ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 137876635

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 306/179/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09.06.2026 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , в інтересах якого діє захисник ОСОБА_7 на вирок Свалявського районного суду від 13 жовтня 2025 року у справі про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, щодо ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Свалявського районного суду від 13 жовтня 2025 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посаду лісничого на строк один рік без оплати штрафу.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк - один рік.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено наступні обов`язки :

1) періодично з`являтися для реєстрації до Мукачівського РВ №2 філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області Міністерства юстиції України;

2) повідомляти Мукачівський РВ №2 філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області Міністерства юстиції України про зміну місця проживання, роботи.

Стягнуто з ОСОБА_6 в користь держави процесуальні витрати у розмірі 10296,60 грн. (десять тисяч двісті дев`яносто шість гривень 60 коп.) згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3153 від 01 листопада 2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 — не обирався.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Обіймаючи посаду лісничого Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» ОСОБА_6 , відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України, ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», пп. 1,5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року за № 976, будучи представником влади - посадовою особою правоохоронного органу (державної лісової охорони), а також службовою особою, уповноваженою на виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій та працівником правоохоронного органу, зобов?язаним відповідно до ч. 1 ст. 86, ст. 91 Лісового кодексу України, п.п. 4, 7 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року за №976, та положень посадової інструкції лісничого ДП «Свалявське ЛГ» здійснювати державний контроль за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, будучи ознайомленим зі своїми службовими обов?язками, через несумлінне ставлення до них, достовірно знаючи про факти незаконних рубок у кварталі 23 виділі 6 Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ», в період із 01 вересня 2020 року по 17 квітня 2021 року неналежно виконував свої службові обов?язки щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства у кварталі 23 виділі 6 Плосківського лісництва, не організував та не вжив заходів з охорони лісу від самовільних рубок, не здійснював заходи щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, незаконних рубок дерев, та їх фіксації, не проводив огляди місць рубок, не вживав передбачених законодавством заходів щодо виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не подавав керівництву підприємства матеріали на осіб, які порушили лісове законодавство, на притягнення їх до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності, внаслідок чого заподіяно шкоду державним інтересам на загальну суму 1977832.22 грн.

Так, ОСОБА_6 наказом директора підприємства №41-к/тр від 27.04.2020 року переведено на посаду лісничого Плосківського лісництва з 28.04.2020 року. Відповідно до положень посадової інструкції лісничого ДП «Свалявське ЛГ» (затвердженої 21.10.2019 року директором ОСОБА_8 ), з якою ОСОБА_6 ознайомлений під розпис 28.04.2020 року, ОСОБА_6 як лісничий, належить до професійної групи «Керівники» та є керівником структурного підрозділу та відповідно до цієї посадової інструкції має такі завдання та обов?язки: здійснює виробничо-господарську діяльність лісництва; контроль за якістю виконання таксаторами польових лісовпорядних робіт, провадить приймання цих робіт (п. 2.1); забезпечує: виконання встановлених завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, впровадження новітніх технологій, нової техніки та сучасних методів підвищення продуктивності в лісогосподарському виробництві; додержання правил рубання лісу, побічного користування лісом, пожежної безпеки, санітарних і природоохоронних правил у лісах (п. 2.2); організовує: виконання лісокультурних, лісо- і гідро лісомеліоративних лісогосподарських робіт, профілактики протипожежних заходів, заходів з охорони лісів від самовільних рубок, робіт із захисту лісів від шкідників та хвороб, лісо насіннєвої справи, побічних лісових користувань, підсобного сільського господарства, відведення лісосік (п. 2.3); подає керівництву підприємства матеріали на осіб, які порушили лісове законодавство, на притягнення їх до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності (п. 2.5); координує роботу майстрів виробничих дільниць та інших служб (п. 2.6); провадить огляд місць рубок і заготовленої деревини та іншої продукції лісу (п. 2.9); перевіряє правильність складення працівниками державної лісової охорони протоколів про лісопорушення і своєчасно подає їх керівництву підприємства (п. 2.11); виконує завдання, передбачені Положенням про державну лісову охорону (п. 2.13) тощо.

Внаслідок неналежного виконання лісничим Плосківського лісництва ОСОБА_6 своїх службових обов?язків, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 23 виділу 6 Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» проведено незаконну рубку 162 дерев, а саме: 156 дерев породи бук, з діаметрами пнів від 18,1 до 82 см, 6 дерев породи граб, з діаметрами пнів від 28 до 44 см, що спричинило шкоду державним інтересам у сфері лісового господарства в сумі 1 977 832,22 грн (один мільйон дев?ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять дві гривні двадцять дві копійки), що у 250 і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України.

