ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138261882

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

16 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 911/3304/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд»

про відвід суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючого, Могил С. К., Случ О. В. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1»

про стягнення збитків у розмірі 330 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 911/3304/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 911/3304/24 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2026 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначений склад колегії суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.

13.07.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» про відвід колегії суддів: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В., яка обґрунтована тим, що вказана колегія суддів неодноразово розглядала спори між тими самими сторонами щодо Договору про співробітництво від 20.08.2012, зокрема, в ухвалі від 23.04.2021 у справі №911/1465/20 зазначено: «Посилання на неможливість спростування таких обставин при розгляді майбутніх справ є декларативними», а постановою від 06.04.2021 у справі № 911/207/20 фактично легалізовано припинення оренди землі забудовником, оскільки у справі № 911/3304/24 ключовим новим доказом умисної вини відповідача є лист №03/12/19-3 від 03.12.2019, яким забудовник таємно заблокував оренду позивача, тому, на думку заявника, суддя Волковицька Н.О. опиняється у стані психологічного самокопіювання своїх попередніх висновків про «законність» дій забудовника.

Крім цього, заявник переконаний, що під час реєстрації у Верховному Суді справи № 911/3304/24 її категорія визначена як земельна, що є штучною маніпуляцією з метою спрямування справи до конкретної колегії, проте предметом позову є стягнення 330 000,00 грн збитків (упущеної вигоди) через невиконання умов цивільно-правового договору, а у суді першої інстанції та апеляції справа мала категорією «спільної діяльності», що порушує принцип "суд, встановлений законом".

За приписами частин третьої, сьомої, восьмої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши подану заяву про відвід колегії суддів: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. суд касаційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення у справі від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Оcобиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України").

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Згідно зі статтею 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина перша цієї статті). Також суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина друга цієї ж статті).

Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Посилання заявника щодо участі цієї ж колегії суддів у розгляді інших справ і прийняття відповідних рішень, не можуть бути розцінені як підтвердження щодо їх упередженості під час розгляду вказаної справи без наведення проявів таких дій зі сторони суддів, суперечать приписам частини четвертої статті 35 ГПК України та не можуть бути підставою для відводу.

Отже, саме по собі судове рішення, прийняте в іншій справі між тими ж сторонами за участю суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В. не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеними суддями саме необ`єктивності чи упередженості на користь однієї зі сторін. Проте, таких доказів заявник відводу до заяви не додав.

Надаючи оцінку доводам заявника стосовно розгляду справи неповноважним складом суду внаслідок штучної маніпуляції під час реєстрації касаційної скарги шляхом визначення іншої категорії справи, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 15 цього ж Закону визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною 11 статті 6 ГПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

За приписами частин 8, 16 статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що вводяться в дію з 01.04.2025.

Згідно із приписами пункту 1. 3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають персональний та кількісний склад судових палат і їхню спеціалізацію; визначають персональний склад постійних колегій суддів; визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ та порядок розподілу справ у зв`язку зі зміною спеціалізації; визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

Рішення зборів суддів касаційних судів та зборів суддів Великої Палати, а також видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів та Великої Палати діють в частині, що не суперечить цим Засадам (пункт 1.4).

08.01.2024 рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 1 затверджено склад судових палат Касаційного господарського суду (додаток 1), персональний склад постійних колегій суддів у їх складі (додаток 2), спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду для розгляду конкретних категорій справ (додаток 3).

Відповідно до додатків 1 та 2 до вищезазначеного рішення зборів суддів колегія суддів: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. є постійною колегією в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, а додатком 3 вищевказаного рішення зборів суддів затверджено спеціалізацію цієї палати, відповідно до якого судді розглядають

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі);

- справи у спорах, що виникають із земельних відносин;

- справи позовного провадження;

- справи у спорах щодо захисту ділової репутації;

- справи у спорах щодо приватизації майна;

- справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів;

- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності;

- інші справи позовного провадження;

- справи наказного провадження;

- інші справи;

- заяви про відвід судді (суддів) у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до пункту 1.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Із наведеного вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-яких доказів протилежного заявником не надано.

Таким чином, слід зазначити, що вказані заявником обставини не можуть бути підставою для відводу колегії суддів.

Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, ним не зазначено.

Отже, за результатами розгляду заяви про відвід суддів від розгляду справи № 911/3304/24 суд дійшов висновку, що його доводи є такими, що не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

Водночас, як убачається з рішень, прийнятих судами попередніх інстанцій у цій справі, спір стосується збитків у вигляді упущеної вигоди, спричинених порушенням договору про співробітництво, у зв`язку з чим даний спір не підпадає під визначення коду класифікатора 202000000-202120200 для справ у спорах, що виникають із земельних відносин .

Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.01.2024 № 1 справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів та інші справи розглядаються і іншими суддями судових палат, визначених у додатку 3 до вказаного рішення.

З проколу автоматизованого розподілу судової справи № 911/3304/24 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2026 убачається, що у розподілі даної справи брали участь судді судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35, частини першої статті 39 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За таких обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості Верховного Суду та забезпечення довіри до судової влади в Україні, колегією суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. заявлено самовідвід у розгляді справи № 911/3304/24, який підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у розгляді справи № 911/3304/24 визнати необґрунтованою .

2. Заяву колегії суддів у складі: Волковицька Н.О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В. про самовідвід у розгляді справи № 911/3304/24 задовольнити.

3. Справу № 911/3304/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 911/3304/24 передати на повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