ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138417471

Озвучення тимчасово недоступне

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5176/26

Номер провадження 1-кп/711/426/26

УХВАЛА

21 липня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі :

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026250310000062 від 07.01.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України.

В ході судового розгляду справи прокурор ОСОБА_3 подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб. Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2026 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено обов?язки, передбачені ст. 194 КПК України. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, але на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати та не зменшилися, оскільки є достатні підстави вважати, що обвинувачений може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 3) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення. Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду з підстав тяжкості покарання, що загрожує, що також узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі, у зв?язку з чим, усвідомлюючи тягар кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та невідворотність покарання, що може спонукати ОСОБА_5 до зміни місця проживання. На підтвердження цього ризику свідчить й те, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв?язків за місцем проживання, так як усі родичі і сім?я останнього перебувають за кордоном, а сам ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи з дитинства по зору, відповідно до чого може мати можливість перетнути державний кордон України; 2) зважаючи на те, що судом здійснюватиметься дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, має місце ризик перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування судового розгляду; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_5 , повторно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 301-1 КК України, не дивлячись на наявну судимість за тотожний злочин, що може спонукати останнього, до вчинення іншого кримінального правопорушення. Також при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме покаранні у вигляді позбавлення волі строком до шести років; відсутність міцних соціальних зв?язків в місці його постійного проживання; наявність судимості в обвинуваченого; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м?яких запобіжних заходів, які б запобігли зазначеним у клопотанні ризикам та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, таких як: 1) особисте зобов?язання - оскільки він є найбільш м?яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв?язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних У клопотанні ризиків; 2) особиста порука – оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також те, що клопотань від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , покладених на нього обов?язків, не надходило.

Крім того прокурор звертала увагу суду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на експертів та спеціалістів, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м?яких запобіжних заходів, існує достатньо реальних підстав для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 не заперечувала щодо можливості продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно її підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України «Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого».

За правилами ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно із ч. 2 ст.181 КК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

В обґрунтування необхідності продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор в судовому засіданні посилалася на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд приходить до висновку, що прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Суд вважає за необхідне зауважити, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із покладеними на обвинуваченого додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених судом ризиків.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченогост.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне, задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суд в нічний час доби, а саме з 22 години до 6 години наступного дня, строком на 2 (два) місяці, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є достатні підстави спрогнозувати можливу негативну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 176-177,179, 314-316, 331, 334, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2026 року строком на 60 діб, тобто до 19 вересня 2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;

- не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суд в нічний час доби, а саме з 22 години до 6 години наступного дня;

- утриматися від відвідування інтернет сайтів у всесвітній мережі Інтернет.

Під час дії військового стану в Україні дозволити ОСОБА_5 після сигналу "Повітряна тривога" залишати місце проживання для перебування в укритті, а після сигналу " Відбій повітряної тривоги " повертатись протягом 20 хв. до місця свого проживання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 10 год. 00 хв. 22 липня 2026 року в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Суддя:

ОСОБА_1