ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 139145328

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 396/1882/26

Провадження № 2-з/396/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 року м. Новоукраїнка

Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Цесельська Ольга Сергіївна, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 - адвоката Гулян Яніни Вікторівни про забезпечення позову по цивільній справі №396/1032/26 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Наталя Михайлівна про визнання недійсним договорів дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

В С Т А Н О В И В:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 , представником яких є ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М. про визнання недійсним договорів дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Одночасно з позовною заявою представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та житловий будинок. Заява мотивована тим, що предметом спору є земельна ділянка площею 4,1136 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3524010000:02:003:2777, житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 3524010100:50:172:0010. Позивач зазначає, що відповідач, будучи чинним власником майна на підставі оспорюваних договорів, може в будь-який момент відчужити (продати, подарувати) або обтяжити цю земельну ділянку на користь третіх осіб. Це може призвести до того, що виконання майбутнього рішення суду про визнання договорів недійсним стане неможливим або суттєво ускладненим, оскільки майно перейде у власність добросовісних набувачів.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що згідно договору дарування земельної ділянки від 24.01.2025 р., посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безоплатно передав у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а останній прийняв від дарувальника як дарунок, належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4,1136 га з кадастровим номером №3524010000:02003:2777.

Крім цього, згідно договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 24.01.2025 р., який посвідчено приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передав безоплатно у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а останній прийняв у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1 га з кадастровим номером 3524010100:50:172:0010.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою площею 0,1 га з кадастровим носером 3524010100:50:172:0010, а також земельна ділянка площею 4,1136 з кадастровим номером 3524010000:02:003:2777 належать на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Суд вважає, що загроза відчуження відповідачем спірного майна є цілком реальною, оскільки це майно є предметом спору у справі.

У разі їх відчуження захист прав позивача буде утрудненим та може в подальшому унеможливити виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2021 року у справі №643/12369/19 (провадження №61-21685св19) зроблено правовий висновок про те, що арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, водночас заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. При цьому, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

З огляду на вищезазначене, у даному випадку достатнім видом забезпечення позову буде заборона відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України відчужувати майно його власником.

А тому, керуючись ст.ст.149-153,261,353,354 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Гулян Яніни Вікторівн, яка подана в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом заборони відчуження наступного майна:

- житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3069239235060, що перебуває у власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування, посвідченого 24.01.2025 р. приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М., реєстр №59;

- земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3524010100:50:172:0010, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3004631735240, що перебуває у власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування, посвідченого 24.01.2025 р. приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М., реєстр №59;

- земельної ділянки площею 4,1136 га з кадастровим номером 3524010000:02:003:2777, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1298970835000, що перебуває у власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування, посвідченого 24.01.2025 р. приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М., реєстр №60;

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Копію ухвали направити позивачу та його представнику для пред`явлення до виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя: О. С. Цесельська