ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138220444

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"14" липня 2026 р. Справа№ 910/127/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Яценко О.В.

Гончарова С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 18.05.2026 ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 (повний текст рішення складено та підписано 19.06.2024)

у справі № 910/127/21 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради)

до Національної академії внутрішніх справ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Резон"

про припинення права користування земельними ділянками та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 позов задоволено повністю.

Припинено Національній академії внутрішніх справ (код 08751177) право постійного користування земельною ділянкою, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії I-КВ № 005423, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 17 лютого 1998 року за № 90-4-00018, та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8 листопада 2019 року (номер запису про інше речове право: 34113146).

Припинено Національній академії внутрішніх справ (код 08751177) право постійного користування земельною ділянкою, площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7 листопада 2013 року (номер запису про інше речове право: 3934109) на підставі рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року № 126/8410.

Зобов`язано Національну академію внутрішніх справ (код 08751177) повернути Київській міській державній адміністрації (код 00022527) земельну ділянку, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), розташовану на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення від будівель і споруд.

Зобов`язано Національну академію внутрішніх справ (код 08751177) повернути Київській міській державній адміністрації (код 00022527) земельну ділянку, площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), розташовану на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення від будівель і споруд.

Стягнуто з Національної академії внутрішніх справ на користь Київської міської прокуратури 8 408 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у складі колегії суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. за апеляційними скаргами Національної академії внутрішніх справ та ТОВ "Фірма "Резон", вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Надалі постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 17.04.2025 задоволено касаційну скаргу Прокурора, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 910/127/21 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 залишено в силі.

В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у складі колегії суддів Гончарова С.А., Сибіги О.М., Тищенко О.В. апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 скасовано, провадження у справі № 910/127/21 закрито.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2026 касаційні скарги заступника керівника Київської міської прокуратури та Київської міської державної адміністрації задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 910/127/21 скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 залишено в силі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024, ОСОБА_1 (як особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов`язки), 18.05.2026 через систему "Електронний суд" звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 18.05.2026, в якій просить суд:

- поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/127/21.

- прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 до розгляду Північним апеляційним господарським судом.

- скасувати рішення суду першої інстанції у справі № 910/127/21 в частині зобов`язання знесення об`єкта незавершеного будівництва.

- направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з вимогою залучити ОСОБА_1 та інших інвесторів як третіх осіб, які заявляють самостійні права на предмет спору, або ухвалити нове рішення, яким у позові прокуратури про знесення ЖК "O2 Residence" - відмовити в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Спаських Н.М., суддів: Яценко О.В., Гончаров С.А.

На підставі дослідження та оцінки матеріалів апеляційної скарги з додатками, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність скарги ОСОБА_1 вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України, зокрема:

В порушення вимог ст. 259 ГПК України про обов`язок апелянта надіслати іншим учасникам справи копії скарги і доданих до неї документів, скаржник не надав до апеляційної скарги доказів її направлення заступнику керівника Київської міської прокуратури, позивачу - Київській міській державній адміністрації (Київській міській раді), відповідачу - Національній академії внутрішніх справ, третій особі - ТОВ "Резон". Всі учасники справи мають електронні кабінети.

Також скаржником не надано доказів, що підтверджують дату отримання ним копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції для розгляду клопотання про поновлення строку.

Вивчивши клопотання скаржника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024, колегія суддів не вбачала наведені скаржником обставини поважними для пропуску строку на апеляційне оскарження та для поновлення строку в порядку ст. 119 ГПК. Скаржником, на переконання суду, не було підтверджено існування поважних причин, які об`єктивно унеможливили звернення ОСОБА_1 із апеляційною скаргою в межах 20денного строку з дня, коли йому стало відомо про існування такого рішення, оскільки така точна дата не відома, а можливість вчасного звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК України та відкритим доступом до судових рішень.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою від 20.05.2026 колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що для вирішення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21, слід запропонувати скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому апеляційну скаргу від 18.05.2026 ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 залишено без руху.

Встановлено ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги і зобов`язано надати суду:

-докази направлення апеляційної скарги з додатками решті учасників справи та

-вказати інші підстави для розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали та в установлений строк скаржником, 22.05.2026 через власний електронний кабінет подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками, зокрема, у вигляді квитанцій про доставку документів в ЕК всім іншим учасникам (апеляційна скарга з додатками).

