ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 137902073

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.04.2026 задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке вилучене 01.04.2026 під час проведення обшуку в Олександрійському ЦПМУ ДМС України в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126-А, а саме на:

- журнал обліку недійсних паспортів на 142 (сто сорока два) записи - поміщено сейф-пакет № PSP3262362;

- книгу обліку надходження на 100 (сто) аркушів - поміщено до сейф-пакету № PSP3262362;

- талон реєстрації Хакімова на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP2220985;

- мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «XyperOS» (імеі НОМЕР_1 ) з сім-картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 - поміщено до сейф-пакету № PSP326236;

- мобільний телефон марки «Iphone 12» в прозорому чохлі білого кольору (імеі НОМЕР_3 ) з сім-картою НОМЕР_4 - поміщено до сейф-пакету № PSP2220984;

_____________________________________________________________________________________

Справа № 752/17508/25 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4645/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

- паспорт НОМЕР_5 - поміщений до сейф-пакету № EXR0109319; паспорт НОМЕР_6 виданий 09.12.2005 Желєзнодорожним РВ на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - поміщений до сейф пакету № EXP0109320;

- паспорт НОМЕР_7 виданий Покровським РВ ДМС в Донецькій області ОСОБА_9 - поміщений до сейф-пакету № EXP0109323;

- паспорт НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - поміщений до сейф-пакету № EXP0109322;

- паспорт НОМЕР_14 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заява-анкета № 5566464 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP20220983;

- паспорт НОМЕР_15 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заява-анкета № 12416566 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № EXP0109324;

- паспорт НОМЕР_16 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заява-анкета № 9513555 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № ЕХР0109325;

- паспорт НОМЕР_8 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заява-анкета № 3047312 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № ЕХР0109326;

- паспорт НОМЕР_9 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заява-анкета № 8392746 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP3262027;

- паспорт НОМЕР_17 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , анкета № 7619231 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № EXP0109327;

- паспорт НОМЕР_18 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , анкета № 9656079 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP3262026;

- паспорт НОМЕР_19 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , заява № 12601337 - поміщено до сейф-пакету № RIC2140828;

- паспорт НОМЕР_20 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , витяг з ІП «Недійсні документи» на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140829;

- паспорт НОМЕР_21 ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , копія Ф-1 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140830;

- паспорт НОМЕР_22 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , копія Ф-1 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140831;

- паспорт НОМЕР_10 ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , анкета № 3068347 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № INZ2058733;

- паспорт НОМЕР_23 ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , анкета № 8179970 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № INZ2058734;

- паспорт НОМЕР_11 ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , заява № 2309728 - поміщено до сейф-пакету № PSP3262028;

- паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 - поміщено до сейф-пакету № NPU1404368;

- 2 фотокартки невстановленої особи, поміщені до білого паперового конверта; відомості про реєстрацію ОСОБА_26 , копії додатку, Ф-1 ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , всього 4 аркуші - поміщено до сейф-пакету № NPU1402368.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі «XyperOS» та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та повернути вказане майно.

Апелянт зазначав, що він не повідомлявся про дату розгляду клопотання та не приймав участі у його розгляді, а копію оскаржуваної ухвали отримав засобами поштового зв`язку лише 28.04.2026.

Також апелянт вказував, що органом досудового розслідування, в порушення вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, був незаконно вилучено мобільний телефон, який не входив до переліку предметів, зазначених в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку.

Крім того, в ході проведення обшуку він добровільно повідомив пароль до телефону, тобто не обмежував доступ до інформації, яка міститься на ньому, а тому слідчий мав можливість вчинити дії, направлені на огляд та копіювання інформації, яка міститься на вказаному мобільному телефоні.

На переконання апелянта, стороною обвинувачення не доведено необхідності накладення арешту на майно.

Матеріали клопотання не містять жодних доказів, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, передбаченим у ст. 98 КПК України, а саме що він містить на собі сліди кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362 КК України, був засобом чи предметом будь-якого кримінально-караного діяння.

Апелянт наголошував, що в межах даного кримінального провадження йому не повідомлено про підозру та він має процесуальний статус свідка.

Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив.

25.05.2026 від власника майна ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому останній просив проводити розгляд поданої ним апеляційної без його участі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , яка не заперечувала проти здійснення судового розгляду без участі власника майна, колегія суддів, з урахуванням поданого клопотання, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності власника майна, який не прибув в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_6 або його представника.

Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.

Як зазначив апелянт, копію оскаржуваної ухвали він отримав засобами поштового зв`язку лише 28.04.2026, тоді як подано апеляційну скаргу останнім 04.05.2026 (понеділок).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а відтак не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025010000000115 від 16.06.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362 КК України.

