ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138856777

Озвучення тимчасово недоступне

Єдиний унікальний № 514/1631/18

Провадження № 1-кп/946/63/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12018160430000207, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жолтай Чадир-Лунгського району Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018160430000207 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , із визначенням розміру застави в розмірі ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), а саме те, що на даний час є достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, матиме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. У письмових запереченнях на клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначив, що дане кримінальне провадження триває з 2018 року, тобто вже тривалий час. Обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 15.05.2026, далі ухвалами від 26.05.2026 та 26.06.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувався, інших дій не проводилось. Прокурор у своєму клопотанні формально посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте жодних реальних та належних доказів на підтвердження існування цих ризиків станом на серпень 2026 року стороною обвинувачення не надано. Сама лише тяжкість правопорушення, згідно з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. the Czech Republic, заява № 31315/96), не може бути єдиною підставою для утримання особи під вартою на тривалий строк. Крім того, стан здоров`я Дана ОСОБА_9 під час перебування під вартою стрімко погіршився та став критичним. З 28.06.2026 по 01.07.2026 обвинувачений ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня». Наслідки повторного інсульту та стійкий кризовий перебіг гіпертонічної хвороби з дуже високим ризиком ускладнень потребують постійного кваліфікованого медичного нагляду і лікування, які неможливо забезпечити в умовах слідчого ізолятора. Продовження тримання під вартою за наявності таких важких діагнозів створює реальну загрозу для його життя. Також захисник вказав, що розмір застави, який просить визначити прокурор, є завідомо непомірним. ОСОБА_10 на даний час офіційно ніде не працює, не має постійного доходу чи цінних майнових активів. У нього та його родини об`єктивно відсутня будь-яка фінансова можливість внести визначені прокурором кошти. Встановлення завідомо завищеного та непомірного розміру застави фактично перетворює її на безальтернативне тримання під вартою, що прямо суперечить практиці ЄСПЛ (рішення у справі «Гаврилюк проти України» (рішення від 05 вересня 2024 року, заяви № 19612/23 та 33083/23).

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав позицію свого захисника.

Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, клопотання прокурора, письмові заперечення захисника, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2026 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою його приводу до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для участі у розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14.05.2026 обвинуваченого Дана ОСОБА_16 було затримано, та 15.05.2026 його доставлено до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для участі у розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2026 до обвинуваченого Дана ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 100 розмірів ПМПО, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 27.05.2026.

Надалі, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.05.2026 продовжено застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 100 розмірів ПМПО, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25.07.2026, а ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.06.2026 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на тих самих умовах, зазначених вище, до 24.08.2026.

За змістом ч. 3 ст. 315, ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи у сукупності дані щодо особи обвинуваченого, той факт, що ОСОБА_11 раніше вже переховувався від суду, у зв`язку із чим перебував у розшуку, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, обвинувачений може продовжити переховуватись від суду, а тому суд доходить висновку, що заявлений прокурором ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні ще не розпочатий, судом безпосередньо не допитані потерпілі та свідки, ОСОБА_11 , з урахуванням тяжкості покарання, що йому загрожує, може здійснити спроби незаконно вплинути на вказаних осіб шляхом прохань або погроз з метою схилити надати неправдиві показання задля створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Таким чином, ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Суд переконаний, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд також зазначає, що тривалість цього кримінального провадження та відсутність окремих процесуальних дій у певний період самі по собі не свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, позаяк не нівелюють встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі продовжують існувати.

Крім того, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 не свідчить про неможливість його подальшого перебування під вартою. Так, за змістом ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Згідно з даними медичної довідки від 03.08.2026 № 47/26, виданої Ізмаїльською міською медичною частиною № 22, на теперішній час ОСОБА_10 знаходиться під медичним наглядом та приймає раніше призначене лікування.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, вважає, що на даний час необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позаяк такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

З урахуванням вказаного вище, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого Дана ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 199, 314-316, 370-372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора задовольнити.

2. Продовжити застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 03 жовтня 2026 року включно.

3. Визначити ОСОБА_8 як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, після внесення якої ОСОБА_11 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачений ОСОБА_11 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

4. У разі внесення застави покласти на Дана ОСОБА_16 строком на 60 (шістдесят) днів обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

5. Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_8 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

6. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_17 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

8. Повний текст ухвали оголошений 10.08.2026 о 08.20.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1