Також скаржником подано і клопотання від 22.05.2026 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказано, що скаржник не був учасником судового процесу в справі № 910/127/21, рішення в якій оскаржує, про рішення дізнався від знайомих лише 15.05.2026 та негайно перевірив відкриті джерела. Тривалий час перебуває за межами України, що унеможливлює отримання кореспонденції за місцем реєстрації, є інвалідом 2групи внаслідок війни, стан здоров`я нестабільний та потребує медичного лікування, що додатково обмежує можливості скаржника для оперативного звернення до суду. Відразу після отримання інформації про існування рішення у справі скаржник вжив всіх заходів для подання апеляційної скарги в електронному вигляді.

Оцінивши додаткові доводи скаржника, колегія суддів 25 травня 2026 року ухвалою відмовила ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його скаргою від 18.05.2026.

При цьому 26.05.2026 скаржником подано ще одну заяву від цієї ж дати про усунення недоліків з додатками у вигляді Доповнення до апеляційної скарги та Доповнення до клопотання про поновлення строку.

Не погодившись з ухвалою від 25.05.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження, що вона була прийнята без врахування другої заяви скаржника про усунення недоліків з Доповненнями до клопотання про поновлення строку, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу.

Постановою від 29.06.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 і справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Верховний Суд обґрунтував, що встановивши апелянту 10денний строк для надання додаткового обґрунтування поважності підстав порушення строку на апеляційне оскарження і прийнявши ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження до спливу цього строку, суд апеляційної інстанції порушив права скаржника на зміну та доповнення своєї позиції щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в межах встановленого судом процесуального строку.

Матеріали апеляційного провадження повернулися до Північного апеляційного господарського суду 09 липня 2026 року, подальше провадження здійснюється раніше визначеним складом суду.

Повторно розглянувши питання про наявність у скаржника ОСОБА_1 поважних причин для пропуску і поновлення строку на апеляційне оскарження, колегією суддів встановлено наступне:

За правилами п1) ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:

подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Скаржник просить застосувати до себе виняток з цієї статті, врахувавши, що він не був залучений до участі у справі № 910/127/21; не був повідомленим про її розгляд; не отримував копію рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2024; рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується його майнових прав та інтересів як інвестора ЖК «O2 Residence» ; апеляційна скарга подана для захисту прав та інтересів, які не були представлені в суді першої інстанції.

На заперечення проти відкриття апеляційного провадження прокурор 27.05.2026 через Електронний суд подав свої обґрунтування, звертаючи увагу суду, зокрема, на обставини, що питання розгляду апеляційних та касаційних скарг осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, вже розглядалося Північним апеляційним господарським судом та Верховним Судом в межах перегляду рішень у даній справі.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 скасовано, провадження у даній справі закрито.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 11.02.2026 за касаційними скаргами Київської міської прокуратури та Київської міської державної адміністрації постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 910/127/21 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 залишено в силі.

У даній постанові щодо вказаних та інших осіб, які зверталися до суду за оскарженням рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024, доказуючи свої права як інвесторів будівництва житла, Верховний Суд зазначив, що питання про те, чи є судове рішення таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту таких судових рішень (п. 5.17).

5.18. Як вже зазначалося, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

5.19. Зі змісту судових рішень у цій справі № 910/127/21 вбачається, що суди упродовж тривалого часу розглядали спір про припинення права постійного користування НАВС та про зобов`язання останньої повернути спірні земельні ділянки власнику - КМДА - та привести їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.

Тобто всі позовні вимоги у цій справі № 910/127/21 звернуті до Відповідача (Академії), і спір вирішено місцевим господарським судом у відкритому судовому засіданні, виходячи із суб`єктного складу його учасників на момент розгляду справи. Під час такого розгляду заявники апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також інші фізичні особи, залучені до участі у справі вже судом апеляційної інстанції 22.10.2025, учасниками спірних правовідносин не були, будь-якого відношення до спірного майна (земельних ділянок) не мали, жодних суджень про права, інтереси, свободи та/або обов`язки цих скаржників або можливості їх зміни на майбутнє ані мотивувальна, ані резолютивна частини рішення суду першої інстанції від 06.06.2024 не містять.

Отже, Верховний Суд не заперечує, що права інвесторів можуть/мають розглядатися як право на майно та підлягати захисту в суді, водночас у зазначеній справі вони мають правову природу відмінну від прав на земельні ділянки, а суб`єктний склад таких спорів є відмінним від того який розглядається Судом.

Іншими словами порушення законодавства одними особами не може легітимізуватися шляхом укладення ними угод з іншими з метою створення неможливості або ускладнення захисту своїх прав заінтересованими особами права яких порушені, виконання судових рішень.

5.21. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також інші фізичні особи до суду першої інстанції з відповідною заявою про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб (будучи, за їх твердженнями, інвесторами) не зверталися. При цьому як було встановлено Верховним Судом при розгляді цієї справи відповідне інформування про наявність судових спорів, результати їх розгляду, а також позицію у справі регулярно оприлюднювалися забудовником своїй на веб-сторінці.

Отже, своєчасне звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду з відповідною заявою про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб залежало виключно від їх волевиявлення, у зв`язку з чим вони несуть ризик настання наслідків, пов`язаних з не вчиненням ними відповідних процесуальних дій.

5.23. В такий спосіб Верховний Суд спростовує висновки суду апеляційної інстанції про те, що рішення місцевого господарського суду від 06.06.2024, ухвалене по суті спору, будь-яким чином впливає на права, обов`язки чи інтереси вищезазначених фізичних осіб.

5.27. Судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення (у цій справі - НАВС), і не визначає права чи обов`язки інших осіб. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у справах, зокрема, № 19/028-10/13, № 504/2457/15 та № 32/77т.

Апелянт ОСОБА_1 не зазначає в своїй апеляційній скарзі від 18.05.2026, в якій частині рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2024 прямо зазначено про вирішення судом питання про його особисті права, інтереси та обов`язки.

Отже скаржник не доказав, що він є особою, яка не залучена до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

В аспекті обставин справи скаржник також не є особою, не повідомленою про розгляд справи, щоб скористатися виключеннями за п.1) ч. 2 ст. 261 ГПК України. В такому випадку скаржник вже має бути реальним учасником справи, якого суд лише не повідомив про розгляд, а не особою, яка взагалі не залучалася до участі у справі.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок.

Подібні висновки викладено у численних постановах Верховного Суду, зокрема від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі № 910/6681/20, від 19.01.2023, від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі № 914/794/21, від 02.05.2025 у справі № 903/417/24.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та/або обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Отже рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про такі права та обов`язки. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 21.08.2024 у справі № 914/2444/23, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 26.01.2026 у справі № 907/822/24, від 28.01.2026 у справі № 914/1875/16.

Таким чином скаржник ОСОБА_1 не є суб`єктом апеляційного оскарження у даній справі щодо рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2024.

У разі, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги. Про зазначене виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 921/730/13.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 немає висновків про права та обов`язки апелянта ОСОБА_1 , в жодній частині рішення не згадується його прізвище.

Апелянт доводить, що вказане рішення "прямо стосується його прав та інтересів, оскільки рішенням зобов`язано повернути земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд, на яких знаходиться конкретний оплачений скаржником об`єкт інвестування. Знесення будівель унеможливлює виконання інвестиційного договору щодо передачі апелянту квартири АДРЕСА_1 , за яку виплачено повну вартість".

Натомість у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 вказано, що задовольняючи вимоги Прокурора в частині звільнення спірних земельних ділянок від зведених на них будівель і споруд, судом враховано, що право власності на вищевказані об`єкти будівництва станом на час розгляду даної справи у встановленому законом порядку за третіми особами зареєстровано не було, про що повідомили в судовому засіданні представники Товариства та Академії.

З посиланням на норми ст. 377 ЦК України, статті 120 ЗК України суд першої інстанції робить висновок, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18.

За укладеним між Академією та Товариством договором відповідач отримає у власність лише 8 % площі об`єкта будівництва, що ведеться на спірних земельних ділянках, у той час як Товариство, яке не володіє жодними правами на спірні земельні ділянки, отримає 92 % відповідної площі.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова у задоволенні вищевказаних позовних вимог Прокурора фактично може привести до вибуття спірних земельних ділянок із володіння держави, тоді як їхнє задоволення не порушуватиме права власності інших осіб. У зв`язку з цим позовні вимоги Прокурора в цій частині позову також підлягають задоволенню на переконання суду першої інстанції.

