ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138232689

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 308/8763/26

1-кп/308/751/26

**У Х В А Л А **

**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**

09 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді ОСОБА\_1

секретаря судового засідання ОСОБА\_2 ,

прокурора ОСОБА\_3 ,

обвинуваченого ОСОБА\_4 ,

його захисника ОСОБА\_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву адвоката ОСОБА\_5 про відвід процесуального прокурора ОСОБА\_3 у кримінальному провадженні відомості про яке 26.10.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000782 по обвинуваченню ОСОБА\_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України, -

**ВСТАНОВИВ:**

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 26.106.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000782 по обвинуваченню ОСОБА\_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА\_5 було заявлено відвід прокурору ОСОБА\_3 з підстав та мотивів, раніше поданого відводу прокурору ОСОБА\_6 .

Мотивуючи відвід вказує, що на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА\_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України.

Заявник зауважує, що потерпілим у справі є ОСОБА\_7 – працівник прокуратури, який на момент вчинення кримінального правопорушення був відряджений до Закарпатської обласної прокуратури та обіймав посаду прокурора відділу. На час розгляду справи потерпілий ОСОБА\_7 продовжує працювати в Закарпатській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу.

На думку заявника, оскільки прокурор ОСОБА\_3 , який підтримує обвинувачення, та потерпілий ОСОБА\_7 є співробітниками однієї установи – Закарпатської обласної прокуратури, існують підстави вважати, що прокурор ОСОБА\_3 може бути заінтересований у результатах провадження та ставитися до справи упереджено з позиції «корпоративної солідарності». Заявник також зазначає, що достовірно знаючи про наявність підстав для самовідводу, прокурор самовідвід не заявив, чим порушив вимоги ст. 80 КПК України.

Посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 77, ст.ст. 80, 81 КПК України, адвокат ОСОБА\_5 просить задовольнити заяву про відвід прокурора ОСОБА\_3 від участі у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА\_4 .

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтримали заявлений відвід та просили суд задоволити такий.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяв про його відвід та вказав, що підстави для його відводу відсутні.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що заяви про відвід прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора визначений ст. 77 КПК України. Такими підставами є: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім\`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім\`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

У відповідності до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов\`язаний заявити самовідвід.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА\_3 є процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №12023071170000782 від 26.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА\_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується постановою виконувача обов\`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА\_8 від 17.06.2026 року.

В основу заявленого відводу прокурору вказано на те, що потерпілим у справі працівник Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА\_7 , який продовжує працювати в прокуратурі на посаді прокурора відділу.

На думку заявника, оскільки прокурор ОСОБА\_3 , який підтримує обвинувачення, та потерпілий ОСОБА\_7 є співробітниками однієї установи, існують підстави вважати, що прокурор ОСОБА\_3 може бути заінтересований у результатах провадження та ставитися до справи упереджено.

Проте, на переконання суду, наведене заявником обґрунтування саме по собі не свідчить про наявність передбачених законом підстав для відводу прокурора. Той факт, що прокурор, який підтримує публічне обвинувачення, та потерпілий є працівниками одного органу прокуратури, не є обставиною, яка відповідно до положень КПК України автоматично виключає участь прокурора у кримінальному провадженні.

Крім того, заявником не наведено жодного фактичного доказу існування між прокурором ОСОБА\_3 та потерпілим ОСОБА\_7 таких службових, особистих чи інших взаємовідносин, які могли б реально вплинути на об\`єктивність прокурора під час здійснення процесуального керівництва або підтримання публічного обвинувачення. Посилання виключно на факт роботи в одному органі прокуратури має припущений характер і не підтверджене жодними належними та допустимими доказами. Сам по собі службовий статус потерпілого не створює конфлікту інтересів у прокурора, який здійснює підтримання державного обвинувачення.

Суд вказує, що прокурор у кримінальному провадженні представляє не приватні інтереси потерпілого, а інтереси держави щодо забезпечення законності та реалізації публічного обвинувачення. Відтак, його процесуальна діяльність не може ототожнюватися із захистом особистих інтересів потерпілого лише через їхню належність до одного органу прокуратури.

Таким чином, доводи заявника фактично ґрунтуються виключно на припущенні про можливу упередженість прокурора через його місце роботи, тоді як жодних об\`єктивних даних, які б підтверджували особисту заінтересованість прокурора ОСОБА\_3 у результатах кримінального провадження або наявність інших обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості, заявником не наведено.

Інших обставин, які б викликали сумнів в необ\`єктивності та неупередженості прокурора ОСОБА\_3 судом не встановлено. Суд зазначає, що в ході розгляду заяви про відвід прокурора не знайшли підтвердження підстави заявленого відводу, оскільки відвід не вмотивований та не обґрунтований, та судом не встановлено підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора ОСОБА\_3 у розгляді кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що підстави для відводу прокурору, передбачені ст. 77 КПК України в даному кримінальному провадженні відсутні, а заявлений захисником обвинуваченого відвід прокурору є невмотивованим та безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, колегія суддів,

**ПОСТАНОВИВ:**

Заяву адвоката ОСОБА\_5 про відвід процесуального прокурора ОСОБА\_3 – залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

**Суддя ОСОБА\_1 **

****

****