Такими своїми діями ОСОБА_6 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 , в інтересах якого діє захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Вважає рішення незаконним та необгрунтованим, а висновки місцевого суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. В обгрунтування доводів апелянт зазначає, що відповідно до пред?явленого обвинувачення, періодом неналежного виконання службових обов?язків ОСОБА_6 та відповідно періодом заподіяння шкоди є період з 12 червня 2020 року по 17 квітня 2021 року. При цьому, судом першої інстанції визнано встановленим, що про наявність самочинно зрубаних дерев було відомо вже 05 травня 2020 року, після проведення обстеження відповідної лісосіки працівникам контрольної ланки, тобто через один тиждень після призначення ОСОБА_6 . Із вказаного слідує, що зазначена в обвинувальному акті шкода була заподіяна до вступу ОСОБА_6 на посаду лісничого, а отже будь-які його дії не могли запобігти її заподіянню, а тому відсутній причинно-наслідковий зв?язок між ймовірним неналежним виконання обов?язків після 28 квітня 2020 року та шкодою, яка була заподіяна до цього. Крім того, відповідно до положень посадової інструкції лісничого ДП «Свалявське ЛГ» серед завдань та обов`язків відсутні обов?язки щодо охорони лісосік від незаконних рубок, виявлення лісопорушників та складення протоколів про лісопорушення, а також вчинення інших дій для запобігання розкраданню лісу. При цьому, положення посадової інструкції включають лише загальні повноваження лісничого, без конкретизації заходів щодо виконання зазначених функцій, без прив?язки до часових періодів їх виконання та до території, закріпленої за лісничим. У свою чергу, у системі лісової охорони встановлена наступна система посад. Найнижчою ланкою лісової охорони є майстер лісу, за яким закріплений конкретний квартал. Керівництво кількома майстрами здійснює старший майстер, наступною ланкою є помічник лісничого та очолює лісництво лісничий. Саме майстер лісу несе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому цінностей та зобов?язаний вживати заходів для попередження збитків, зокрема, складати акти (протоколи) про усі лісопорушення та направляти їх старшому майстру. Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили вищевказану підпорядкованість посад, а також розподіл обов?язків щодо складання актів про лісопорушення. У вироку суду першої інстанції зазначено, що: «... посадові особи керуються посадовою інструкцією, а також: законодавством (включно з Трудовим кодексом України), локальними нормативними актами підприємства (наприклад, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами), внутрішніми документами (політиками, положеннями) та іншими нормативними документами, що регулюють їхню діяльність. Посадова інструкція містить основні завдання, обов?язки, права та відповідальність, але її застосування відбувається в контексті всього правового поля організації». На думку апелянта, така позиція може призвести до того, що посадову особу можна бути притягнути до відповідальності за невиконання дій, які навіть не поставлені йому в обов?язки. Конкретність обвинувачення за ст. 367 КК України і обумовлюється необхідністю зазначення у ньому конкретного нормативного акту, який регламентує конкретні обов?язки певної особи, невиконання або неналежне виконання яких призвело до заподіяння шкоди. Окрім цього зауважує, що в більшості документів, долучених до матеріалів даної справи міститься відомості про виявлені незаконні рубки на території кварталу 23 виділ 6 Плосківського лісництва та на території кварталу 35 виділу 33 Плосківського лісництва. Однак, ОСОБА_6 пред?явлено обвинувачення тільки щодо заподіяної шкоди в кварталі 23 виділ 6, хоча обидві території входять до обслуговування Плосківського лісництва, яке він очолював. У свою чергу, щодо кварталу 35 виділу 33 Плосківського лісництва обвинувачення було пред?явлено майстру лісу ОСОБА_9 (справа №306/327/22). Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 липня 2023 року зазначено, що майстер лісу неналежно виконав свої обов?язки щодо виявлення, припинення незаконних рубок дерев, затримання правопорушників, вилучення незаконно зрубаної лісопродукції та сировини. Враховуючи ці обставини під час досудового розслідування та судового розгляду не було доведено, що в діянні ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Таким чином просить скасувати вирок, а кримінальне провадження закрити за відсутності у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Статтею 338 КПК України передбачено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Не допускається зміна обвинувачення прокурором з кримінального проступку на злочин будь-якої тяжкості під час судового розгляду . Прийшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. Суд роз`яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується. У разі зміни ступеня тяжкості злочину з тяжкого чи особливо тяжкого на злочин, передбачений частиною другою статті 314-1 цього Кодексу, суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п`ятою статті 314 цього Кодексу, постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що у судовому засіданні місцевого суду 27.09.2024 року прокурором ОСОБА_5 було подано обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням.