Про майнові права ОСОБА_1 на оплачену ним квартиру, чи інші його права та інтереси, в даному судовому рішенні від 06.06.2024 не згадується.

Отже до апеляційної скарги ОСОБА_1 від 18.05.2026 слід застосувати положення ст.261 ГПК України, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.

Забезпечуючи повноту розгляду, щодо доводів апелянта про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, колегія суддів, вивчивши додатково подані матеріали від ОСОБА_1 та прокурора, зміст вже прийнятих судових рішень у справі № 910/127/21, на які містяться посилання в матеріалах апеляційного провадження, приходить до наступних висновків:

В ухвалі від 25.05.2026 колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначила, що ухвалою від 20.05.2026 скаржнику судом надано додатковий строк вказати інші підстави для розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення від 06.06.2024, оскільки апелянт не подав доказів про точну дату ознайомлення із цим рішенням та доказів про існування об`єктивних перешкод подати апеляційну скаргу раніше, ніж 18.05.2026.

В самій апеляційній скарзі ОСОБА_1 було вказано, що про оскаржуване рішення він дізнався «лише нещодавно з відкритих джерел інформації, перебуваючи за кордоном».

На виконання вимог апеляційного суду, в Доповненні до клопотання про поновлення строку, поданого в додатках до Заяви від 26.05.2026 про усунення недоліків, скаржник вказує, що фактичною датою ознайомлення із оскарженим рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2024 є дата 15.05.2026.

Джерелом інформації про судове рішення для скаржника є «інформація від знайомих, що стало підставою для перевірки відкритих джерел». Ким є ці особи і які є докази повідомлення саме ними скаржника про прийняття вказаного рішення - ні пояснення, ні доказів з боку ОСОБА_1 суду не подано.

Скаржник подає докази (скріншоти з телефону), що він саме 15.05.2026 ознайомився з відкритими джерелами в openfatabot і переглянув сторінки щодо справи № 910/127/21.

Однак це не доводить, що у скаржника були об`єктивні та нездоланні для нього перешкоди самостійно та з інших відкритих джерел раніше ознайомитися із інформацією про рух справи № 910/127/21 для вступу у цю справу, зокрема, подавши заяву як третя особа без самостійних вимог на предмет спору та для вчасного подання апеляційної скарги на рішення від 06.06.2024.

Так, із наданого суду самим же скаржником примірника Інвестиційного договору № ОДВ/01-КВ/034 від 29.01.2020 вбачається, що скаржник як Інвестор, має сплатити Фонду (друга сторона договору) визначену вартість квартири у строк до 31.01.2020 (п. 3.1.).

Сторони договору зобов`язуються укласти Договір купівлі-продажу квартири не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати здійсненні інвестором повної оплати вартості квартири та проведення державної реєстрації права власності Фонду на квартиру (п. 2.7).

За доводами скаржника і наданими доказами, ним в період 2020-2021 років сплачено всю суму вартості квартири, що підтверджено і довідкою ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін» від 11.01.2022.

Отже скаржник в період виконання ним Інвестиційного договору № ОДВ/01-КВ/034 від 29.01.2020 мав відслідковувати ситуацію з будівництвом будинку та передачею йому оплаченої квартири з реєстрацією права власності на неї в установленому порядку.

Невиконання Фондом його обов`язків щодо передачі права власності на квартиру на користь скаржника за умови повної оплати квартири та спливу строків зобов`язань згідно умов Інвестиційного договору № ОДВ/01-КВ/034 від 29.01.2020, мало б спонукати ОСОБА_1 цікавитися станом справ з будинком.

Як вже посилався суд апеляційної інстанції в даній ухвалі, у п. 5.21 постанови Верховного Суду у даній справі від 11 лютого 2026 року вказано, що «як встановлювалося Верховним Судом при розгляді цієї справи відповідне інформування про наявність судових спорів, результати їх розгляду, а також позицію у справі регулярно оприлюднювалися забудовником своїй на веб-сторінці».

Які були перешкоди у ОСОБА_1 регулярно цікавитися станом справ із будівництвом на сайті забудовника та із результатом судових спорів у відкритому для загального безоплатного доступу Єдиному державному реєстрі судових рішень - скаржник не вказує.

Натомість скаржник, на думку колегії суддів, штучно посилається на дату 15.05.2026 як на дату отримання інформації від знайомих і перевірку відкритих джерел про розгляд справи № 910/127/21, для формального обґрунтування причин пропуску строку для подання апеляційної скарги на рішення.

