ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138987391

Озвучення тимчасово недоступне

490/6819/26

н\п 1-кс/490/3213/2026

14.08.2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6819/26

У Х В А Л А

14 серпня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30.06.2026,-

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30.06.2026.

В заяві зазначав, що слідчий ВП №5 ГУНП в Миколаївській області сфальсифікував постанову про відмову в задоволенні клопотання від 17.06.2026, зазначивши неправдиві відомості щодо перебування його за місцем події під час огляду земельної ділянки, наявності свідків, а також проведення огляду без його участі.

Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, просив проводити судове засідання без його участі.

Представник Миколаївської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився, просив проводити судове засідання без його участі та відмовити в задоволенні клопотання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.

Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених у статтях 303-308 КПК України, та розгляду справи в межах розумних строків.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об`єктивна та суб`єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Як вбачається зі скарги, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30.06.2026.

В заяві зазначав, що слідчий ВП №5 ГУНП в Миколаївській області сфальсифікував постанову про відмову в задоволенні клопотання від 17.06.2026, зазначивши неправдиві відомості щодо перебування його за місцем події під час огляду земельної ділянки, наявності свідків, а також проведення огляду без його участі.

Разом з тим, в матеріалах провадження наявна відповідь першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 03.07.2026 згідно якого, ВП №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021153260000107 від 07.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 4824285000:07:000:0102, розташованої поблизу між с. Корчине та селищем Ясна Зоря, Миколаївського району, Миколаївської області.

Під час вивчення матеріалів зазначеного кримінального провадження встановлено, що 15.06.2026 до СВ ВП №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 надійшло клопотання в порядку ст. 220 КПК України, з вимогою скласти протокол огляду місця події.

За результатами розгляду вищезазначеного клопотання ОСОБА_3 , слідчим СВ ВП №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 винесено постанову від 17.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 15.06.2026. Підставою відмови слідчим вказано проведення огляду місця події (в матеріалах кримінального провадження наявні протокол огляду місця події від 15.04.2026 складений слідчим СВ ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 та фототаблиця до протоколу).

Також у матеріалах кримінального провадження міститься протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 15.04.2026. Свідку під підпис було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, статей 18, 66, ч.7 ст.224 КПК України, а також відповідно до статті 67 КПК України свідка попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 (завідомо неправдиве показання) та 385 (відмова свідка від давання показань) КК України. У резолютивній частині протоколу після викладення показань свідка зафіксовано спосіб її ознайомлення зі змістом протоколу, а саме зазначено: «З моїх слів записано вірно та мною прочитано 15.04.2026», після чого проставлено підпис ОСОБА_6 . Таким чином, підстави для внесеня відомостей до ЄРДР, відсутні.

Слід зазначити, що положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину – кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.

Згідно п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що на переконання слідчого судді узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, - «про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.

Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу».

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.

Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.

У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином слідчий суддя вважає, що уповноважені Миколаївської окружної прокуратури, отримавши заяву дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та надали обґрунтовану відповідь, тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30.06.2026 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1