ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138852672

Озвучення тимчасово недоступне

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

10 серпня 2026 року м. Харків Справа № 913/374/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Демідової П.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.1679 Л) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.07.2026 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі №913/374/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ,

до першого відповідача Селянського фермерського господарства «Моноліт», м. Сватове Луганської області,

до другого відповідача ОСОБА_1 , м. Сватове Луганської області,

про стягнення 1 607607 грн 17 коп.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Луганської області (суддя І.Голенко) ухвалою від 30.07.2026 (повне судове рішення складено та підписано 03.08.2026) заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню від 10.03.2025 б/н залишив без задоволення.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить:

1) ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.07.2026 у справі № 913/374/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким:

- наказ Господарського суду Луганської області від 16.01.2025 у справі № 913/374/24, за яким стягувачем вказано Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", а Боржником ОСОБА_1 , щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 1 160 092,76 грн та за процентами за користування кредитом у сумі 161 147,65 грн, визнати таким, що не підлягає виконанню повністю;

- наказ Господарського суду Луганської області від 16.01.2025 у справі № 913/374/24, за яким стягувачем вказано Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", а Боржником ОСОБА_1 , щодо стягнення судового збору у сумі 7 927,43 грн, визнати таким, що не підлягає виконанню повністю;

2) змінити розподіл судових витрат, які понесені в суді першої інстанції, в розмірі 12 681,68 грн та стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” визначено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 гривень.

За подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.8 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”).

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи зазначене, за подання до суду апеляційної інстанції означеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції заявник має сплатити судовий збір в розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн*0,8).

Проте, заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з посиланням на те, що в силу положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання апеляційної скарги не передбачена, що, на його думку підтверджується позицією, викладеною у абзаці першому п. 2 та в абзацах третьому, четвертому п.6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 2-р/2026 від 10.03.2026.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік об`єктів за які не справляється судовий збір. Так, судовий збір не справляється за подання: 1) заяви про перегляд Верховним Судом судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом; 2) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення; 3) заяви про поворот виконання судового рішення; 4) заяви про винесення додаткового судового рішення; 5) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою; 6) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням; 7) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; 8) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 9) заяви про обов`язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 10) заяви про видачу обмежувального припису; 11) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду; 12) заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб; 13) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах; 14) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 15) позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 16) позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України; 17) позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії; 18) позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях; 19) апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Конституційний Суд України рішенням № 2-р/2026 від 10.03.2026 частину 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в тім, що вона уможливлює справляння судового збору "за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду", постановлені в порядку статей 382, 383 КАС України. У даному рішенні Конституційний Суд України дійшов чіткого та однозначного висновку про те, що частина друга статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 ЗУ "Про судовий збір" є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 1291 Конституції України в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору "за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду", постановлені в порядку статей 382, 383 КАС України.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, яка міститься в розділі ІV "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах", унормовано порядок подання заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, а статтею 383 КАС України - заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень. Стаття 382 КАС України відповідає статті 3451 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Конституційний Суд України у своєму рішенні у жодній формі не дійшов висновку про те, що частина друга статті 3, підпункт 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 1291 Конституції України в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду, постановлені в порядку будь яких інших статей КАС України та статей ГПК України.

Отже, виключний перелік об`єктів за подачу до суду яких судовий збір не справляється, визначений у положеннях ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" в кількості дев`ятнадцяти пунктів, що був також де-юре доповнений Конституційним Судом України в аспекті звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду, постановлені в порядку статей 382, 383 саме КАС України.

Крім того, в межах справи №913/374/24 оскаржується ухвала суду, якою відмовлено у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню, яка не є за своїм правовим змістом заявою про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та не підпадає ані під регулювання статті 3451 ГПК України ані під регулювання статей 382, 383 КАС України, на які посилається заявник.

Враховуючи зазначене, скаржник мав сплатити суму судового збору в розмірі 2662,40 гривень за подання даної апеляційної скарги, проте всупереч викладеному матеріали апеляційної скарги не містять доказів сплати судового збору, що свідчить про не дотримання заявником вимог п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якої зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.1679 Л) - залишити без руху.

2.Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та у розмірі 2662,40 грн.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя П.В. Демідова