Справа № 466/1550/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/767/26 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 липня 2026 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 22.07.2026 року обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.187, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб до 20.09.2026 року без визначення розміру застави.
Цією ж ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_7 за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб до 20.09.2026 року без визначення розміру застави.
Цією ж ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 3 ст.28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.345 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб до 20.09.2026 року без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому більш м`якший запобіжний захід ніж тримання під вартою або поряд з триманням під вартою визначити розмір застави.
На підтримання своїх апеляційних вимог обвинувачений покликається на те, що заявлені ризики стороною обвинувачення є недоведеними, вважає, що менш суворіший запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та тривалий час утримується під вартою, бажає проходити військову службу, що було залишено поза увагою суду першої інстанції. Крім цього, обвинувачений зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки таке є його правом, а не обов`язком.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому більш м`якший запобіжний захід ніж тримання під вартою або поряд з триманням під вартою визначити розмір застави.
На підтримання своїх апеляційних вимог обвинувачений покликається на те, що заявлені ризики стороною обвинувачення є недоведеними, вважає, що менш суворіший запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та тривалий час утримується під вартою, бажає проходити військову службу, що було залишено поза увагою суду першої інстанції. Крім цього, обвинувачений зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки таке є його правом, а не обов`язком.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому більш м`якший запобіжний захід ніж тримання під вартою або поряд з триманням під вартою визначити розмір застави.
На підтримання своїх апеляційних вимог обвинувачений покликається на те, що заявлені ризики стороною обвинувачення є недоведеними, вважає, що менш суворіший запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та тривалий час утримується під вартою, бажає проходити військову службу, що було залишено поза увагою суду першої інстанції. Крім цього, обвинувачений зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки таке є його правом, а не обов`язком.
На апеляційний розгляд сторони не прибули та подали заяви про розгляд за їх відсутності.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційних скарг, дослідивши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю дотримався вимог ст.ст.177, 183, 194, КПК України, які передбачають порядок обрання та продовження підозрюваним та/або обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.187, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 – за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185 КК України, а ОСОБА_8 – за ч. 3 ст.28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.345 КК України, а саме особливо тяжких кримінальних правопорушень насильницького характеру, за які законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, розпочався і триває судовий розгляд, що не виключає можливості обвинувачених переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інший насильницький злочин, продовжити злочинну діяльність.
Також судом першої інстанції при продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 правильно враховано тяжкість інкримінованих їм кримінальних правопорушень та дані про особи обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки на переконання суду апеляційної інстанції наявні ризики в цьому кримінальному провадженні є вагомими та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є співмірним існуючим ризикам, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Дані про те, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за станом здоров`я не можуть утримуватися в умовах установи попереднього ув`язнення відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виходячи з наведеного законодавчого положення відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не може бути застосована процедура зміни запобіжного заходу з метою мобілізації на час введеного воєнного стану, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.115, ст.187 КК України.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційних скаргах сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченій за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 липня 2026 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий:
Судді: