USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 138891025

Reading aloud is unavailable for now

Справа № 646/2285/18

№ провадження 2-зз/646/5/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря судового засідання – Скриннік А.С.,

представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Харків, заяву ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №646/2285/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, про визнання недійсним договору дарування, купівлі-продажу та іпотек, -

в с т а н о в и в:

До Основ`янського районного суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі №646/2285/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, про визнання недійсним договору дарування, купівлі-продажу та іпотек, через свого представника – адвоката Верещаки Наталії Вікторівни звернувся ОСОБА_1 .

В обгрунтування заяви зазначає, що 21.07.2026 року Постановою Харківського апеляційного суду залишено без змін рішення Основ`янського районного суду м. Харкові від 27 жовтня 2025 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення. У зв`язку з чим, посилаючись на положення ст. 158 ЦПК України, просить скасувати заходи забезпечення позову.

27.07.2026 року за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення від ОСОБА_3 . У своїх запереченнях вважає вказане клопотання таким що не підлягає задоволенню, а заходи забезпечення скасування, з огляду на наступне. Заходи забезпечення у справі були вжиті ухвалою суду від 30.12.2020 у межах цього провадження і мали на меті недопущення відчуження спірного майна до остаточного рішення, оскільки спір ще не є остаточно вирішеним, у зв`язку з оскарження його до Верховного суду, заходи забезпечення продовжують зберігати свою актуальність. Окрім цього, зазначає про передчасність клопотання про скасування заходів забезпечення позову, зазначає, що у разі скасування заходів забезпечення позову відповідачі отримають можливість вільно відчужити спірне майно третім особам, що у свою чергу значним чином ускладнить виконання рішення, у разі задоволення позовних вимог. Разом із цим, зазначає про подання клопотання про зупинення дії судових рішень, яке було подано разом із касаційною скаргою, що на думку позивача є підставою для відмови у задоволенні клопотанні про скасування заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву, просив її задовольнити .

Суд заслухавши представника ОСОБА_2 , та дослідив надані заперечення ОСОБА_3 з додатком, матеріали цивільної справи в частині поданої заяви, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

30 грудня 2020 року Червонозаводським районним судом міста Харкова постановлено ухвалу, відповідно до якої ОСОБА_3 заяву про забезпечення позову задоволено частково шляхом накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», які виконують функції державних реєстраторів, в тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) щодо об`єктів нерухомості, що належать ОСОБА_1 , а саме:

- квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 896913063101, загальною площею 103,2 кв.м.

27 жовтня 2025 року Основ`янським районним судом міста Харкова ухвалено рішення, відповідно до якого, позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Наталія Анатоліївна про визнання недійсними договору дарування, купівлі-продажу та іпотек – залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова, позивачем було направлено апеляційну скаргу на рішення Основ`янського районного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №646/2285/18.

21 липня 2026 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Основ`янського районного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №646/2285/18 залишено без змін.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 23.04.2025 року у справі №910/3427/24.

Підставами для застування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, відповідно до положень якої, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 15/155-б зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 4 статті 158 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Положення частини 9 статті 158 ЦПК України встановлюють, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З аналізу наведених приписів убачається, що скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим. Отже, якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування. Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 23.04.2025 року у справі №910/3427/24.

Так, 21 липня 2026 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Основ`янського районного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №646/2285/18 залишено без змін. Відповідно до нормативних приписів статті 384 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

У зв`язку з наведеним, суд констатує, що спір між сторонами було вирішено.

Так, положеннями частин 9,10 статті 158 ЦПК України, передбачено, що у разі ухвалення рішення про повну відмову в задоволенні позову, суд зазначає в цьому рішенні про скасування вжитих заходів забезпечення. Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Разом із цим, суд зазначає, що аргументи ОСОБА_3 про направлення касаційної скарги на рішення Харківського апеляційного суду від 21 липня 2026 року у справі №646/2285/18 є безпідставними.

Так, чинним законодавством не передбачено можливість зупинення дії заходів забезпечення позову, або продовження таких заходів після настання підстав передбачених статтею 158 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне використати у вказаних обставинах аналогію закону.

Суд зазначає, що найбільш близьким за значенням є положення статті 251 ЦПК України, а саме ч. 6 статті 251 ЦПК України. За змістом вказаної норми передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі.

Матеріали які наявні у запереченнях ОСОБА_3 вказують на його оскарження саме судових рішень у межах справи №646/2285/18. У свою чергу чинним законодавством виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі. За таких обставин підстави для зупинення провадження згідно пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України відсутні. Вказана позицію узгоджується з позицією Верховного Суду висловленої у постанові №185/446/18 від 04.08.2021 року.

З огляду на викладене, суд вважає що заява про скасування заходів забезпечення позову у справі №646/2285/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, про визнання недійсним договору дарування, купівлі-продажу та іпотек, поданою ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Верещака Н.В. підлягає задоволенню.

Беручи до уваги все вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 149-158 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Верещаки Наталії Вікторівни про скасування заходів забезпечення позову у справі №646/2285/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, про визнання недійсним договору дарування, купівлі-продажу та іпотек – задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2020 року у справі №646/2285/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, про визнання недійсним договору дарування, купівлі-продажу та іпотек, а саме щодо заборони суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», які виконують функції державних реєстраторів, в тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) щодо об`єктів нерухомості, що належать ОСОБА_1 , а саме: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 896913063101, загальною площею 103,2 кв.м.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення .

Суддя Шиховцова А.О.