ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №489/10001/25
Провадження №1-кп/477/505/26
УХВАЛА
23 липня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150040002934 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – ОСОБА_4 ,
обвинуваченого – ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого – ОСОБА_6 ,
представника потерпілого – адвоката ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор висловила думку про призначення справи до судового розгляду. Обвинувачений, його захисник, потерпілий та представник потерпілого погодились з думкою прокурора.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вітовському районному суду Миколаївської області на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду від 20 травня 2026 року.
Керуючись ст. ст.314-316 КПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вітовського районного суду Миколаївської області (м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77) на 03 серпня 2026 року об 11.30 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Ухвала № 138658604
ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №489/10001/25
Провадження №1-кп/477/505/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотаня прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150040002934 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – ОСОБА_4 ,
обвинуваченого – ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого – ОСОБА_6 ,
представника потерпілого – адвоката ОСОБА_7 ,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлене письмове клопотання про арешт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та садовий будиночок, який розташований на земельній ділянці № 39, шляхом заборони відчужувати та розпоряджатись вказаним майном.
В обгрунтування клопотання зазначала, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи заволодіти чужим майном, шляхом обману та введення в оману органу місцевого самоврядування та посадових осіб КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», протиправного заволодів земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні іншої особи.
Так, 13.05.2017 ОСОБА_8 , на підставі рішення зборів правління СВТ «Зоря» прийнята у члени садівничого товариства та отримала у користування земельну ділянку № 39 площею 0.0619 га, на якій розташований садовий будинок загальною площею 47,2 кв.м, та останній 18.10.2018, рішенням К11 «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 42/76 ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі Миколаївською міською радою у власність зазначеної земельної ділянки № НОМЕР_1 у СВТ «Зоря».
Разом із тим, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він не є членом СВТ «Зоря» (про що свідчить протокол загальних зборів №27 від 14.05.2016, яким йому було відмовлено у прийнятті до членів товариства), не є власником або користувачем земельної ділянки № 39 площею 0,0619 га, на якій розташований садовий будинок загальною площею 47,2 кв.м, отримав рішення Миколаївської міської ради від 09.04.2019 №51/108 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину по Інгульському району», відповідно до якого йому у власність була передана земельна ділянка №39 площею 0,0619 га, у складі СВТ «Зоря» із кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, яка відноситься до території садівничих товариств та рекреаційної зони, на якій розташований садовий будинок загальною площею 47,2 кв.м. та в подальшому, шляхом подання недостовірних відомостей до КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», а саме заяви від 14.05.2019 про використання при виготовленні технічної документації архівних даних у зв`язку із неможливістю здійснення фактичного виходу на місце через проведення досудового розслідування щодо шахрайських дій відносно даного об`єкту нерухомості, тим самим ввівши в оману посадових осіб вказаної установи, отримав проект землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки № 39, на якій розташований садовий будинок загальною площею 47,2 кв.м, у СВТ «Зоря».
На підставі отриманих дозвільних документів, здійснив державну реєстрацію права власності, заволодівши зазначеними об`єктами нерухомості та розпорядився отриманим шляхом шахрайства майном, здійснивши його відчуження за договором дарування.
Внаслідок дій ОСОБА_3 , ОСОБА_8 була позбавлена права отримати у власність зазначений садовий будинок та земельну ділянку, за які вона сплатила грошові кошти і якими вона користувалася, що стало наслідком спричинення їй матеріальної шкоди у сумі 466 714 гривень.
Крім того, в провадженні СВ Миколаївського районного управління поліції перебуває кримінальне провадження № 42026152010000029 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 19.12.2021 у денний час доби, невстановлені особи грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме: закидали домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , піротехнічними виробами та пошкодили майно.
Посилаючись на п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, щодо арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, а також можливості в подальшому відшкодувати шкоду потерпілій стороні, просила накласти арешт на вищезазначене майно, метою якого є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В підготовчому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Потерпілий та його представник клопотання підтримали, зазначивши, що підозрюють обвинуваченого у змові з іншою особою, яка, в свою чергу, підшукує третіх осіб для псування майна потерпілих, про що внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42026152010000029 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, про що зазначено у клопотанні прокурора.
Обвинувачений та його захисник проти клопотання заперечували, зазначивши про наявність рішення суду про виселення потерпілих з зазначеного будинку в СВТ «Зоря», відсутності у потерпілих права власності на земельну ділянку та будинок, а також адвокат зазначила, що подібне клопотання вже заявлялось під час досудового розслідування та ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва у задоволенні клопотання про накладення арешту відмовлено. Також зазначила про те, що обвинувачений не має жодного відношення до кримінального провадження № 42026152010000029 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Прокурор на питання суду додатково пояснила, що на час передачі ОСОБА_9 у користування земельної ділянки у СВТ «Зоря», право власності розташованого на ній будинку оформлено не було.
Вислухавши думки учасників судового провадження, розглянувши клопотання та долучені матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з клопотання, прокурор в своєму клопотанні просить накласти арешт на майно на підставі п.п. 1, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою забезпечення збереження речових доказів, а також можливості в подальшому відшкодувати шкоду потерпілій стороні.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, якщо майно має значення речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, доказів того, що земельна ділянка АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, а також розташований на ній будиночок є речовими доказами у справі, зокрема- постанову про визнання речовими доказами, прокурором не надано.
Щодо накладення арешту на майно з метою можливості в подальшому здійснити відшкодування шкоди потерпілій стороні, суд зазначає, що, як слідує з копії ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2025 року, з клопотанням про накладення арешту на майно з аналогічних підстав прокурор звертався до слідчого судді під час проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання було відмовлено.
Отже, зазначеним підставам вже було надано відповідну правову оцінку.
Щодо наявності іншого кримінального провадження, суд зазначає, що відповідно до витягу з ЄРДР від 01.04.2026 року, до ЄРДР внесені відомості за ч.2 ст. 264 за фактом пошкодження 19 грудня 2021 року піротехнічними засобами домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , отже події, про які внесені відомості до ЄРДР 01.04.2026 року, відбулись 19 грудня 2021 року та стосуються іншого нерухомого майна, яке є відмінним від майна, зазначеного у клопотанні прокурора, на яке останній просить накласти арешт.
Також відсутні дані щодо наявності інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст ухвали складений 31 липня 2026 року у зв`язку з виконанням обов`язків слідчого судді та постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів, що впливає на ефективність використання робочого часу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 131-132, 170-173, 315 Кримінального процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1