ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138305898

Озвучення тимчасово недоступне

Справа №577/3388/23

Головуючий у суді у 1 інстанції - Буток

Номер провадження 11-кп/816/1103/26

Суддя-доповідач - ОСОБА\_1

Категорія - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

 

**УХВАЛА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ **

16 липня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА\_1 ,

суддів - ОСОБА\_2 , ОСОБА\_3 ,

з участю секретаря судового засідання -

ОСОБА\_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА\_5 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2026, якою до ОСОБА\_6 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку,

за участю сторін кримінального провадження:

захисників – ОСОБА\_5 , ОСОБА\_7 ,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру – ОСОБА\_6 ,

законного представника – ОСОБА\_8 ,

прокурора – ОСОБА\_9 ,

**у с т а н о в и л а:**

**_Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини._**__

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2026 задоволено клопотання прокурора та до ОСОБА\_6 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, - Дніпровської філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров\`я України» строком на 60 діб, до 22.08.2026 включно.

Судом визнано доведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, якому здатен запобігти та забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА\_6 запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку.

**_Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала._**__

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА\_5 звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2026, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА\_6 та передати його на піклування дружині – ОСОБА\_10 , з обов\`язковим лікарським наглядом.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на незаконність і необґрунтованість ухвали суду, яка ґрунтується на одному доказі - висновку експерта 2023 року, складеного три роки тому, без урахування більш пізніх медичних документів. За три роки психічний стан ОСОБА\_6 міг істотно змінитися. Судом порушено вимоги щодо повного та всебічного дослідження доказів. До вирішення питання по суті слідчий мав вжити заходів щодо призначення повторної (або додаткової) комісійної судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА\_6 станом на час судового розгляду.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, належними доказами не підтверджені, суд лише повторив доводи прокурора. Не доведено, що існують докази та факти відносно того, що ОСОБА\_6 буде вчиняти дії, які перераховані обвинуваченням, як ризики. Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА\_6 з 2023 до 2026 не застосовувався і це не вплинуло на хід розслідування.

Суд не встановив, чи існує реальна можливість передачі особи під нагляд родичів і чому вказаний запобіжний захід є недостатнім. При цьому дружина ОСОБА\_6 заявляє про передачу особи під нагляд родичів.

Вилучені під час обшуку у 2023 речі ніяким чином не підтверджують вину підозрюваного, слідством не встановлений склад злочинів за інкримінованими ОСОБА\_6 статтями КК України, що свідчить про фальсифікацію доказів по справі.

**_Позиції учасників судового провадження._**__

У судовому засіданні захисники ОСОБА\_5 та ОСОБА\_7 підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА\_6 підтримав апеляційну скаргу, вказував що ходив на суди, проживає з дружиною, якій просить його передати під нагляд.

Законний представник – ОСОБА\_8 при вирішенні апеляційної скарги покладалась на розсуд суду.

Прокурор у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, оскільки клопотання надійшло в суд у 2023 році, ОСОБА\_6 у судові засідання не прибував, до нього неодноразово застосувались приводи. Заперечував проти передачі ОСОБА\_6 під опіку дружині, оскільки вона не могла забезпечити його явки в судові засідання.

**_Мотиви суду._**__

Заслухавши суддю - доповідача щодо суті оскаржуваного рішення та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанцій у межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Апеляційним судом встановлено, що у провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 220232000000000014, внесеному 17.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за факом вчинення ОСОБА\_6 суспільно – небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 436-2 КК України, затверджене прокурором 29.06.2023 року.

Оскаржувану ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку постановлено під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

З огляду на сталу практику Європейського суду з прав людини на запобіжний захід у виді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, які виключають її небезпечну поведінку, поширюються ті ж гарантії, закріплені у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, які поширюються і на запобіжний захід у виді триманні під вартою.

Суд першої інстанції задовольняючи клопотання прокурора, виходив з того, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховуватися від суду, запобігти якому здатен запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку ОСОБА\_6 .