Згідно даних клопотання, в рамках даного кримінального провадження встановлюється причетність співробітників Державної міграційної служби України, а також інших невстановлених осіб, які шляхом умисного порушення процедур верифікації та ідентифікації особи, внесли до Демографічного реєстру дані підробленого паспорту, яким незаконно користується громадянин російської федерації ОСОБА_29 (рос. ОСОБА_29 ) 18.04.1987 року ннародження - учасник міжнародної терористичної організації «Ісламська держава Іраку та Леванту» (ІДІЛ).

Згідно з висновком експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 29.12.2025 № СЕ25-684/1 ОСОБА_30 (здійснювалось дослідження фото ОСОБА_29 отриманого з банка даних Інтерполу) та ОСОБА_31 (здійснювалось дослідження фото ОСОБА_32 отриманого з Демографічного реєстру громадян України) є однією і тією ж особою.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.03.2026 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_33 в Олександріївському відділі ЦПМУ ДМС України у Кіровоградській області, кабінети яких розташовані на першому поверсі двоповерхової будівлі за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, просп. Соборний, 126-А.

Згідно даних протоколу обшуку від 01.04.2026, цього ж дня проведено обшук в Олександріївському відділі ЦПМУ ДМС України в Кіровоградській області, за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, просп. Соборний, 126-А, вході якого було вилучено наступне майно:

- журнал обліку недійсних паспортів на 142 (сто сорока два) записи - поміщено сейф-пакет № PSP3262362;

- книгу обліку надходження на 100 (сто) аркушів - поміщено до сейф-пакету № PSP3262362;

- талон реєстрації Хакімова на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP2220985;

- мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «XyperOS» (імеі НОМЕР_1 ) з сім-картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 - поміщено до сейф-пакету № PSP326236;

- мобільний телефон марки «Iphone 12» в прозорому чохлі білого кольору (імеі НОМЕР_3 ) з сім-картою НОМЕР_4 - поміщено до сейф-пакету № PSP2220984;

- паспорт НОМЕР_5 - поміщений до сейф-пакету № EXR0109319; паспорт НОМЕР_6 виданий 09.12.2005 Желєзнодорожним РВ на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - поміщений до сейф пакету № EXP0109320;

- паспорт НОМЕР_7 виданий Покровським РВ ДМС в Донецькій області ОСОБА_9 - поміщений до сейф-пакету № EXP0109323;

- паспорт НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - поміщений до сейф-пакету № EXP0109322;

- паспорт НОМЕР_14 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заява-анкета № 5566464 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP20220983;

- паспорт НОМЕР_15 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заява-анкета № 12416566 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № EXP0109324;

- паспорт НОМЕР_16 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заява-анкета № 9513555 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № ЕХР0109325;

- паспорт НОМЕР_8 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заява-анкета № 3047312 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № ЕХР0109326;

- паспорт НОМЕР_9 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заява-анкета № 8392746 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP3262027;

- паспорт НОМЕР_17 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , анкета № 7619231 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № EXP0109327;

- паспорт НОМЕР_18 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , анкета № 9656079 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP3262026;

- паспорт НОМЕР_19 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , заява № 12601337 - поміщено до сейф-пакету № RIC2140828;

- паспорт НОМЕР_20 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , витяг з ІП «Недійсні документи» на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140829;

- паспорт НОМЕР_21 ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , копія Ф-1 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140830;

- паспорт НОМЕР_22 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , копія Ф-1 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140831;

- паспорт НОМЕР_10 ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , анкета № 3068347 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № INZ2058733;

- паспорт НОМЕР_23 ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , анкета № 8179970 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № INZ2058734;

- паспорт НОМЕР_11 ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , заява № 2309728 - поміщено до сейф-пакету № PSP3262028;

- паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 - поміщено до сейф-пакету № NPU1404368;

- 2 фотокартки невстановленої особи, поміщені до білого паперового конверта; відомості про реєстрацію ОСОБА_26 , копії додатку, Ф-1 ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , всього 4 аркуші - поміщено до сейф-пакету № NPU1402368.

Постановою заступника начальника - начальника другого відділу СУ ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_34 від 01.04.2026 вилучене вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

02.04.2026 прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 01.04.2026 під час обшуку в Олександрійському ЦПМУ ДМС України в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126-А, а саме: журнал обліку недійсних паспортів на 142 (сто сорока два) записи - поміщено сейф-пакет № PSP3262362; книгу обліку надходження на 100 (сто) аркушів - поміщено до сейф-пакету № PSP3262362; талон реєстрації Хакімова на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP2220985; мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «XyperOS» (імеі НОМЕР_1 ) з сім-картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 - поміщено до сейф-пакету № PSP326236; мобільний телефон марки «Iphone12» в прозорому чохлі білого кольору (імеі НОМЕР_3 ) з сім-картою НОМЕР_4 - поміщено до сейф-пакету № PSP2220984; паспорт НОМЕР_5 - поміщений до сейф-пакету № EXR0109319; паспорт НОМЕР_6 виданий 09.12.2005 Желєзнодорожним РВ на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - поміщений до сейф пакету № EXP0109320; паспорт НОМЕР_7 виданий Покровським РВ ДМС в Донецькій області ОСОБА_9 - поміщений до сейф-пакету № EXP0109323; паспорт НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - поміщений до сейф-пакету № EXP0109322; паспорт НОМЕР_14 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заява-анкета № 5566464 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP20220983; паспорт НОМЕР_15 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заява-анкета № 12416566 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № EXP0109324; паспорт НОМЕР_16 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заява-анкета № 9513555 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № ЕХР0109325; паспорт ЕК836199 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заява-анкета № 3047312 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № ЕХР0109326; паспорт НОМЕР_9 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заява-анкета № 8392746 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP3262027; паспорт НОМЕР_17 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , анкета № 7619231 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № EXP0109327; паспорт НОМЕР_18 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , анкета № 9656079 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № PSP3262026; паспорт НОМЕР_19 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , заява № 12601337 - поміщено до сейф-пакету № RIC2140828; паспорт НОМЕР_20 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , витяг з ІП «Недійсні документи» на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140829; паспорт НОМЕР_21 ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , копія Ф-1 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140830; паспорт НОМЕР_22 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , копія Ф-1 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № RIC2140831; паспорт НОМЕР_10 ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , анкета № 3068347 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № INZ2058733; паспорт НОМЕР_23 ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , анкета № 8179970 на 1 аркуші - поміщено до сейф-пакету № INZ2058734; паспорт НОМЕР_11 ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , заява № 2309728 - поміщено до сейф-пакету № PSP3262028; паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 - поміщено до сейф-пакету № NPU1404368; 2 фотокартки невстановленої особи, поміщені до білого паперового конверта; відомості про реєстрацію ОСОБА_26 , копії додатку, Ф-1 ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , всього 4 аркуші - поміщено до сейф-пакету № NPU1402368.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2026 задоволено вищевказане клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена в частині в накладенні арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі «XyperOS», то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вказаного мобільного телефону.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно ніким не оскаржена, а відтак колегією суддів не перевіряється.

Із висновками слідчого судді суду першої інстанції в частині накладення арешту на вилучений мобільний телефон «Xiaomi» моделі «XyperOS» погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі «XyperOS», вилучений під час проведення обшуку в Олександрійському ЦПМУ ДМС України в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126-А, з тих підстав, що вказаний телефон може мати інформацію, що має значення для досудового розслідування та встановлення істини у кримінальному провадженні, відповідає ознакам речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи передане.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на мобільний телефон «Xiaomi» моделі «XyperOS» з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про невідповідність вилученого мобільного телефону критеріям речових доказів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки клопотання прокурора в повній мірі відповідає вимогам КПК України, та встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що інформація та матеріали, які зберігаються на вилученому телефоні, може бути використана як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою його збереження.

Доводи апелянта про те, що власника майна не повідомлено про підозру та він має процесуальний статус свідка, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Наявні на момент розгляду клопотання відомості не перешкоджають накладенню арешту на майно за наведених стороною обвинувачення підстав, та на даному етапі досудового розслідування сукупність долучених до клопотання матеріалів є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт мобільного телефону «Xiaomi» моделі «XyperOS», вилученого в Олександрійському ЦПМУ ДМС України в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126-А.

Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі осіб, причетних до його вчинення.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Апеляційні доводи про те, органом досудового розслідування, в порушення вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, був незаконно вилучений мобільний телефон, який не входив до переліку предметів, зазначених в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора щодо арешту вказаного майна, оскільки положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено можливість тимчасового вилучення речей, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та накладення в подальшому арешту на таке майно, за умови дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

При цьому, у даному випадку прокурором дотримано вимоги абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна подано до суду 02.04.2026, тобто на наступний день після тимчасового вилучення майна, яке мало місце 01.04.2026.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 у ході обшуку добровільно повідомив пароль до телефону, тобто не обмежував доступ до інформації, яка міститься на ньому, а тому слідчий мав можливість вчинити дії, направлені на огляд та копіювання інформації, яка міститься на вказаному мобільному телефоні, не є самостійною підставою для відмови в накладенні арешту на таке майно, оскільки необхідність фіксації інформації, яка міститься на мобільному телефоні, відновлення вже видаленої інформації обумовлює подальше їх утримання з метою проведення досліджень, у тому числі, за необхідності, шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна без повідомлення та участі власника майна, не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді, оскільки, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Колегією суддів не встановлено порушення прокурором вимог ст.ст. 171, 172 КПК України при зверненні із клопотанням про арешт майна, які б слугували підставою для відмови у його задоволенні.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3