ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138102718

Озвучення тимчасово недоступне

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/431/26 Головуючий у суді І інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст.249 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року про арешт майна, у кримінальному провадженні №42025122030000045 від 16.04.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ ВП № 1 ( м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 за погодженя з прокурором звернувся до слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025122030000045.

Клопотання обґрунтовано тим, що на початку квітня 2025 року, точної дати та часу на досудовому розслідуванні не встановлено, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вступили в злочинну змову, спрямовану на набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі на здійснення фінансових операцій, зміну форми (перетворення) такого майна, достовірно знаючи, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Так, у період з 16.04.2025 по 18.03.2026 всупереч встановленого порядку раціонального використання, охорони та відтворення риб та інших об`єктів водної фауни, без відповідних дозволів, ліцензій та квот на вилов водних живих ресурсів, з використанням заборонених знарядь лову ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 та інші не встановлені особи систематично здійснювали промислове добування риби в акваторії р. Дніпро Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області в районі дачних кооперативів «Дніпро-2» та «Лісозавод».

Діючи з цією метою указані особи опрацювали план вчинення кримінальних правопорушень, який полягав у систематичному незаконному зайнятті рибним добувним промислом з використанням заборонених знарядь лову (сіток різних видів), плавзасобів, транспортних засобів, місць сортування незаконно виловленої риби, моторів та інших спеціальних засобів керування водними човнами, рацій та інших засобів зв`язку, тепловізорів, тощо, та як наслідок незаконне отримання грошових коштів від реалізації незаконно добутих водних біоресурсів.

Розуміючи, що вказана діяльність вимагає чітких та узгоджених дій декількох осіб, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші невстановлені особи маючи намір здійснювати вищевказані протиправні дії упродовж тривалого періоду часу, спланували досягнути поставленої мети за рахунок попередньою змови між собою.

Вищевказані особи, умисно та добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, діючи згідно єдиного плану злочинних дій, переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення, обрали способом реалізації своїх злочинних намірів незаконний вилов водних біоресурсів в акваторії р. Дніпро Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області в районі дачних кооперативів «Дніпро-2» «Лісозавод» та «Аврора».

При цьому, доручили один одному організацію заходів щодо усунення можливих перешкод, приховування їх злочинної діяльності від можливого викриття правоохоронними та контролюючими органами.

Відповідно до попередньо узгоджених дій, у період з 16.04.2025 по 18.03.2026 ОСОБА_13 , ОСОБА_13 та інші не встановлені на досудовому розслідуванні особи за попередньою змовою між собою на постійній основі, в акваторії р. Дніпро Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області в районі дачних кооперативів «Дніпро-2», «Лісозавод» та «Аврора» систематично здійснювали незаконне зайняття рибним добувним промислом, порушуючи п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18.07.1998 та наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за №269/3562, щодо заборони застосування без дозволу рибоохорони заборонених знарядь лову – сіток, та ст. 52-1, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

В свою чергу, відповідно до попередньо узгоджених дій у період з 16.04.2025 по 18.03.2026 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші не встановлені на досудовому розслідуванні особи за попередньою змовою між собою на постійній основі, в акваторії р. Дніпро Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області в районі дачних кооперативів «Дніпро-2», «Лісозавод» та «Аврора» систематично здійснювали незаконне зайняття рибним добувним промислом, порушуючи п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18.07.1998 та наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за №269/3562, щодо заборони застосування без дозволу рибоохорони заборонених знарядь лову – сіток, та ст.52-1, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

В той же час, відповідно до попередньо узгоджених дій, у період з 16.04.2025 по 18.03.2026 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші не встановлені на досудовому розслідуванні особи за попередньою змовою між собою на постійній основі, в акваторії р. Дніпро Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області в районі дачних кооперативів «Дніпро-2», «Лісозавод» та «Аврора» систематично здійснювали незаконне зайняття рибним добувним промислом, порушуючи п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18.07.1998 та наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за №269/3562, щодо заборони застосування без дозволу рибоохорони заборонених знарядь лову – сіток, та ст.52-1, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

У подальшому вище перелічені особи, діючи з метою особистого збагачення, відповідно до попередніх домовленостей, у період з 16.04.2025 по 18.03.2026 систематично передавали незаконно виловлені водні біоресурси ОСОБА_16 , який, в свою чергу, відповідно попередніх домовленостей з вище переліченими особами, реалізовував незаконно виловлену рибу мешканцю с. Градизьк Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_17 та отримував від останнього грошові кошти в готівковій та безготівковій формі.

