ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138038212

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

06 липня 2026 року

м. Київ

справа № 626/2325/22

провадження № 51-2644 ск 26

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 червня 2026 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 червня 2026 року і

встановила:

у касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.

Колегія суддів перевірила касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та встановила, що її подано з порушенням норм вказаної статті.

У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК України, тобто насамперед у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив до змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є повернення поданої скарги.

За положеннями згаданої статті в скарзі має бути викладено правове обґрунтування вимоги, сформульованої із додержанням принципу юридичної визначеності та ст. 436 КПК України, тобто з урахуванням того, яке рішення у конкретному провадженні вправі прийняти Суд за наслідками розгляду поданої скарги.

Убачається, що у поданій касаційній скарзі усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України немає вимоги, сформульованої відповідно до ст. 436 цього Кодексу, котрою регламентовано повноваження Суду за наслідками розгляду касаційної скарги.

Зокрема, цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Однак, наведених вимог кримінального процесуального закону скаржник не дотримався.

У касаційній скарзі захисник фактично просить надати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку їм надали суди першої та апеляційної інстанцій, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК України не є предметом перевірки у касаційному порядку.

Убачається, що захисник, посилаючись у скарзі як на підставу для скасування судових рішень на неповноту та однобічність судового розгляду, неправильне встановлення фактичних обставин кримінального провадження, одночасно порушує питання про їх скасування у зв`язку із суворістю призначеного покарання, чим допускає суперечності при обґрунтуванні своєї скарги, оскільки скасування чи зміна судових рішень через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та скасування чи зміна судових рішень через суворість призначеного покарання, є взаємовиключними обставинами.

Попри те, що вирок суду переглядався в апеляційному порядку за апеляційною сторони захисту, ОСОБА_4 не вказує, у чому конкретно полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно доводи апеляційної скарги сторони захисту, з огляду на правила ст. 404, 419 вказаного Кодексу, суд належним чином не дослідив, не перевірив не оцінив та на які з них не надав відповіді.

Наявність вказаних недоліків та некоректного й незрозумілого викладення доводів касаційної скарги, унеможливлює визначення суті викладених доводів та як результат - відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Недотримання вказаних вимог стає на заваді реалізації положень статей 428, 430 КПК України.

Оскільки касаційна скарга не відповідає положенням, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, колегія суддів

постановила:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новобаварського районного суду м. Харкова від

19 червня 2026 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 червня

2026 року, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3