ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/821/692/26 Справа № 705/4770/18 Категорія: ч. 3 ст. 286 КК України
Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2026 року
ВСТАНОВИЛА
Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, з 13 липня 2026 року по 11 серпня 2026 року, включно без визначення розміру застави, з триманням обвинуваченого в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
При прийнятті такого рішення, суд врахував ступень тяжкості кримінального правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_9 , яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину. Окрім того, суд вказав, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. На існування наведених ризиків вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. На підтвердження цих ризиків суд послався на дані про особу обвинуваченого, який неодноразово до суду за викликом не з`являвся, тому були застосовані до нього примусові приводи, перебував у розшуку. Також суд зазначив, що справа ще не призначена до судового розгляду, проводиться лише підготовче засідання.
В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати вищевказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою для забезпечення його прибуття до військової частини НОМЕР_1 та ви конання обов`язків військової служби. Вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що клопотання прокурора вона та її підзахисний отримали лише перед початком судового засідання, що є порушенням ст. 184 КПК України. Також судом першої інстанції було відмовлено у клопотанні сторони захисту на надання часу для ознайомлення з даним клопотанням, чим позбавлено обвинуваченого права на захист. Вказує, що прокурором не доведено, що обвинувачений отримував повістки, якими його викликалось до суду. Зазначає, що ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 13 липня 2026 ОСОБА_8 було повернуто на військову службу. Військова частина НОМЕР_1 надала офіційну письмову згоду прийняти його в стрій для захисту держави. Зазначає, що станом на сьогодні ОСОБА_8 є військовослужбовцем, чиє місцезнаходження буде чітко регламентоване та відоме суду. Командування військової частини, де він буде знаходитись бере на себе його прибуття до суду за першим викликом. Вважає, що за наявності таких обставин, тримання в СІЗО обвинуваченого є необґрунтованим.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що на момент подачі даної апеляційної скарги копії оскаржуваної постанови обвинуваченому вручено не було
Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- обвинувачений та його захисниця, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, захисниці та прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду про застосування строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Колегією суддів встановлено, що захисниця ОСОБА_7 пропустила строк апеляційного оскарження, за наявності для цього поважної причини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає доцільним поновити захисниці ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали та розглянути апеляційну скаргу сторони захисту.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.194 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Дані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при прийняті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ризики, заявлені прокурором у відповідному клопотанні, для обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу, наявні.
Колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду.
Наведене підтверджується відомостями про особу обвинуваченого, який неодноразово до суду за викликом не з`являвся, тому були застосовані до нього примусові приводи, перебував у розшуку, що свідчить про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, не виконання ним обов`язку, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 42 КПК України.
Також апеляційний суд зважує на наявність інформації про засудження 10.07.2026 обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, цебто у період перебування кримінального провадження за ч. 3 ст. 286 КК України в суді першої інстанції.
Ще апеляційний суд відзначає про існування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України.
Отже більш м`який запобіжний захід, а ні ж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.
З огляду на ці обставини суд першої інстанції привів належні доводи щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Існування письмової згоди військової частина НОМЕР_1 про прийняти в стрій ОСОБА_8 для захисту держави, виданого внаслідок пред`явлення обвинувачення останньому за ч. 5 ст. 407 КК України, не спростовує наведених висновків суду.
Суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави у кримінальному провадженні, з чим наразі погоджується апеляційний суд.
Всупереч доводам апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. За таких обставин не вбачається підстав для скасування чи зміни ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
Поновити захисниці ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2026 року– без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4