У подальшому ОСОБА_16 одержані від ОСОБА_17 грошові кошти від реалізації незаконно здобутих водних біоресурсів передавав ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншим не встановленим на досудовому розслідуванні особам, при цьому отримуючи сам грошове винагородження від указаної діяльності.

В цілому, у період з 16.04.2025 по 18.03.2026 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші не встановлені особи за попередньою змовою групою осіб внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом в акваторії річки Дніпро в районах дачних кооперативів «Дніпро-2», «Лісозавод» та «Аврора», розташованих в м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, спричинили рибному господарству України збитки в сумі 6 245 579 гривень 00 копійок, що є істотною шкодою.

04.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_18 , та якою користується ОСОБА_16 та в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-050SFN/DS» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , С/н: НОМЕР_3 темного кольору із синім відтінком на кришці;

- жорсткий диск: Apacer 2.5 «SATA111666/S SSD, AS 340;

- ноутбук чорного кольору марки «Lenovo G505 S», модель «Name 20255»;

- планшет марки «Lenovo» модель «G505s» з маркуванням «Dolby vision atmos».

Слідчим СВ відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області вилучені предмети визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року накладено арешт на:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-050SFN/DS» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , С/н: НОМЕР_3 темного кольору із синім відтінком на кришці;

- жорсткий диск: Apacer 2.5 «SATA111666/S SSD, AS 340;

- ноутбук чорного кольору марки «Lenovo G505 S», модель «Name 20255»;

- планшет марки «Lenovo» модель «G505s» з маркуванням «Dolby vision atmos».

Судове рішення мотивоване тим, що тимчасово вилучене майно використовувалося для вчинення кримінального правопорушення, і згідно пункту 1 частини 2 статті 167 КПК України вказане майно слід розцінювати як використані засоби вчинення кримінального правопорушення. Окрім того вищевказане майно може бути звернене на забезпечення цивільного позову.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що зміст повідомленої ОСОБА_16 підозри, а також додані до клопотання про арешт майна матеріали жодним чином не свідчать про те, що: ОСОБА_16 один чи декілька разів здійснював вилов риби із використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо); ОСОБА_16 здійснював рибний промисел без належного дозволу; ОСОБА_16 здійснював рибний промисел у недозволений час; ОСОБА_16 здійснював рибний промисел у заборонених місцях.

Фактично, сторона обвинувачення виключно стверджує про те, що ОСОБА_16 здійснював реалізацію незаконно здобутої риби та в подальшому передавав іншим особам кошти від такої реалізації, що суто теоретично не може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки даний склад передбачає

саме здійснення незаконного рибного добувного промислу, тобто вчинення дій, направлених на вилов риби всупереч встановленому закону порядку.

Одночасно звертаю увагу, що дії ОСОБА_16 кваліфіковані саме за ч. 2 ст. 28 КК, ч. 1 ст. 249 КК України, тобто сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_16 є саме виконавцем даного кримінального правопорушення, а не пособником або організатором.

При цьому, сама сторона обвинувачення не тільки не надала жодного доказу, що ОСОБА_16 в принципі колись приймав участь в безпосередньому вилові риби, а й сама не зазначає про вчинення ним таких дій.

В матеріалах як повідомлення про підозру, так і клопотання про арешт майна відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_16 причетний хоча б до одного з вказаних вище епізодів та якимось чином приймав в них участь.

Вилучений мобільний телефон вже протягом тривалого часу не використовувався, не містить будь-якої інформації, яка хоча якось стосується вчинення будь-якої діяльності.

Вилучений жорсткий диск містить лише сімейні фотографії та відео родини ОСОБА_16 , які, в свою чергу, мають особисту цінність для сім`ї підозрюваного, будь-яких матеріалів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_16 якихось протиправних дій вказаний жорсткий диск не містить.

Вилучений ноутбук переважно використовується дружиною ОСОБА_16 , яка зареєстрована як фізична особа-підприємець та починаючи з 2019 року здійснює господарську діяльність, що підтверджується копією виписки з ЄДР та копією витягу з Реєстру платників єдиного податку.

ФОП ОСОБА_19 є офіційним представником компанії Патон, кругами відрізними, кругами шліфувальними, кругами записними, засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, зварювальним обладнанням, господарськими товарами, фарбою і супутніми матеріалами, будівельними матеріалами, дротом зварювальним.

Ноутбук, на який накладено арешт використовувався дружиною длй проведення господарської діяльності, зокрема для ведення обліку замовлень. Відтак, вказана техніка має суттєве значення для господарської діяльності дружини та містить багато важливої інформації.

Неможливість користування даним ноутбук негативно впливає на нашу родину через труднощі, які наразі виникають в господарській діяльності через неможливість отримання доступу до певної інформації, яка має суттєве значення, зокрема, для належного виконання замовлень.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції,перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

В ході апеляційного розгляду, жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею вищевказаного рішення, колегія суддів в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги захисника є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, відповідно до якої, у ньому має бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також перелік та види майна, що належить арештувати, документи що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим третіми особами таким майном.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Арешт майна з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В даному випадку слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 170-173 КПК України, з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчим відділенням поліції розслідується кримінальне провадження №42025122030000045 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України.

04 червня 2026 року підозрюваному ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України.

Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання або продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування та судового розгляду, сприяти якому має й тримання під вартою.

Згідно п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане в кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості – переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.

Причетність ОСОБА_16 до повідомленої підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме протоколами проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 13 травня, 04 жовтня, 07 жовтня, 21 жовтня 2025 року.

На думку колегії суддів, наявні підстави стверджувати про те, що існують обґрунтовані підозри вважати про вчинення ОСОБА_16 кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України, до ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід.

Доводи апеляції про необґрунтованість підозри судом не можуть бути враховано оскільки вказане питання перебуває поза межами предмету розгляду та повинно бути перевірено шляхом збирання доказів в ході досудового розслідування даного кримінального провадження та розгляду провадження по суті в суді. по відношенню до ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід.

04.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 проведено обшук кватири, якою користується ОСОБА_16 та вилучено майно.

Слідчим СВ відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області вилучені предмети визнано речовими доказами.

А тому, колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність у накладені арешту та забороні використання, а також забороні розпоряджатися вищевказаним вилученим майном, для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні, а також для подальшого забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) та конфіскації майна, як виду покарання.

В той же час досудове розслідування у кримінальному провадженні 42025122030000045 від 16.04.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України не завершене, та в ході досудового розслідування необхідно встановити перевірити інформацію, яка може міститися на вилучених речових доказів.

В той же час, посилання апеляції про те, що вилучені речі та їх інформація яка може міститись на них не відноситься до матеріалів кримінального провадження колегією суддів не може бути враховано оскільки вказані обставини слідчий може перевірити після безпосереднього дослідження доказів. суд може встановити виключно на підставі відповідних доказів.

При цьому, самі по собі посилання не може бути враховано, як беззаперечність факту відсутності вказаної інформації на вилучених документах.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що вилучений в ході обшуку мобільний телефон, жорсткий диск, ноутбук та планшет може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також те, що дані речі, зберегли на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ, потрібні для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема огляду комп`ютерної техніки та отримання інформації що там розміщена, яка може бути джерелом доказів та проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи для виявлення і вилучення електронно-цифрових слідів злочину, що містяться в мобільному телефоні, отримання відомостей про з`єднання абонента з іншими співучасниками злочину, які здійснювали організацію та реалізацію незаконно виловленої риби, здійснення поставки партій товару, ідентифікації предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках та відеозаписах де були здійснена вило чи реалізація риби. Також, отримання тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв`язку про рух коштів, які були направлені покупцями вказаних товарів на абонентський номер мобільного телефону та власника такого абонентського номеру.

На думку колегії суддів, наявні підстави стверджувати про те, що існують обґрунтовані підозри вважати про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України та в ході досудового розслідування необхідно буде провести ряд експертиз з метою встановлення інших винних осіб та можливого огляду доказів в інших процесуальних діях, на що наголосив прокурор в суді апеляційної інстанції, зазначивши, що слідчим видано доручення для проведення перевірки та встановлення відповідної інформації на комп`ютерній техніці.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_18 , та яким користується ОСОБА_16 , могло зберегти на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ, потрібні для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема компьютерно-технічних експертиз для отримання інформації щодо можливого вчинення інших злочинів.

На думку колегії суддів наявні підстави стверджувати про те, що існують обґрунтовані підозри вважати про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України та в ході досудового розслідування необхідно буде провести ряд експертиз з метою встановлення винної особи та можливого огляду доказів в інших процесуальних діях.

А тому, колегія суддів погоджується з мотивацією слідчого судді про те, що мобільний телефон, жорсткий диск, ноутбук та планшет є речовим доказом у кримінальному провадженні та з метою унеможливлення подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та відчуження тимчасово вилученого майна, необхідно накласти арешт.

Натомість вказане рішення слідчого судді не перешкоджає власнику майна в подальшому, в разі недотримання розумних строків проведення розслідування, порушувати перед органами досудового слідства, слідчим суддею клопотання про скасування арешту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 170, 173, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 , – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року про арешт майна, у кримінальному провадженні №42025122030000045 від 16.04.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.249, ч.2 ст.209 КК України, – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4