ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138355506

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 947/22011/26

Провадження № 1-кп/947/1031/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в м.Одесі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163480000103 від 01.02.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тбілісі, грузина, громадянина Грузії, маючого посвідку на постійне проживання в Україні, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6 ,

перекладач ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026163480000103 від 01.02.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що на даний час існують ризики передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти клопотання прокурора та подав до суду письмові заперечення, зазначивши, що ризики не існують та не мають свого підтвердження, його підзахисний не має наміру переховуватись від суду, впливати на свідків і потерпілу, а так як вказане кримінальне правопорушення було вчинене з необережності, тобто обвинувачений не мав умислу його вчиняти, то відповідно відсутні підстави вважати, що у останнього є намір вчинити будь-яке інше кримінальне правопорушення. Також адвокат зауважив, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, соціальні та сімейні зв`язки, з`являється на усі виклики, не вчиняє дій щодо ухилення, у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений. Тому захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а у разі якщо суд прийде до висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, просить суд обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або домашнього арешту у нічний час доби.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Потерпіла підтримала думку прокурора.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При розгляді клопотання прокурора, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Приймаючи до уваги те, що на теперішній час ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, враховуючи, що санкція ч.1 ст.119 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, а також те, що обвинувачений має законну можливість перетнути державний кордон України, так як є громадянином іншої держави, суд приходить до переконання що на даний час існує ризик у вигляді переховування від суду.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не розпочато, потерпіла та свідки безпосередньо судом не допитувались, суд приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на потерпілу та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, так як на розгляді в Овідіопольському районному суді Одеської області також перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу задля надання можливості реалізувати обвинуваченому своє право на працю та працевлаштуватись для фінансового забезпечення своєї родини, а саме дружини та дітей, які перебувають на його утриманні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та покладення на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України підлягає частковому задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, з огляду на серйозний характер вчиненого ним кримінального правопорушення, його тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, прокурор просить призначити справу до судового розгляду посилаючись на те, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підсудність визначена вірно, підстав для закриття провадження не має.

Потерпіла підтримала думку прокурора.

Обвинувачений та його захисник погодились з думкою прокурора.

Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, та судом проведено підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ст.ст.314, 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов`язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про направлення кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12026163480000103 від 01.02.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, до Одеського апеляційного суду для вирішення питання щодо об`єднання даного кримінального провадження з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.15 ч.5 ст.185, ч.3 ст.28 ч.5 ст.185 КК України, яке перебуває на розгляді в Овідіопольському районному суді Одеської області.

Своє клопотання адвокат обґрунтовує тим, що у кримінальних провадженнях, які перебувають на розгляді у Київському районному суді м.Одеси та в Овідіопольському районному суді Одеської області, обвинуваченим є одна особа, а саме ОСОБА_3 , тому адвокат вважає, що розгляд даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 доцільно також проводити в Овідіопольському районному суді Одеської області.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Прокурор та потерпіла залишили розгляд даного питання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового засідання дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню. Суд встановив наявність передбачених КПК України передумов щодо внесення відповідного подання до суду апеляційної інстанції, за вищенаведених підстав.

В силу ч.1 ст.32 КПК України, за загальним правилом, у разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а частина 2 ст.34 наведеного Кодексу встановлює, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Відповідно до ст.334 вказаного Кодексу, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Передача справи з одного суду до іншого для вирішення питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень діючим КПК України не врегульовано.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня винесення такого подання чи клопотання, про що постановляється ухвала.

Керуючись положеннями ч.6 ст.9, ч.1 ст.32, ч.2 ст.34 КПК України, враховуючи засади кримінального провадження, передбачені п.21 ч.1 ст.7 КПК України, а саме забезпечення розумності строків розгляду кримінального провадження, суд вважає за можливим задовольнити клопотання захисника.

Керуючись ст.7, ч.6 ст.9, ч.1 ст.32, ч.2 ст.34, ст.176-178, 181, 194, 314, 3141, 315, 316, 334, ст.ст.370-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на нього відповідних обов`язків – задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, зобов`язавши його не залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, у період часу з 21:00 години по 08:00 годину наступної доби, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: за першою вимогою прибувати до суду; утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Виконання ухвали суду та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на співробітників СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України визначити строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом два місяця, тобто до 20.09.2026 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити відповідній посадовій особі СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026163480000103 від 01.02.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, на 27.07.2026 року о 10 годині 00 хвилин.

Доручити органу пробації до 10.08.2026 року скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5 – задовольнити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026163480000103 від 01.02.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, направити до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про передачу даного кримінального провадження до Овідіопольського районного суду Одеської області для об`єднання з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.15 ч.5 ст.185, ч.3 ст.28 ч.5 ст.185 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1