Те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2024 (як вказує скаржник) знову набуло чинності після постанови Верховного Суду від 11.02.2026, не надає скаржнику ніяких підстав рахувати для себе строки апеляційного оскарження по іншому, ніж це передбачено ГПК України.

Також і обставини про те, що за апеляційними скаргами інших інвесторів будівництва житла, Північним апеляційним господарським судом в межах розгляду цієї ж справи, було відкрито апеляційне провадження, не надає ОСОБА_1 гарантованого права на таку саму процесуальну дію з боку суду при розгляді його скарги від 18.05.2026 на даний час. Помилковість дій апеляційного суду та його постанови від 12.11.2025, яка була скасована Верховним Судом, доведена судом касаційної інстанції у постанові від 11.02.2026, на висновки з якої спирається колегія суддів в даній ухвалі.

Скаржник не має ніяких належних підстав послуговуватися процесуальними діями та висновками судів у скасованих рішеннях, оскільки таке не передбачено чинним ГПК України.

Тривале перебування скаржника ОСОБА_1 за межами України (на підтвердження надано скріншоти сторінок паспорта про перетин кордону у 2021 та 2022 роках) при невирішеному питанні про отримання права власності на квартиру згідно умов Інвестиційного договору -- є його особистим рішенням, яке ніяким чином не унеможливлює скаржнику мати доступ до веб-сторінки забудовника будинку і до Єдиного державного реєстру судових рішень для вчасного отримання інформації про хід забудови та результатів вирішення судових спорів щодо будівництва та земельної ділянки.

Чому скаржник не цікавився результатами виконання Фондом Інвестиційного договору (що б теж дало інформацію скаржнику про судові процеси навколо будівництва будинку), при тому, що всі кошти за квартиру ним були сплачені, а строки передачі квартири настали, скаржник суду не пояснює.

За правилами ст. 13,74 ГПК України кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З підстав викладеного, оскільки ОСОБА_1 у справі № 910/127/21 не є особою, яку не було залучено до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки та не навів обставин і не надав належних і допустимих доказів про існування обставин, на які скаржник не мав впливу та які об`єктивно перешкоджали йому бути поінформованим про стан розгляду справи № 910/127/21 для вчасного подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2024, скаржнику слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за його скаргою від 18.05.2026.

Колегія суддів не розглядає та не вирішує матеріально-правові доводи щодо порушеного права скаржника, яким присвячено, зокрема, додатково подані доповнення до апеляційної скарги, оскільки немає процесуальних підстав для відкриття апеляційного провадження у справі за поданою ОСОБА_1 апеляційною скаргою.

Вагомість та доведеність скаржником суті свого порушеного права, істотності такого порушення для його майнових прав рішенням суду від 06.06.2024 і вагомість наслідків примусового виконання оскаржуваного рішення для нього, як для інвестора будівництва житла, самі по собі не можуть враховуватися судом на користь відкриття апеляційного провадження, якщо за правилами чинного ГПК України для цього немає процесуальних підстав.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується виключно із наявністю поважних причин пропуску строку.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені скаржником обставини не доводять поважність підстав пропуску ним строку на подання апеляційної скарги від 18.05.2026.

Враховуючи всі викладені обставини в їх сукупності, проаналізовані на підставі всіх наявних документів з процесуальних питань, доводів та доказів, які подані учасниками станом на час прийняття цієї ухвали, колегія суддів не вбачає належних правових підстав вважати, що скаржник є суб`єктом апеляційного оскарження рішення та для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21.

Тому відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 261 ГПК України колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 (особі, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21.

Колегією суддів враховані та оцінені всі вагомі доводи скаржника щодо відкриття апеляційного провадження, чим виконано вимоги ст. 2 ГПК України, щодо завдань господарського судочинства про справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів та ч. 2 ст. 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Подані скаржником 13.07.2026 (поза межами 10денного строку, встановленого ухвалою від 20.05.2026) додаткові пояснення щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження із додатковими акцентами на ті самі доводи, що вже подані скаржником у матеріали апеляційного провадження і які фактично розглянуті судом, не змінюють висновків колегії суддів, що наведені в даній ухвалі.

Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 260, ст. 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою від 18.05.2026 ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді О.В. Яценко

С.А. Гончаров