ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138855727

Озвучення тимчасово недоступне

справа № 753/10388/26

провадження № 1-кс/753/2334/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слічого СВ Дарницького УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42022100020004232 від 14.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_5 08.05.2026 року звернувся до слідчого суддііз клопотанням від 05.05.2026 року за правилом ч.6 ст.193 КПК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 за матеріалами вказаного кримінального провадження.

Клопотання вмотивовано таким.

СВ Дарницького УП ГУ НП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022100020004232 від 14.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст. 12, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 спільно з іншими особами у складі організованої групи упродовж 2017-2020 років здійснювали незаконну діяльність, пов`язану з наданням послуг із конвертації готівкових та безготівкових коштів у іноземну валюту та криптовалюту і навпаки без дотримання вимог чинного законодавства, без відображення відповідних операцій у податковій звітності та сплати обов`язкових платежів до державного бюджету України, й за даними слідства, внаслідок протиправної діяльності організованої групи до бюджету України не надійшли кошти у сумі 71 050 608,06 грн.

Зазнаачє, що 13.12.2022 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено у зв`язку з невстановленням його місцезнаходження.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 27.10.2025 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою приводу, однак строк дії зазначеної ухвали закінчився.

Постановою слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м.Києві від 04.05.2026 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами обшуків, висновками експертиз, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

В клопотанні також зазначено, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, на виклики слідчого не з`являється, місце його перебування не встановлено, відтак, посилаючись на ст.ст.110,281 КПК України слідчий просить обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Вважає, що винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного у розшук, у тому числі міжнародний, є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні ст.281 та ч.6 ст.193 КПК України. Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане слідчим за погодженням із прокурором клопотання у редакції від 05.05.2026 року, й наполягав на його задоволенні.

Захисник в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та міце позгляду клопотання, що підтверджується телефонограмою, його нез`явлення, не перешкоджає розгляду клопотання, що узгоджується із ч.1 ст.193 КПК України.

Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч.6 цієї статті (ч.1 ст.193 КПК України).

Матеріали провадження містять позицію - заперечення захисника ОСОБА_7 щодо поданого слідчим за погодженням із прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу до ОСОБА_6 . Зокрема, про відсутність підтвердження повноважень слідчого та прокурора (недолучення постанов про визначення груп), що вказує на подання неуповноваженою особою такого клопотання, надання вибіркових матеріалів - фрагменту тексту повідомлення про підозру (першого та останнього аркуша, початок тексту та його кінець) замість повного його тексту, що унеможливить надання оцінки такої підозри слідчим суддею під час розгляду клопотання є підствою для відмови у задоволенні клопотання.

Захисник у письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні клопотання, як необґрунтованого, підготовленого із формальних, надуманих, не підтверджених підстав, що суперечить правилу ч.6 ст.193 КПК України.

Також вказує, що наявність обставин відсутності належних повноважень у прокурора, слідчого надає можливість стороні захисту стверджувати про звернення до слідчого судді із таким клопотанням як неуповноваженою особою.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Встановлено, що СВ Дарницького УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100020004232 від 14.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.

07.10.2022 року слідчим Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 в умисному ухиленні організованою групою від сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України; та в набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійснення фінансових операцій з таким майном, знаючи, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч 3 ст.209 КК України.

Повідомлення про підозру від 07.10.2022 року, складене слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_5 , яке долучено до клопотання, містяться перший та останній аркуші (а.с.23).

Постановою слідчого Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_8 від 13.12.2022 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 02.02.2023 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 04.05.2026 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук (а.с.11-16).

08.05.2026 року слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва із клопотанням від 05.05.2026 року, погодженим прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Проте, звертаючись до слідчого судді із таким клопотанням, у його матеріалах відсутні постанови про визначення групи слідчих у даному кримінальному провадженні та про призначення групи прокурорів, на підтвердження наявності повноважень на звернення з даним клопотанням до слідчого судді.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює вказує на те, що слідчий, прокурор не мав на те законних повноважень, у тому чиислі, й на таке звернення.

Так, виходячи з того, що за приписами п.3 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься рівність перед законом і судом, процедура перевірки повноважень на підставі ч.1 ст.10 КПК України має застосовуватися й до прокурора. Й аналогічним чином представники не лише потерпілого, а й інших осіб, а також прокурор, при подачі до суду документів, вимоги до яких визначені ст.ст.396, 427, 462 КПК, повинні до них долучати документи на підтвердження своїх повноважень.

У постанові від 11.02.2020 року у справі № 761/33311/15­к Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст.36 КПК України, у кримінальному провадженні є обов`язковою.

Така ж правова позиція міститься і в постанові колегії суддів Верховного Суду від 19.04.2018 року у справі № 754/7062/15­к, відповідно до якої витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Тобто важливим є не просто факти існування такої постанови, але і її наявність в матеріалах провадження в суді.

Не лише захисник і представник, але й прокурор, мають надавати до суду документи, що підтверджують їх повноваження.

Водночас, за відсутності таких повноважень заявника при зверненні до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу, наявні підстави для відмови у його задоволенні.

Так, відповідно до ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; затверджувати обвинувальний акт; звертатися до суду з обвинувальним актом; підтримувати державне обвинувачення в суді.

За змістом ст.ст.36, 37, 110 КПК України рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, та в разі необхідності - групи прокурорів, що здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно ухвалюватись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова повинна відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення у формі постанови, зокрема бути підписаною службовою особою, яка її ухвалила.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, залишивши без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у використанні завідомо підробленого документа (ч.4 ст.358 КК України). Згідно із цією ухвалою було скасовано вирок суду першої інстанції щодо засудженої, а кримінальне провадження закрито у зв`язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

Верховний Суд зазначає, що наявність обставин відсутності належних повноважень у прокурора або слідчого надає можливість стороні захисту стверджувати про незаконність як прийняття процесуального рішення або проведеної слідчої дії, а також про недопустимість доказів, отриманих за результатами її проведення.

Окрім того, із матеріалів провадження, встановлено, звертаючись до слідчого судді з клопотанням від 05.05.2026 року, яке подано до слідчого судді 08.05.2026 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною обвинувачення до клопотання долучено вибіркові матеріали з кримінального провадження № 12022100020004232 від 14.12.2022 року, зокрема лише перший та останній аркуші повідомлення про підозру від 07.10.2022 року (а.с.23), що унеможливлює слідчим суддею при вирішенні поданого клопотання дотриматися вимог процесуального закону, перевірити:1) чи набула особа процесуального статусу підозрюваного; 2) чи існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення; 3) чи доведено хоча б один із ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; 4) чи наявні умови для розгляду питання за відсутності підозрюваного, тобто перебування особи за межами України та/або оголошення її у міжнародний розшук; 5) чи є недостатніми більш м`які запобіжні заходи, з урахуванням спеціального характеру процедури ч.6 ст.193 КПК України, у їх сукупності, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

У ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п-79).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України тримання під вартою є одним із запобіжних заходів, а згідно з ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір завданої шкоди та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Ч.1 ст.183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Водночас п.4 ч.2 ст.183 КПК України допускає застосування тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України, території держави-агресора та/або оголошений у міжнародний розшук. Після затримання особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який.

Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя має перевірити: 1) чи набула особа процесуального статусу підозрюваного; 2) чи існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення; 3) чи доведено хоча б один із ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; 4) чи наявні умови для розгляду питання за відсутності підозрюваного, тобто перебування особи за межами України та/або оголошення її у міжнародний розшук; 5) чи є недостатніми більш м`які запобіжні заходи, з урахуванням спеціального характеру процедури ч.6 ст.193 КПК України.

Проте, статус ОСОБА_6 як підозрюваного не підтверджується матеріалами повідомлення про підозру від 07.10.2022 року у вказаному кримінальному провадженні за ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, за відсутності його повного тексту (а.с.23).

Хоча на цій стадії слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини особи, а перевіряє лише наявність достатніх фактичних даних, які об`єктивно пов`язують особу з подією кримінального правопорушення і виправдовують подальше кримінальне переслідування, проте за матеріалами поданого клопотання обґрунтованість підозри не підтверджено сукупністю матеріалів, долучених до нього, а саме відсудній текст повідомлення про підозру як того вимагає КПК України.

Окрмм того, постанова слідчого від 04.05.2026року про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук, її відомості та розпорядження для виконання такої постанови, не підтверджує прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення, яке прямо передбачене ч.2 ст.281 КПК України як форми оголошення розшуку.

У матеріалах не зазначено про те, що постанова про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук від 04.05.2026 рокузвернута виконання, адже на наступний день - 05.05.2026 року слідчим подано клопотання про обрання запобіжного заходу, що вказує на те, що станом на 05.05.2026 року слідчим за погодженням із прокурором формально зазначено у клопотанні про те, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук.

Окрім того, відомості про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук всупереч постанові слідчого від 04.05.2026року не внесено до ЄРДР.

З-поміж іншого, звертаючись до слідчого судді з вказаним клопотанням, сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний не реагує на виклики органу досудового розслідування та ухиляється від явки для здійснення процесуальних дій, проте під час розгляду вказаного клопотання таке не підтверджено, адже відсутні відомості про те, що підозрюваний ухиляється від отримання повідсток (зворотні повідомлення/відстеження статусу відправленої кореспонденції рекомендованих листів) (а.с.26-29), що не узгоджується з ч.3 ст.281 КПК України.

Так, матеріали містять повістки на 31.10.2022 року, 03.11.2022 року, 04.11.2022 року, 22.11.2022 (а.с.26-27, 29), без підтвердження про їх вручення (зворотні повідомлення/відстеження статусу відправленої кореспонденції рекомендованих листів).

Інші матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, оцінюються слідчим суддею не окремо, а в сукупності з переліченими доказами, та їх значення полягає у підтвердженні процесуальної послідовності розслідування та вчинення слідчим, прокурором процесуальних дій, належного оформлення зібраних даних, встановлення особи підозрюваного, підозри, її змісту, та обставин, які сторона обвинувачення покладає в основу клопотання.

Щодо умов міжнародного розшуку слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Згідно з ч.2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або це зазначається в постанові про зупинення досудового розслідування, а відомості вносяться до ЄРДР. Відповідно до ч.3 ст.281 КПК України здійснення розшуку може бути доручено оперативним підрозділам.

Хоча з матеріалів клопотання вбачається наявність саме тих обставин, які закон пов`язує з можливістю оголошення підозрюваного у розшук: місцезнаходження ОСОБА_9 органу досудового розслідування не відоме; за офіційною інформацією Державної прикордонної служби України він 19.04.2022 о 19 год. 32 хв. перетнув державний кордон України; та чи неребває він за межами України відомості відсутні, постановою слідчого від 04.05.2026 його оголошено у міжнародний розшук.

Слідчий суддя враховує, що сам факт виїзду за межі України не може автоматично ототожнюватися з переховуванням.

Разом із тим, у цьому випадку встановлено лише факт виїзду за межі України 19.04.2022 року, за відсутності сукупності інших обставин: тривале неперебування за місцем реєстрації, невстановленість фактичного місцезнаходження, відсутність підтверджених стійких соціальних зв`язків у м.Києві, та хоча й прийняття окремої постанови про оголошення у міжнародний розшук, проте не звернення її до виконання. Саме ця сукупність даних, а не лише сам виїзд за межі України, утворює достатні підстави для застосування процедури ч.6 ст. 193 КПК України.

Процедура оголошення в міжнародний розшук передбачає, що слідчий та/або прокурор звертаються до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (Національне центральне бюро Інтерполу).

Згідно з абз.7 п.6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511?550/0/4?13 від 04.04.2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», факт перебування підозрюваного, обвинуваченого в міжнародному розшуку підтверджується відповідними відомостями, серед яких, названо довідку, витяг із бази даних Інтерполу тощо.

За відсутності належних доказів про знаходження підозрюваного у міжнародному розшуку, посилання слідчого про оголошення 04.05.2026 року останнього у такий розшук є недоведеним, оскільки згідно наданих матеріалів провадження належних доказів (повідомлення безпосередньо з Інтерполу) про знаходження ОСОБА_6 у міжнародному розшуку не містять.

Окрім того, сам факт внесення до обліків Генерального Секретаріату Інтерполу відомостей звернення слідчого органу про публікацію картки щодо особи, не є свідченням оголошення її в міжнародний розшук, оскільки матеріали, якими слідчий підтверджує оголошення особи в міжнародний розшук, мають містити повідомлення безпосередньо з Інтерполу, довідки або витягу з його бази даних.

Правила Інтерполу щодо обробки інформації, які наявні у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Інтерполу, чітко регулюють питання моменту оголошення особи у міжнародний розшук у випадках, які зазначено вище. Зокрема, ст.77 Правил Інтерполу передбачає, що отримання запитів від Національних бюро Інтерполу та прийняття їх до розгляду не означає автоматичну видачу картки щодо конкретної особи, а відомості про прийняття запитів до розгляду не можна плутати з реальним оголошенням особи у розшук.

Аналізуючи матеріали клопотання слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення в передбаченому законом порядку не доведено, що ОСОБА_6 було оголошено у міжнародний розшук.

Зокрема, з матеріалів долучених до клопотання вбачається, що постанову слідчого про оголошення у міжнародний розшук від 04.05.2026 року не було звернуто виконання.

Відомості про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук всупереч постанові слідчого від 04.05.2026 року не внесено до ЄРДР.

Крім того звертаючись до слідчого судді з вказаним клопотанням, сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний не реагує на виклики органу досудового розслідування та ухиляється від явки для здійснення процесуальних дій, проте під час розгляду вказаного клопотання, таке не підтверджено, відсутні відомості про те, що підозрюваний у належний спосіб повідомлений слідчим про час та місце проведення певої слідчої/процесуальної дії, перебуває за межами України, й після перетину ним кордону 19.04.2022 року, адже довідку Державної прикордонної служби України матеріали клопотання не містить, лише інформацію, відображену за відомостями сектору кримінального аналізу Дарницького УП ГУ НП у м.Києві від 30.04.2026 року, яка не підписана уповноваженою на те особою, тобто не містить ознак офіційного документу, про те, що підозрюваний 19.04.2022 перетнув державний кордон України (а.с.18-19), те, чи повернувся до України, відомостей не містить.

Слідчий суддя вважає, що вказана інформаційна довідка сектору кримінального аналізу Дарницького УП ГУ НП у м.Києві, яка не підписана уповноваженою на те особою, не містить ознак офіційного документу, не має замінювати собою актуальну й офіційну інформацію Державної прикордонної служби України про можливий перетин кордону ОСОБА_6 .

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення в передбаченому законом порядку не доведено обставини, передбачені ч.6 ст.193 КПК України, й клопотання подано без підтвердження про повноваження слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 у такому кримільному провадженні, в наслідок чого у задоволенні клопотання, слід відмовити.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

На підстааві вищевикладеного, керуючись ст.ст.183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні слічого СВ Дарницького УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100020004232 від 14.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: