УХВАЛА
27 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/2402/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Бенедисюка І.М та Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (далі - Товариство)
на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026
за позовом Товариства
до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області
про стягнення 2 000 254, 56 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство 03.07.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 (повний текст складено 29.06.2026) у цій справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права, зокрема, частини четвертої статті 879, статті 882 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, про які скаржник зазначає у касаційній скарзі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Булгакова І.В. - головуюча суддя, Бенедисюк І.М. та Власов Ю.Л.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги Суд, враховуючи, що скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі.
Разом з тим до касаційної скарги Товариство додало заяву про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 01.06.2026 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, яка мотивована, зокрема, таким:
- виконання оскаржуваної постанови може спричинити примусове стягнення значної суми коштів та блокування господарської діяльності підприємства; завдання істотних майнових збитків; необхідність вчинення дій, повернення яких у подальшому буде неможливим або суттєво ускладненим, адже фінансування робіт по об`єкту «капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам`янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе- /М-14/ відбувалося за бюджетною програмою згідно з договором від 12.10.2021 № 222-21, яка наразі не фінансується, а також призвести до унеможливлення виконання взятих на себе договірних зобов`язань, виплати заробітної плати понад 3,7 тисячам працівників, сплати податків та виконання робіт, що мають критичне значення для забезпечення обороноздатності та функціонування критичної інфраструктури держави в умовах воєнного стану;
- Міністерством енергетики України, як центральним органом виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі, згідно з наказом від 12 березня 2026 року № 124 визначено підприємством паливно-енергетичного комплексу, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- станом на сьогодні Товариство є найбільшою національною компанією у сфері дорожнього та інфраструктурного будівництва України та протягом багатьох років залишається лідером галузі. Товариство здійснює діяльність у більшості регіонів України, реалізує масштабні інфраструктурні проєкти державного значення, зокрема будівництво швидкісних автомагістралей, транспортних розв`язок, мостів, а також в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, Товариство виконує критично важливі роботи оборонного та стратегічного значення, зокрема здійснює будівництво фортифікаційних споруд, захисних споруд для енергетичних об`єктів, гідротехнічних та оборонних комплексів, аеродромної інфраструктури, забезпечує ремонт та утримання прифронтових автомобільних доріг, а також бере участь у захисті об`єктів енергетичної інфраструктури, у тому числі Дніпровської та Київської ГЕС, від ракетних ударів.
Розглянувши подану заяву скаржника, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Однак сама лише незгода скаржника із судовим рішенням та його посилання на потенційну можливість настання для нього негативних наслідків без надання відповідних доказів, які підтверджували б необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, а право скаржника на касаційне оскарження судового рішення саме по собі також не може бути причиною зупинення виконання (дії) рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Водночас Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що таке судове рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним.
Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення, з огляду на необхідність забезпечення балансу прав та інтересів сторін на стадії касаційного провадження з урахуванням наданих скаржником доказів та наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 зі справи № 908/2402/22.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 17 вересня 2026 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 20 серпня 2026 року.
4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 зі справи № 908/2402/22 відмовити.
5. Витребувати матеріали справи №908/2402/22 Господарського Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області про стягнення 2 000 254, 56 грн.
6. Копію ухвали надіслати Господарському суду Запорізької області та Центральному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов