USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 138996731

Reading aloud is unavailable for now

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/490/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >

Справа № 405/270/26 Доповідач в колегії апеляційного суду

ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.07.2026 року, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Кіровограда, українці, громадянці України, пенсіонерці, вдові, зареєстрованій та фактично проживаючі за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 332 КК України

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 420 гривень з покладенням обов`язків,

інші учасники судового розгляду –

прокурор – ОСОБА_8

адвокат – ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.07.2026 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.15 год. 20.09.2026.

Визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 420 гривень з покладенням обов`язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, обрати щодо неї більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий або нічний домашній арешт, визначити суму застави спів мірну з фінансовим станом підозрюваної. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

Мотивує свої доводи тим, що фактично суд обмежився висновком про можливість переховування виключно через тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання. Жодного доказу підготовки до втечі, зміни документів, наміру покинути територію України чи інших активних дій щодо ухилення стороною обвинувачення не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , який просив подану апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, перевіривши матеріали клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Частина 1 ст.404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом статей 177, 178, 183 КПК.

Відповідно до вимог ст.177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

22.07.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Матеріалами клопотання встановлено, що відділом розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121010001793 від 25.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, врахував його суспільно-небезпечний характер, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній в разі визнання її винуватою, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Також слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваної.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Щодо наявності обґрунтованої підозри, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу. Тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою відповідно до положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до статей 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності, вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрювана ОСОБА_7 може бути причетною до вчинення інкримінованого їй злочину.

Дослідивши долучені до клопотання слідчого докази, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав передбачених ст.87 КПК для визнання цих доказів недопустимими не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав відомостей не надано.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що сторона захисту фактично не оскаржує обґрунтованість підозри. Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи захисника в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, та у разі доведеності вини, їй може бути призначено реальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_7 у разі доведеності її вини, апеляційний суд вважає, що ризик того, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, повністю виключати неможливо.

Крім того апеляційний суд погоджується з наявністю ризику на даній стадії досудового розгляду, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що перебуваючи на свободі підозрювана буде мати можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

За наявності існування обґрунтованої підозри та вищевказаних ризиків, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування до підозрюваної іншого запобіжного заходу, за вище зазначених обставин є недоцільним, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника про те, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, однак вказані обставини неможливо визнати такими, що беззаперечно можуть гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Стороною захисту долучені в суді апеляційної інстанції матеріали щодо стану здоров`я ОСОБА_7 , які свідчать про наявність захворювань, що відповідають віку обвинуваченої, однак не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваної під вартою.

Стосовно визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вправі визначити, чи здатна застава у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину) забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також зауважити на виключності такого випадку.

Апеляційний суд вважає, що в даному кримінальному провадженні, з урахуванням даних про особу підозрюваної, а також конкретних обставин вчинення злочину та правової кваліфікації інкримінованого злочину, слідчий суддя на законних підставах визначив заставу в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК.

На переконання апеляційного суду перспектива втрати застави у визначеному слідчим суддею розмірі, на початковій стадії досудового розслідування, буде достатнім стримуючим фактором для підозрюваної, щоб запобігти виникненню у неї бажання переховуватись від органу досудового розслідування або будь-яким чином впливати на свідків.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваної та сама підозра у вчиненні тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді залишенню без змін.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.07.2026, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави– без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2