптеки загальною площею 447,76 кв. м за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Тересва, вул. Народна, 87, від Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради до Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація» на забезпечення статутної діяльності закладу охорони здоров`я та інтересів громади.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради 07 серпня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини четвертої статті 140, статті 143 Конституції України, статей 1, 2, 6, 10, 16, 43, 59, 60, 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 2, 4, 19 КАС України, статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини другої статті 169 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, скаржник вказує на неврахування висновку, викладеного у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №260/91/19, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 12 лютого 2020 року у справах №1340/5441/18 та №813/1368/18, і сформувала висновок про те, що спори щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про ліквідацію юридичної особи комунальної форми власності є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Скаржник зазначає, що правовідносини у справі №260/91/19 та у справі, яка розглядається, є подібними, оскільки в обох випадках фізична особа - член територіальної громади оскаржує рішення представницького органу місцевого самоврядування щодо ліквідації закладу охорони здоров`я комунальної форми власності.
Крім того, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2021 року у справі №766/20776/17, відповідно до якого сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції; для визначення юрисдикції необхідно з`ясувати характер спірних правовідносин та те, у якій саме якості діяв відповідний суб`єкт.
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 169 ЦК України, статті 2, частини першої статті 71, частини першої статті 59, абзацу другого статті 1 та частини першої статті 6 Закону №280/97-ВР у правовідносинах, коли член територіальної громади, який, на думку скаржника, переслідує власний господарський інтерес, звертається до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування про ліквідацію комунального підприємства.
На обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження скаржник також посилається на те, що Закарпатська обласна рада, приймаючи рішення про ліквідацію комунального підприємства, реалізовувала повноваження засновника та суб`єкта управління комунальною власністю, а не публічно-владні управлінські функції щодо позивачки.
Крім того, скаржник вказує, що позивачка є фізичною особою-підприємцем, перебувала у господарських правовідносинах з Комунальним підприємством «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація» на підставі договору оренди від 12 січня 2007 року, а заявлений позов, на думку скаржника, фактично спрямований на захист її господарського інтересу, пов`язаного з користуванням нерухомим майном.
Крім того, скаржник зазначає, що Комунальне підприємство «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація» фактично не здійснювало господарської діяльності як заклад охорони здоров`я щонайменше з 2020 року, а матеріали справи не містять доказів користування позивачкою послугами цього підприємства як закладу охорони здоров`я, що, на думку скаржника, ставить під сумнів наявність у позивачки саме публічно-правового інтересу, на захист якого вона звернулася до суду.
У касаційній скарзі Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради просить Верховний Суд скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року і залишити в силі ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року з метою з`ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень частини четвертої статті 140, статті 143 Конституції України, статей 1, 2, 6, 10, 16, 43, 59, 60, 71 Закону №280/97-ВР, статті 20 ГПК України, статей 2, 4, 19 КАС України, статті 55 ГК України, частини другої статті 169 ЦК України, а також з метою перевірки врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо розмежування адміністративної та господарської юрисдикції, а також перевірки доводів скаржника щодо необхідності формування висновку стосовно застосування зазначених ним норм права у спірних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі №260/8753/25 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Заклад охорони здоров`я - комунальне підприємство «Центральна районна аптека №14 ЗОВО «Фармація», про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - закладу охорони здоров`я, визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Витребувати із Закарпатського окружного адміністративного суду матеріали справи №260/8753/25.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа