ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
"15" липня 2026 р. Справа № 910/5079/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Горбасенка П.В.
суддів: Мальченко А.О.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (повний текст складено 26.12.2023)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 (повний текст підписано 03.02.2025) у справі № 910/5079/23 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_6
6. ОСОБА_7
7. ОСОБА_8
про розірвання договору, повернення земельної ділянки та приведення її у придатний стан
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 15.07.2026
УСТАНОВИВ:
Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (далі - ТОВ «Будпромальянс» / відповідач), про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_5 в Оболонському районі міста Києва, площею 4, 0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Будпромальянс», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479;
- зобов`язання ТОВ «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4, 0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), розташовану на АДРЕСА_1 , привівши її у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за вказаною адресою.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, а саме строків завершення реконструкції бази відпочинку, невиконання вимог щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, непроведення державної екологічної експертизи проєктної документації, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, наявні правові підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва.
Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Господарський суд міста Києва рішенням від 03.10.2023 у справі № 910/5079/23 у позові відмовив повністю.
Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що прокурор не довів порушення відповідачем умов договору оренди спірної земельної ділянки № 2938 від 22.10.2007, дія якого поновлена договором від 26.11.2018, зокрема, використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснення самочинного будівництва на спірній ділянці. Вказаних висновків місцевий суд дійшов, зокрема, з урахуванням складеного на замовлення відповідача висновку судового експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи № 14/11-23 від 23.06.2023.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор 11.01.2024 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив означене рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.12.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5079/23 задовольнив, постановив:
- рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5079/23 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову;
- розірвати укладений між Київською міською радою та ТОВ «Будпромальянс» договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479;
- зобов`язати ТОВ «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4, 0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на АДРЕСА_1 , привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 4, 0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003);
- стягнути з ТОВ «Будпромальянс» на користь Київської міської прокуратури 5 368, 00 грн судового збору за подання позовної заяви, 12 552, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд встановив, що:
- орендарем ТОВ «Будпромальянс» порушено свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки № 2938 від 22.10.2007 в частині своєчасної реконструкції об`єкта та використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що відповідно до умов договору є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки відповідно до умов договору та положень ст. 34 Закону України «Про оренду землі» з приведенням її у придатний для подальшого використання стан;
- ТОВ «Будпромальянс» розпочав будівельні роботи без отримання відповідного позитивного висновку державної екологічної експертизи, при цьому, не виконавши вимог листа Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/503 від 15.02.2006, що є також одним з фактів порушення виконання відповідачем істотних умов договору, а саме пункту 8.4, наслідком чого є розірвання договору.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, 10.02.2025 ТОВ «Будпромальянс» та 19.02.2025 ОСОБА_2 звернулись до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду із скаргою у якій просили, зокрема, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 та залишити у силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023.
Касаційний господарський суд у складі Верховного суду постановою від 29.04.2025 касаційні скарги залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 без змін.
Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки апеляційного суду про здійснення відповідачем нового будівництва котеджного містечка на земельній ділянці рекреаційного призначення всупереч передбаченої умовами договору оренди землі реконструкції бази відпочинку та не у відповідності із дозвільною документацією на будівництво, а також про використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, що у відповідності до положень чинного законодавства та умов договору є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
28.05.2025 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 / скаржник), як особа, яка не брала участі у справі, подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024, оскільки вважала, що постановою апеляційного суду вирішено питання про її права, інтереси й обов`язки, та просила постанови апеляційного та касаційного судів скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Касаційний господарський суд у складі Верховного суду ухвалою від 30.07.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Закриваючи касаційне провадження, Верховний Суд зазначив, що:
- оскаржуваними судовими рішеннями питання про права, інтереси й обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося, адже відсутній матеріально-правовий зв`язок між прийнятими у цій справі судовими рішеннями та ОСОБА_1, яка не була учасником спірних правовідносин у суді першої інстанції, позовні вимоги до якої не заявлялися та обов`язку у якої повернути земельну ділянку Київській міській раді, привівши її у придатний для подальшого використання за цільовим призначенням стан шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва, судовими рішеннями не встановлено;
- ОСОБА_1 не зверталася до судів першої та апеляційної інстанцій із відповідною заявою про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, попри її твердження про статус інвестора. У той же час із матеріалів справи вбачається, що Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.07.2023 залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача інших інвесторів об`єктів незавершеного будівництва у складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_3, корп. 1, м. Київ, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, на підставі поданих цими особами та відповідачем заяв.
18.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23;
- змінити рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5079/23 шляхом доповнення його мотивувальної частини наступним: «Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України майнові права належать до об`єктів цивільних прав.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги (ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц).
Отже, інвестор будівництва наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на їх захист.».
Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про закриття провадження у справі № 910/5079/23 задовольнив, рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 скасував та закрив провадження у справі № 910/5079/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а повинен вирішуватися у порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції свою постанову також мотивував тим, що оскаржуваними рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 права, інтереси й (або) обов`язки ОСОБА_1 не порушено, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги вказаної особи.
При цьому апеляційний суд вказав, що у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні й підстави для задоволення клопотання прокурора про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
Не погоджуючись з прийнятою постановою, прокурор 06.01.2026 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду з касаційною скаргою, згідно змісту якої просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 та направити справу № 910/5079/23 до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
Касаційний господарський суд у складі Верховного суду постановою від 08.04.2026 у цій справі, касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнив, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 скасував, а справу № 910/5079/23 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний суд відправляючи на новий розгляд справу № 910/5079/23 наголосив, що суд апеляційної інстанції:
- встановивши відсутність порушення прав скаржника (не залученої до участі у справі особи), в силу імперативних вимог ст. 264 ГПК України мав закрити апеляційне провадження за скаргою цієї особи. Натомість апеляційний суд здійснив апеляційний перегляд справи та прийняв рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що не відповідає приписам господарського процесуального законодавства та практиці його застосування;
- ігноруючи висновки Верховного Суду у цій же справі, скасував рішення, легітимність яких вже була підтверджена касаційним судом, що призвело до нівелювання принципу обов`язковості судових рішень;
- помилково не застосував наслідків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, та вийшов за межі своїх повноважень, здійснивши перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за скаргою неналежного суб`єкта оскарження.
30.04.2026 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду супровідним листом № 31-11/910/5079/23/226/2026 від 24.04.2026 надіслав матеріали справи № 910/5079/23 до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Мальченко А.О., Кравчука Г.А.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.05.2026 у цій справі, зокрема, прийняв до провадження головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Мальченко А.О., Кравчука Г.А. означену апеляційну скаргу ОСОБА_1 та призначив її до розгляду на 08.06.2026.
В подальшому суд апеляційної інстанції ухвалами суду визначав інші дати засідань, зокрема, 25.06.2026 та 15.07.2026.
В судове засідання 15.07.2026 представники третіх осіб 2 - 7 не з`явились, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників третіх осіб 2 - 7 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В означеному судовому засіданні головуючим суддею виносилась на обговорення подана 03.07.2026 заява ОСОБА_1 про залучення у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, згідно змісту якої остання просить залучити її до участі у справі № 910/5079/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
В обґрунтування означеної заяви зазначає, що ОСОБА_1 є:
- особою, яка не брала участі у справі № 910/5079/23, водночас судові рішення у цій справі безпосередньо впливають на її права та законні інтереси, як власника майна, розташованого на земельній ділянці, що є предметом спору;
- єдиним власником будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, корп. 1 та розташована на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:036:0003.
Разом з тим, 13.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду, через підсистему «Електронний суд», надійшло заперечення прокурора на заяву ОСОБА_1 про залучення, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, за змістом яких останній зазначає, що посилання означеної особи на укладення договору купівлі-продажу майнових прав, предметом якого є права на будівлю в структурі об`єкта «Реконструкція бази відпочинку та благоустрій скверу на АДРЕСА_1 (колишня назва - АДРЕСА_1), АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва» не свідчить про порушення її прав інвестора при розгляді справи № 910/5079/23, оскільки предметом спору у даній справі є правовідносини виключно щодо користування земельною ділянкою комунальної власності між Київською міською радою та ТОВ «Будпромальянс», а не за вказаним договором купівлі-продажу майнових прав.
Таким чином за твердженням прокурора такий договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Будпромальянс» не був, не є, та не може бути предметом дослідження у даній справі, у зв`язку з чим просить вказану заяву залишити без задоволення та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі на підставі п. 1 ч. 3 ст. 264 ГПК України.
Колегія суддів розглянувши означену заяву, заслухавши пояснення присутніх представників скаржника, відповідача та третьої особи 1, заперечення прокурора та представника позивача, дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з наступних підстав.
Ч. 1, 2 ст. 50, п. 1 ч. 1 ст. 267 ГПК України передбачено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вказані норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 914/2444/23, від 12.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 27.02.2019 у справі № 910/21894/16, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Тобто, вирішальним для відкриття апеляційного провадження та перегляду справи за скаргою такої особи є наявність безпосереднього правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням та правами скаржника. Судове рішення має безпосередньо впливати на права, інтерес та обов`язки такої особи.
Як випливає з матеріалів справи та зазначено вище, предметом позову у справі № 910/5079/23 є припинення ТОВ «Будпромальянс» права користування земельною ділянкою площею 4, 0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на АДРЕСА_5 в Оболонському районі міста Києва, а також зобов`язання ТОВ «Будпромальянс» повернути означену земельну ділянку Київській міській раді привівши її у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за вказаною адресою.
Тобто спір у цій справі виник у зв`язку із порушенням ТОВ «Будпромальянс» умов використання спірної земельної ділянки, яка надавалась в оренду для реконструкції, експлуатації та обслуговування існуючого об`єкта бази відпочинку на АДРЕСА_1 та для благоустрою скверу на АДРЕСА_6 в Оболонському районі м. Києва (землі рекреаційного призначення), однак фактично використовується відповідачем для будівництва котеджного містечка, тобто не за цільовим призначенням, що відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування спірною земельною ділянкою.
З рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5079/23 випливає, що суд першої інстанції досліджував правовідносини, які виникли між землекористувачем - ТОВ «Будпромальянс» та власником земельних ділянок - Київською міською радою, зокрема, на предмет порушення відповідачем умов використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Водночас в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що скаржник - ОСОБА_1 є стороною спірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою, яка є предметом спору у справі № 910/5079/23, у тому числі, що вона є її користувачем, а також, як випливає з матеріалів справи, жодні речові права саме на земельну ділянку за ОСОБА_1 не реєструвались.
Таким чином, Господарським судом міста Києва ухвалено рішення від 03.10.2023 про права, інтереси та обов`язки лише щодо сторін спірних правовідносин, а саме Київської міської ради та ТОВ «Будпромальянс».
Суд не заперечує, що права ОСОБА_1 як інвестора будівництва можуть / мають розглядатися як право на майно та підлягати захисту в суді.
Водночас ОСОБА_1, будучи інвестором, разом з апеляційною скаргою не було подано заяви про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Натомість, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залучення її до участі у справі в якості третьої особи вже на стадії розгляду апеляційної скарги, на якій апеляційний суд не може залучати особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Положеннями частини 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, своєчасне звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про залучення її до участі у справі в якості третьої особи залежало виключно від її волевиявлення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею відповідних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 не було залучено судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, колегія суддів не може дослідити інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Разом з тим, в мотивувальній та резолютивній частині відсутні будь-які посилання на права, інтереси чи обов`язки скаржника, у зв`язку з чим колегія суддів висновує, що судом не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1
А посилання ОСОБА_1 на наявність майнових прав на нежитлову будівлю корпус № « 1» черги № « 1» пускового комплексу № « 1» в структурі об`єкта «Реконструкція бази відпочинку та благоустрій скверу на АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 04012022-1 від 04.01.2022 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Будпромальянс», не свідчить про порушення прав скаржника при розгляді справи № 910/5079/23, оскільки, як уже зазначалось предметом спору у даній справі є правовідносини щодо користування земельною ділянкою комунальної власності між Київською міською радою та ТОВ «Будпромальянс», а не за вказаним договором купівлі-продажу майнових прав.
Крім зазначеного, як було наголошено вище, у цій справі апеляційний суд уже доходив висновку про те, що оскаржуваними судовими рішеннями права й інтереси ОСОБА_1 не порушено, зокрема зазначалось про відсутність матеріально-правовового зв`язку між прийнятими у цій справі судовими рішеннями та ОСОБА_1, яка не була учасником спірних правовідносин у суді першої інстанції, позовні вимоги до якої не заявлялись та обов`язку у якої повернути земельну ділянку Київській міській раді та привести її у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва, за судовими рішеннями не встановлено. Цей висновок також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 30.07.2025 у цій же справі.
Колегія суддів зауважує, що визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).
Задля остаточного вирішення спору і захисту порушеного права за результатами судового розгляду справи сторонами в судовому процесі мають бути саме сторони у спірних матеріальних правовідносинах, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у підпункті 9.18 постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22.
При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, наведена правова позиція щодо належного відповідача за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва. Велика Палата Верховного Суду у цій постанові вказала про те, що відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ці № 372/51/16-ц).
У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення щодо суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 було зауважено, що оскільки позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва пред`явлено прокурором до забудовника, а не до останніх набувачів об`єкта самочинного будівництва, які чинять позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, то в задоволенні вимоги позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва необхідно відмовити з огляду на її пред`явлення до неналежного відповідача.
В даному випадку, на думку суду, прийняте у цій справі судове рішення про розірвання договору оренди землі та зобов`язання ТОВ «Будпромальянс» знести самочинно збудовані об`єкти, не позбавляють ОСОБА_1, як власника одного з реконструйованих будинків (інвестора), права звернутися до суду із самостійним позовом, за необхідності, за захистом своїх прав, подавши при цьому всі необхідні докази.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів не вбачає обґрунтованих належним чином підстав для залучення скаржника в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі № 910/5079/23, самостійні вимоги ОСОБА_1 на предмет спору вбачаються з поданої ним апеляційної скарги, однак розгляду в межах даного судового спору не підлягають.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Так, враховуючи наведене вище, оскільки прийнятими по суті спору у цій справі судовими рішеннями питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про закриття провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Керуючись ст. 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23.
2. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.07.2026.
Головуючий суддя П.В. Горбасенко
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Кравчук