ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 139147956

Озвучення тимчасово недоступне

**Рівненський апеляційний суд**

**\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_**

**У Х В А Л А**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

18 серпня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/4440/24

Провадження № 11-кп/4815/674/26

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача – ОСОБА\_1 ,

суддів – ОСОБА\_2 , ОСОБА\_3 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА\_4 ,

прокурора – ОСОБА\_5 ,

обвинуваченої – ОСОБА\_6 ,

захисника – ОСОБА\_7 ,

розглянула у відкритому** **судовому засіданні в м. Рівне клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА\_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби щодо обвинуваченої ОСОБА\_6 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженки м. Рівне Рівненської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА\_1 , із повною вищою освітою, українки, громадянки України, співробітника УСБУ в Рівненській області, яка перебуває в розпорядженні начальника УСБУ в Рівненській області за посадою помічника начальника управління, у військовому званні полковник, раніше не судимої, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 22022180000000030 від 21.03.2022 року відносно ОСОБА\_6 за ч.4 ст. 402 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА\_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА\_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2026 року, –

**ВСТАНОВИЛА:**

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2026 року ОСОБА\_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА\_6 від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА\_6 обов\`язки не виїджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з\`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

У відповідності до ч. 7 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбутого покарання ОСОБА\_6 термін цілодобового домашнього арешту, починаючи з 13.09.2023 року по 29.05.2024 року, включно, з розрахунку 3 дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА\_6 ухвалено рахувати з 23.06.2026 року, з дня ухвалення вироку.

До набрання вироком законної сили продовжено обвинуваченій ОСОБА\_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але не більше ніж на 60 днів з 23.06.2026 року по 21.08.2026 року.

Дозволено ОСОБА\_6 залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА\_1 , з 07 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА\_6 наступні обов\`язки:

\- прибувати за кожною вимогою суду;

\- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває) без дозволу суду;

\- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в\`їзд в Україну.

Роз\`яснено обвинуваченій ОСОБА\_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з\`являтися в житло, під домашнім арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов\`язаних із виконанням покладених на неї зобов\`язань.

Стягнуто з ОСОБА\_6 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 19118,40 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Скасовано арешт з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15.03.2022 року.

У даному кримінальному провадженні відкрито апеляційне провадження та на 18 серпня 2026 року призначено апеляційний розгляд за апеляційною скаргою захисника ОСОБА\_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА\_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2026 року, відповідно до якого остання обвинувачується в тому, що будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, а саме, будучи помічником начальника управління (по роботі з особовим складом) – начальника відділу кадрового забезпечення управління СБ України в Рівненській області, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, 24.02.2022 року, приблизно о 13 год. 00. хв., перебуваючи у приміщенні Управління СБ України, що в м. Рівне по вул. Відінська, буд. 4, отримавши усний наказ свого прямого начальника, відданий на підставі шифротелеграми № 397 від 24.02.2022 за підписом Голови Служби безпеки України, щодо термінового знищення у встановленому законом порядку матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом та забезпечення евакуації інших матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом щодо питань організації і здійснення службової діяльності, що не підлягали знищенню, будучи належним чином ознайомленою з вказаним наказом та проінструктованою про алгоритм його виконання, маючи можливість виконати вказаний наказ, з невстановлених в ході судового слідства мотивів, зробивши у подальшому доповідь про виконання наказу, вчинила непокору у формі іншого умисного невиконання наказу, зокрема, не забезпечила передання та не передала для знищення документи з обмеженим доступом – з грифами «Таємно» та «Для службового користування», а також не забезпечила передання та не передала документи з обмеженим доступом – з грифами «Таємно» та «Для службового користування» для завантаження у службовий автомобіль та подальшої евакуації, натомість дані документи вивезла з території Управління Служби безпеки України в Рівненській області до свого місця проживання – квартири, що за адресою: АДРЕСА\_1 , де їх зберігала до моменту вилучення вищевказаних документів співробітниками Служби безпеки України у ході проведення санкціонованого обшуку.

10 серпня 2026 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби щодо обвинуваченої ОСОБА\_6 .

В обгрунтування заявленого клопотання прокурор вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні), який виправдовує подальше застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА\_6 в силу проходження служби на різних посадах в органах СБУ тривалий період часу, з 1998 року, має широке коло знайомств серед співробітників різних установ і підприємств, відтак остання як особисто, так і через інших осіб, шляхом вмовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином з метою зміни чи відмови від вже наданих суду показань про обставини вчинення кримінального правопорушення чи під час повторного їх дослідження судами першої чи апеляційної інстанції може вплинути на свідків, які є її співслужбовцями, зокрема, по відношенню до окремих з них була і безпосереднім їх керівником.

Прокурор зазначає, що більш м\`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання даному ризику, тому існує необхідність у продовженні покладених на обвинувачену ОСОБА\_6 обов\`язків, передбачених п.п.1, 2, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України, які будуть достатніми для дотримання належної поведінки обвинуваченої.

Звертає увагу, що під час застосування до ОСОБА\_6 запобіжного заходу, зафіксовано факти відсутності останньої за визначеним місцем проживання, зокрема: 11.06.2024 року о 16 год. 27 хв., 03.08.2024 року о 10 год. 35 хв. а також 01.11.2024 року о 13 год. 32 хв., що вказує на необхідність продовження вже застосованого запобіжного заходу.

Просить продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА\_6 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів. Дозволити залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА\_1 , з 07 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв.

Покласти на ОСОБА\_6 наступні обов\`язки:

\- прибувати за кожною вимогою суду;

\- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває) без дозволу суду;

\- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в\`їзд в Україну;

\- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА\_9 , ОСОБА\_10 , ОСОБА\_11 , ОСОБА\_12 , ОСОБА\_13 , ОСОБА\_14 , ОСОБА\_15 , ОСОБА\_16 , ОСОБА\_17 , ОСОБА\_18 , ОСОБА\_19 , ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 .

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав клопотання, захисника та обвинувачену, які заперечили проти задоволення клопотання прокурора, перевіривши доводи клопотання і матеріали кримінального провадження в межах доводів клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Як вбачається з резолютивної частини оскарженого вироку, судом першої інстанції прийнято рішення стосовно обвинуваченої ОСОБА\_6 щодо продовження заходу забезпечення кримінального провадження ? запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби, що є складовою частиною вироку суду першої інстанції.

На даний час у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченої судом апеляційної інстанції не прийнято рішення, визначене ч. 1 ст. 407 КПК України, за результатами розгляду поданої апеляційної скарги захисника в інтересах обвинуваченої на вирок суду першої інстанції і до закінчення визначеного судом першої інстанції строку домашнього арешту, в силу об\`єктивних причин, кримінальне провадження не може бути розглянуте по суті з винесенням відповідного судового рішення.

За приписами ст. 131 КПК України запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК.

За змістом ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов\`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов\`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених обов\`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України.

З аналізу положень ст.ст. 177, 178, 181, 184, 194, 199 КПК України вбачається, що розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом і покладення відповідних обов\`язків, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з\`ясувати, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, всі обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і продовжують існувати, або з\`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, тобто які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе і необхідне, оскільки жоден із більш м\`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення обраного чи продовженого строку тримання під домашнім арештом. Продовжуючи строк тримання під домашнім арештом, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під домашнім арештом та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора, колегія суддів виходить з наступного.

Дослідивши подане клопотання та матеріали кримінального провадження в межах доводів клопотання, вислухавши твердження сторін, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів переконалася в тому, що аналіз даних матеріалів пов\`язує причетність ОСОБА\_6 з інкримінованим кримінальним правопорушенням в такій мірі, що свідчить про наявність передбачених законом обставин, які обгрунтовують необхідність продовження строку її тримання під домашнім арештом на певний період доби.

Доводи сторони захисту, що пред\`явлене ОСОБА\_6 обвинувачення є необґрунтованим, колегія суддів до уваги не бере та наголошує на тому, що оцінка доказів з точки зору належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору вагомості, достатності та взаємозв\`язку, буде надана судом у відповідності до вимог Закону на стадії апеляційного перегляду оскарженого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, натомість, на теперішній час колегія суддів під час розгляду клопотання лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для продовження запобіжного заходу.

Перевіряючи актуальність вказаного прокурором ризику на час розгляду цього клопотання, колегія суддів враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, обставини його вчинення, призначене покарання, соціальний та професійний статус обвинуваченої в силу тривалого досвіду роботи, присвоєне службове звання, авторитет серед колег та наявність усталених професійних зв\`язків, факт перебування обвинуваченої в розпорядженні начальника УСБУ в Рівненській області, стадію судового провадження, встановлену спроможність існування ризику на мінімально можливому рівні, належну поведінку обвинуваченої, відсутність фактів порушень покладених на неї обов\`язків, вид продовженого вироком суду запобіжного заходу, строк якого просить в клопотанні продовжити прокурор, те, що більшість зазначених в клопотанні свідків, обов\`язок утримуватися від спілкування з якими просить прокурор покласти на обвинувачену, є керівним складом УСБУ в Рівненській області, апеляційний суд вважає, що на час розгляду кримінального провадження на стадії апеляційного розгляду необхідно продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби з покладенням на неї обов\`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.5 ст. 194 КПК України, що буде стримуючим фактором та гарантом належної процесуальної поведінки обвинуваченої, та встановить справедливий баланс між інтересами кримінального провадження і правами обвинуваченої. Такий запобіжний захід, на переконання колегії суддів, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання закінченню апеляційного розгляду кримінального провадження та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином – з іншого.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, з урахуванням наведеного обґрунтування в клопотанні, практики Європейського Суду, продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом на певний період доби та обмеження її прав, не суперечить ст. 5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки тяжкість злочину, можливе перешкоджання встановленню істини у справі в сукупності з наявністю даних про особу обвинуваченої, враховуючи суспільну небезпечність інкримінованого злочину за обставин його вчинення, виправдовує застосування саме даного виду запобіжного заходу протягом певного часу, а застосування будь-якого із альтернативних запобіжних заходів не відповідатиме принципу достатності, так як не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні.

Продовження тримання під домашнім арештом обвинуваченої у даному випадку, на переконання колегії суддів є пропорційним втручанням у право на свободу, обумовленим необхідністю забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження, буде достатнім для забезпечення належного виконання останньою покладених на неї процесуальних обов\`язків.

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, у контексті даного кримінального провадження тримання під домашнім арештом є доцільним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження, відтак колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА\_6 строк тримання під домашнім арештом на певний період доби на 60 днів з покладенням відповідних обов\`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.5 ст. 194 КПК України.

Відтак, враховуючи норми КПК України щодо загальних положень про запобіжні заходи, з метою досягнення дієвості цього провадження, на думку колегії суддів, клопотання прокурора є таким, що підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 331, 405 КПК України, колегія суддів, -

**ПОСТАНОВИЛА:**

Клопотання прокурора ? задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА\_6 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА\_1 , строк тримання під домашнім арештом на певний період доби на 60 днів ? до 16 жовтня 2026 року включно з забороною залишати місце проживання з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА\_6 наступні обов\`язки:

\- прибувати за кожною вимогою суду;

\- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває) без дозволу суду.

Строк дії ухвали визначити до 16 жовтня 2026 року включно.

Виконання даної ухвали доручити Рівненському районному управлінню поліції ГУНП в Рівненській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити прокурору, Рівненському районному управлінню поліції ГУНП в Рівненській області, іншим учасникам кримінального провадження ? для виконання та для відома, відповідно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА\_1 ОСОБА\_2 ОСОБА\_3