ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138952553

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

"10" серпня 2026 р.

м. Харків

Справа № 922/897/17

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши справу

за позовом

Сільскогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна", Харківська обл., Берестинський р-н, с. Лукашівка

до

Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

про

відновлення становища, яке існувало до порушення права

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - Заболотного А.М., Сидорченка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" (позивач) подав до господарського суду Харківської області позовну заяву №29 від 14.03.2017 до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (відповідач), в якій просить зобов`язати відповідача повернути основні та оборотні кошти на баланс позивача в обсягах та вартості відповідно до акту приймання-передачі майна станом на 01 вересня 1992 року з додатками в порядку та у спосіб, який був застосований при прийнятті на баланс Хрестищенського управління бурових робіт вищезазначеного майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2017 (суддя Ольшанченко В.І.) було передано матеріали справи № 922/897/17 за позовом СБК "Родіна" (Харківська обл., с. Лукашівка) до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ) про відновлення становища, яке існувало до порушення права, за територіальною підсудністю господарському суду м. Києва, на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 було скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2017 у справі № 922/897/17 та справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2017 задоволено самовідвід судді Ольшанченко В.І. у справі № 922/897/17, справа № 922/897/17 передана для визначення складу суду автоматизованою системою документообігу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017 по справі був визначений головуючий суддя: суддя Шарко Л.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2017 справа прийнята до розгляду та призначена до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою від 28.09.2017 провадження у справі №922/897/17 зупинено до розгляну пов`язаної з нею справою №826/7514/17.

11.04.2024 від Акціонерного товариства "Укргазвидобування надійшла заява в якій вказує, що 28.03.2024 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення у справі № 826/7514/17.

Ухвалою від 16.04.2024 перейдено до розгляду даної справи за правилами встановленими Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Провадження у справі № 922/897/17 поновлено. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 15 травня 2024 р. об 11:00 год.

01.05.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи в якому просить зупинити провадження у справі 922/897/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7514/17 у зв`язку з подачею апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 15.05.2024 задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі, яке надійшло до суду 01.05.2024. Провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі № 826/7514/17.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2024 касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №826/7514/17 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 07.07.2026 постановлено провадження у справі № 922/897/17 поновити та призначити справу до розгляду в підготовчому засіданні на 10 серпня 2026 року об 11:00.

Згідно з повідомленням АТ "Укрпошта" № R068122935969 від 11.07.2026 (том № 3, а.с. 156) ухвала суду від 07.07.2026 була отримана позивачем.

10.08.2026 у підготовче засідання з`явилися представники відповідача АТ "Укргазвидобування".

Позивач у підготовче засідання 10.08.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України ).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

За результатами аналізу змісту положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, можна дійти висновку про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Зважаючи на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 27.08.2025 у справі №918/1354/23).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Суд звертає увагу, що з 15.05.2024 (ухвала про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі № 922/897/17) суд неодноразово звертався до позивача з проханням повідомити про результати розгляду цієї справи, проте позивач ці звернення проігнорував.

Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без участі його представника не подав, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК Україна особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Сільскогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про відновлення становища, яке існувало до порушення права - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 13 серпня 2026 року.

Суддя

Л.В. Шарко