Справа №705/4770/18
1-кп/705/98/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
цивільного відповідача ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
представника цивільного відповідача ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250000000233 від 28.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває вище зазначене кримінальне провадження.
14.07.2026 на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 30 днів, строк якого відраховано з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 13.07.2026, без визначення розміру застави, з триманням обвинуваченого в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор». Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 11.08.2026 (включно).
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 11.08.2026, прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні зазначено, що ризики, які стали підставою для застосування зазначеного запобіжного заходу під час досудового розслідування, не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на зазначене сторона обвинувачення вважає, що жоден із м`якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 діб без права внесення застави.
Представник потерпілого ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити. Зазначила, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин, знаходився у розшуку, шкоду потерпілим не відшкодував, не розкаявся у вчиненому.
Цивільний відповідач ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_9 у вирішенні клопотання прокурора поклалися на думку суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого. Зазначила, що ризики, наведені прокурором, не доведені. Зокрема, зі слів обвинуваченого, він не з`являвся до суду, бо жодної судової повістки не отримував, а коли був призваний до ЗСУ, то повідомляв суд про те, що служить. Крім того, не зрозумілі причини, чому лише наразі вирішується питання про запобіжний захід, з урахуванням того, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді суду.
Вислухавши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника, обвинуваченого та інших учасників справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч.ч. 1 – 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу . За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 30 днів, строк якого відраховано з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 13.07.2026, без визначення розміру застави, з триманням обвинуваченого в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор». Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 11.08.2026 (включно).
При обранні запобіжного заходу обвинуваченому судом, зокрема, установлено, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово до суду за викликом не з`являвся, судом неодноразово було застосовано відносно нього примусові приводи, він оголошувався у розшук та після розшуку та письмового зобов`язання з`явитися до суду, за викликом до суду не з`являвся. При цьому обвинуваченому було достеменно відомо, що у провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 286 КК України. Також судом установлено, що 10.07.2026 ОСОБА_6 засуджений вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. За результатами розгляду питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд дійшов висновку про безсумнівність існування стосовно обвинуваченого ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.
До закінчення дії попередньої ухвали суду про тримання під вартою обвинуваченого судовий розгляд не може бути завершений з об`єктивних причин, оскільки 27.07.2026 проводиться лише підготовче судове засідання.
Водночас суд вважає, що на даний час сторона обвинувачення належним чином обґрунтувала наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність обставин, які вказують, що заявлені ризики не зменшились.
При цьому суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При цьому суд ураховує, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд також бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Відтак, зважаючи на характер і тяжкість передбачуваного злочину, покарання, яке може бути призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя обвинуваченого, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 є виправданим, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, чи підстав, які б могли зумовити зміну обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, стороною захисту не надано, відтак і не здобуто судом на даному етапі судового розгляду.
Тому суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали, з триманням обвинуваченого в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 24 вересня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим – протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити (направити) прокурору, обвинуваченому, захиснику – до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» – для виконання.
Суддя ОСОБА_1