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:

1\) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім\`ї з обов\`язковим лікарським наглядом;

2\) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА\_6 інкримінується вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 436-2 КК України, які спрямовані проти основ національної безпеки України, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 2911 від 26.05.2023 він на момент вчинення суспільно небезпечних діянь мав хронічне психічне захворювання у вигляді органічного шизофреноподібного (переважно маячного) розладу, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент обстеження ОСОБА\_6 виявляв ознаки органічного шизофреноподібного (переважно маячного) розладу, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тривалість захворювання орієнтовно не менше 10-15 років, за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Отже, ОСОБА\_6 є особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, що є підставою для застосування одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 508 КПК України.

За змістом ст. 177 КПК України для застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, окрім наявності обґрунтованої підозри, необхідно встановити наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд погодився з доводами клопотання прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема що ОСОБА\_6 може переховуватися від суду.

Вказаний ризик обґрунтовано наявністю факту розладу психічної хвороби у ОСОБА\_6 , характером суспільно небезпечних діянь, спрямованих проти основ національної безпеки України.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів на підтвердження встановленого ризику є необґрунтованими, оскільки ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру може вчинити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що особа обов\`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зокрема, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу прокурор посилався на неможливість розпочати судовий розгляд кримінального провадження через неявки ОСОБА\_6 і з цим погодився суд.

Відповідно до ст. 178 КПК України судом першої інстанції враховано обставини щодо особи ОСОБА\_6 , який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечних діянь проти основ національної безпеки України, що свідчить про досить високий ступінь суспільної небезпеки та дійшов висновку, що лише запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку та безпеку оточуючих його осіб.

Захисник в апеляційній скарзі посилався на не доведення ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, разом з тим, зазначений ризик прокурором у клопотанні не заявлявся і судом не встановлений, тому апеляційний суд не надає оцінку цим доводам.

Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність суспільної небезпеки ОСОБА\_6 є необґрунтованими, адже суд першої інстанції встановив обставини, передбачені ст. 508 КПК України, які є передумовою застосування одного із запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, встановив характер наявного психічного захворювання.

Питання того чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою , чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності, чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання , чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які – є завданням судового розгляду, забезпечити проведення якого покликаний запобіжний захід.

Отже, вказані захисником обставини щодо відсутності доказів на підтвердження вчинення ОСОБА\_6 суспільно небезпечних діянь є предметом оцінки судового розгляду.

Доводи захисника про неврахування судом медичних документів, які на його думку, спростовують висновок судово-психіатричної експертизи № 2911 від 26.05.2023 є необґрунтованими, оскільки долучені довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №422(2) від 07.08.2023, довідка ТОВ «Медтехсервіс» від 01.08.2023, Сертифікати про проходження профілактичного наркотичного огляду від 16.10.2016, 31.05.2014 не є належними доказами на спростування висновку психіатричної екапертизи.

Передчасними є доводи апеляційної скарги про неможливість застосування запобіжного заходу без проведення нової експертизи, у зв\`язку з спливом часу після отримання попереднього, адже суд першої інстанції не вирішував ще питання про застосування до ОСОБА\_6 примусових заходів медичного характеру.

Суд належним чином мотивував неможливість застосування до ОСОБА\_6 запобіжного заходу у вигляді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім\`ї з обов\`язковим лікарським наглядом, оскільки, жодна особа не виявила такого бажання, і з клопотаннями до суду першої інстанції не зверталась.

Надання такого звернення від дружини – ОСОБА\_10 суду апеляційної інстанції не спростовує висновків суду першої інстанції про необхідність застосування до ОСОБА\_6 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку.

Під час апеляційного розгляду не було здобуто доказів, за яких можливо було б дійти висновку про незаконність прийнятого судом рішення про застосування до ОСОБА\_6 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА\_5 - без задоволення.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419, 422-1, 508 КПК України, колегія суддів

**п о с т а н о в и л а:**

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2026, якою до ОСОБА\_6 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА\_5 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

**СУДДІ:**

ОСОБА\_1 ОСОБА\_2 ОСОБА\_3