Відповідно до журналу судового засідання від 27.09.2024 року у розгляді провадження було оголошено перерву (т. 3, а. с. 25-26). Після чого, 21.10.2024 судове засідання було продовжено. Із журналу судового засідання слідує, що продовжуючи розгляд зміненого обвинувального акту, місцевим судом було з`ясовано думку щодо порядку продовження розгляду справи (а. с. 32-34).

В подальшому, 05.09.2025, прокурором ОСОБА_5 вчергове було змінено обвинувальний акт (т. 3, а.с.68-77). І саме цей обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням був предметом судового розгляду.

Водночас, з журналу судового засідання від 10.10.2025 слідує, що місцевий суд з`ясував виключно необхідність повторного дослідження письмових доказів, не ставив питання необхідності дослідження усіх доказів у кримінальному провадженні та відразу перейшов до стадії судових дебатів. Такий підхід свідчить про неповне вирішення питання щодо обсягу та порядку дослідження доказів після зміни обвинувачення, що призвело до обмеження процесуальних прав сторони захисту та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, місцевим судом неповною мірою дотримано вимог ст. 338 КПК України.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку обов`язково зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України, що вирішуються судом при постановленні вироку. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути обов`язково мотивованим у вироку, у якому не допускається застосування формулювань, які свідчать про припущення суду і викликають сумнів у достовірності доказів.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").

Необхідно звернути увагу на те, що метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв`язку з чим суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.

Відсутність належної мотивації висновків суду призводить до того, що сторона позбавляється можливості обґрунтувати свою позицію під час оскарження вироку суду, а суд вищої інстанції переглянути його.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону належним чином не дотримався, оскільки при розгляді провадження та ухваленні вироку допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вироку Свалявського районного суду від 13 жовтня 2025 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посаду лісничого на строк один рік без оплати штрафу. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк на один рік з покладенням наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до Мукачівського РВ №2 філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області Міністерства юстиції України; повідомляти Мукачівський РВ №2 філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області Міністерства юстиції України про зміну місця проживання, роботи.

Із змісту оскаржуваного вироку слідує, що суд першої інстанції обґрунтовуючи вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України послався на ряд досліджених доказів, зокрема: пояснення допитаних у судовому засіданні працівника Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань з номером кримінального провадження №42021070000000080; постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 15.06.2021 року; постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 22.06.2021 року; лист ДП «Свалявське ЛГ» від 26.05.2021 року за №181/01-17; протокол огляду від 01.06.2021 року; лист Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.06.2021 року за №1630-06; протокол огляду місця події від 02.06.2021 року з доданими до протоколу фотосвітлинами пнів незаконних порубок дерев; висновок за результатами проведення наукової ботанічної експертизи, складеного завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу Націольного лістотехнічного університету України ОСОБА_19 - на основі проведеного дендрохронологічного дослідження зразків деревини узятих із ростучих древ і пнів зрізаних дерев бука лісового у Плосківському лісництві ДП "Свалявське лісове господарство"; лист Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 06.07.2021 року за №2000-06; висновок експерта № 3153 від 01.11.2021 року; доповнення до висновку за результатами проведення науково-ботанічної експертизи у кримінальному провадженні № 4202007000000080 від 11.03.2021 року.

При цьому, місцевий суд не встановив момент заподіяння шкоди. Зокрема, ОСОБА_6 наказом директора підприємства №41-к/тр від 27 квітня 2020 року переведено на посаду лісничого Плосківського лісництва з 28 квітня 2020 року. Акт приймання - передання після вступу на посаду про прийняття лісництва в матеріалах кримінального провадження відсутній.

Відповідно до пред?явленого обвинувачення, періодом неналежного виконання службових обов?язків ОСОБА_6 та відповідно періодом заподіяння шкоди є період з 12 червня 2020 року по 17 квітня 2021 року.

28.09.2023 року ухвалою Свалявського районного суду задоволено клопотання прокурора про проведення додаткової експертизи, у якій ставилося питання «коли проведено незаконну рубку дерев у кварталі 23 виділі 6 Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ», що була предметом дослідження інженерно-екологічної експертизи від 01.11.2021 року за №3153?».

На виконання вказаної ухвали Львівським науково-дослідницьким інститутом за №6070/10/вих.-24/ЛЕП від 29.07.2024 було надіслано повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

Судом першої інстанції також встановлено, що про наявність самочинно зрубаних дерев було відомо вже 05 травня 2020 року, після проведення обстеження відповідної лісосіки працівникам контрольної ланки, тобто через один тиждень після призначення ОСОБА_6 .

Відповідно до акту перевірки окремих питань ведення лісового господарства та фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Свалявське лісове господарство” Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 29.12.2020 щодо стану дотримання вимог нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, встановлено, що обстеження окремих ділянок суцільних зрубів минулих років, інструментальна зйомка лісосік проведена незадовільно.

Акти прийому – здачі обходу у яких зазначені відомості, щодо наявності самовільних рубок не оформлені актами лісопорушень винесені у червні 2021-серпні 2021.

Відповідно до листа ДП «Свалявське ЛГ» від 26.05.2021 року за №181/01-17 надано акт від 17.04.2021 року перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Свалявське лісове господарство”, яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства за період з 01 січня 2020 року по завершений період 2021 року, польові відомості попенного переліку незаконно зрубаних дерев, обрахунків розміру шкоди заподіяної лісу та матеріально-грошової оцінки.

Відповідно до акту прийому-передачі лісосіки відведеної в рубку на 2019 рік, лісосіку введено в рубку на 2019 рік в кв. 23, вид. 6, площа 7, 2 га.

З акту огляду використання лісових ресурсів кварталу 23, виділу 6 слідує, що строк закінчення лісокористування 31.05.2020.

Відповідно до висновку експерта № 3153 від 01.11.2021 року проведеної судової інженерно-екологічної експертизи, у відповідності до дендрохронологічних досліджень, проведених у межах наукової ботанічної експертизи від 08.07.2021, в кварталі 23 виділ 6 Плосківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство» дерева бука лісового були зрубані в осінньо-зимовий період 2020-21 років. У відповідності до дендрохронологічних досліджень, проведених у межах наукової ботанічної експертизи від 08.07.2021, в кварталі 35 виділ 33 Плосківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство» дерева бука лісового були зрубані в літньо-осінній період 2020 року;

05.06.2023 року місцевому суду було надано доповнення до висновку за результатами проведення науково-ботанічної експертизи у кримінальному провадженні № 4202007000000080 від 11.03.2021 року - відповідно до якого встановлено, що у п. 9 висновку допущено описку, а тому п. 9 викладено в новій редакції: " на основі проведеного дендрохронологічного дослідження зразків деревини узятих із ростучих дерев і пнів зрізаних дерев бука лісового у Плосківському лісництві ДП "Свалявське лісове господарство" встановлено, що в кварталі 23 виділ 6 дерева були зрубані у літньо-осінній період 2020 року, а у кварталі 35 виліл 33 - впродовж осінньо-зимового періоду 2020-2021 років."

З вказаного слідує, що стороною обвинувачення не доведено, а місцевим судом не встановлено конкретного моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Апеляційний суд вважає, що вказані порушення кримінального процесуального закону є такими, що перешкодили місцевому суду повно, всебічно розглянути кримінальне провадження і вплинули чи могли вплинути на постановлення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

Врахувавши вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального павопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Сукупність вищевказаних порушень, допущених судом першої інстанції при судовому розгляді кримінального провадження є істотними, оскільки такі порушення, безперечно, ставлять під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваного вироку.

Статтею 409 КПК України встановлено, що однією із підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, якими за змістом ч. 1 ст. 412 КПК України є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів, враховуючи особливості апеляційного перегляду кримінального провадження, вважає за неможливе виправити допущені судом порушення кримінального процесуального закону та усунути неповноту і однобічність, які були допущені судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження.

Судова колегія звертає увагу на те, що апеляційний суд не повинен підміняти собою суд першої інстанції, оскільки повне скасування судового рішення та необхідність проведення нового судового розгляду іншим неупередженим складом суду свідчить саме про необхідність призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи».

Колегія суддів вважає, що призначення нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції зможе найбільш повно та ефективно забезпечити змагальність процесу, реалізацію сторонами їх прав та виконання обов`язків, дозволить повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення та перевірити доводи сторін.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги вищевказані істотні порушення кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду необхідно скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

При цьому, у зв`язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, судом апеляційної інстанції не перевіряються інші апеляційні доводи обвинуваченого та його захисника.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи апеляційних скарг підлягають ретельній перевірці при новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , в інтересах якого діє захисник ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Вирок Свалявського районного суду від 13 жовтня 2025 року у справі про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, щодо ОСОБА_6 – скасувати. Кримінальне провадження направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: