Єдиний унікальний номер 205/8178/25
Номер провадження 1-кс/205/3398/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.07.2026 м.Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новокодацького районного суду міста Дніпра заяву захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 ,
В С Т А Н О В И В:
У заяві про відвід захисник зазначає, що в провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041030002959 від 26.08.2024 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 136 КК України.
З 16.03.2026 по 20.03.2026 захисник ОСОБА_3 перебувала на лікарняному у зв`язку з хворобою, що підтверджується листком про непрацездатність, у зв`язку з чим 18.03.2026 нею направлено до суду клопотання про відкладення на іншу дату судового засідання, призначеного на 11 годину 00 хвилин 19.03.2026, через неможливість брати участь в судовому розгляді за станом здоров`я, та на підтвердження цього був долучений відповідний листок про непрацездатність.
В судовому засіданні 19.03.2026 суд поставив на обговорення питання щодо вказаного клопотання про відкладення судового засідання; обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження судового розгляду за відсутності захисника ОСОБА_3 , оскільки вважав, що для ефективного захисту йому необхідно скористатися правовою допомогою обох захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , з якими у нього укладений договір на правничу допомогу, тому просив відкласти судове засідання на іншу дату. Захисник ОСОБА_7 також наполягав на відкладенні судового засідання та неможливості проводити судовий розгляд за відсутності іншого захисника. Проте суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, проігнорував подане захисником ОСОБА_3 клопотання та всупереч позиції сторони захисту продовжив судовий розгляд за її відсутності, в ході якого досліджував письмові докази у кримінальному провадженні, чим позбавив захисника ОСОБА_3 можливості брати участь в судовому на розгляді та реалізації своїх повноважень з метою забезпечення права ефективний захист. Вважає, що за таких обставин суд грубо порушив право обвинуваченого на захист. У своїх доводах посилається на практику Верховного суду, викладену у постановах від 19 жовтня 2022 року (справа № 683/1808/20), від 03 червня 2024 року (справа №317/2508/20). Враховуючи викладене, у сторони захисту виникли обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та неупередженості головуючого судді ОСОБА_6 . До клопотання захисник долучила журнал судових засідань у справі №205/8178/25 від 19.03.2026.
Суддя ОСОБА_6 , якому заявлено відвід, в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Враховуючи, що клопотань на адресу суду про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися до зали судового засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримала доводи, викладені у своїй заяві, та просила її задовольнити. Також пояснила, що на теперішній час строк договору між обвинуваченим та захисником ОСОБА_7 закінчився, та раніше з ним було узгоджено, що 19.03.2026 він востаннє бере участь у цьому судовому розгляді.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заяви про відвід, та зазначив, що судом дотримано право на захист обвинуваченого в судовому засіданні 19.03.2026 та проведено розгляд за участю його захисника ОСОБА_7 . Також зазначив, що суддя ОСОБА_6 чотири рази відкладав судові засідання через перебування захисника ОСОБА_3 у відпустці, та таке рішення про проведення судового розгляду 19.03.2026 попри перебування другого захисника на лікарняному було прийнято судом у зв`язку із великим обсягом матеріалів провадження, які необхідно було досліджувати, та тим, що спливають строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_3 не заперечувала факт відкладення чотирьох судових засідань судом через її перебування у відпустці.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтями 75, 76 КПК України встановлено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи. Сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
У своїй заяві захисник посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Дослідивши викладені в заяві обставини, заслухавши заявника – захисника ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4 , суд встановив, що у судді Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_6 перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 136 КК України, у кримінальному провадженні №12024041030002959 (справа №205/8178/25).
Під час судового розгляду у вказаному провадженні в судовому засіданні 19.03.2026 суддею ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про відкладення судового засідання у зв`язку із її хворобою, та продовжено судовий розгляд за участю обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 . Вказані обставини підтверджуються дослідженим в судовому засіданні журналом судового засідання №6106197 від 19.03.2026.
Аналізуючи зазначені у заяві доводи захисника ОСОБА_3 , суд зазначає про таке.
Верховний Суд у постанові від 17.07.2020 у справі №826/11409/17 звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
В ухвалі Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 380/2696/21 викладено аналогічну позицію.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зауважує, що доводи заявника щодо упередженості судді ОСОБА_6 зводяться до суб`єктивної оцінки прийнятого суддею рішення щодо проведення судового розгляду за її відсутності, що само по собі не може вказувати на упередженість та заінтересованість судді у результатах розгляду справи. Проте суд зауважує на те, що заявником не надано доказів поведінки судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, тобто особистої зацікавленості у певному конкретному результаті вирішення справи, що розглядається.
Суд також бере до уваги пояснення прокурора та захисника про відкладення суддею ОСОБА_6 чотирьох судових засідань через перебування захисника у відпустці, що в сукупності із встановленими судом обставинами в судовому засіданні свідчить про безстороннє ставлення судді ОСОБА_6 до сторони захисту та сторони обвинувачення та спростовує доводи, викладені у заяві про відвід.
Отже, суд вважає, що лише незгода захисника із процесуальними діями та рішеннями судді, висловлена у заяві про відвід, не може бути підставою для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи неупередженості судді.
При вирішенні заяви про відвід суд не вдається до оцінки процесуальних рішень судді, оскільки такі дії перебувають поза межами його повноважень та є прерогативою суду вищої інстанції.
Зважаючи на те, що заявником не доведено факту вчинення суддею ОСОБА_6 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися у його неупередженості, та можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справі №205/8178/25, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про його відвід.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 82, 371, 372 Кримінального процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
У задоволені заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 136 КК України, у кримінальному провадженні №12024041030002959 (справа №205/8178/25) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1